Дружтво муши женом помогнуц

автор м. тамаш 23. фебруар 2020

Держава ма стимуловац пременку свидомосци о родних улогох, и то принєше пременку
родних улогох у приватней и явней сфери. Виглєдованя указую же жени у Сербиї
вецей робя, менєй зарабяю и вецей церпя насилство од хлопох.

Даница Тодоров, експертка и активистка у обласци родней ровноправносци, гвари же жени у нєвигоднєйшим положеню од хлопох у скоро каждей обласци дружтвеного, политичного и економского живота, гоч ровноправносц заґарантована з Уставом и законами.
– Жени у меншим чишлє заняти, вецей робя на нєплацених роботох, менєй зарабяю за коло 16 одсто од хлопох зоз исту фахову приготовку. Огромна векшина женох роби за минимални заробок, барз застарює вельке присуство фамелийного, партнерского и сексуалного и других файтох насилства, а виглєдованя указую же кажда треца жена прежила даяку файту физичного насилства. И попри велїх пременкох предписаньох и пракси институцийох у поступаню у случайох фамелийного и родно заснованого насилства, воно нє лєм же ше нє зменшує, алє є пренєшене и на улїцу и до явного простору – гутори Даница Тодоров.

РОБЯ И ВЕЦЕЙ, И ДЛУЖЕЙ

Жени кажди дзень робя и по 2,5 годзини длужей, бо робя и на нєплацених роботох, кед приду дому: варя, пейґлаю, отримую обисце, помагаю дзецом коло домашнїх задаткох и ученя, допатраю старших членох фамелиї, своїх и родичох свойого супруга и велї ше питаю – цо треба же би поробели же би себе олєгчали живот?
– У тим питаню скрива ше замка хтору ше сучасней жени ознова з початку поставя. Одвичательносц за власне положенє у дружтве и у фамелиї звалює ше, виключно, на єй хрибет и од нєй ше глєда же би дацо зробела и себе помогла. Шицки роботи хтори начишлєни, надрилєни жени як пошлїдок стереотипа и предрозсудкох о родних улогох, бо жени дружтво наменює лєм улоги мацери и одвичательносц за отримованє фамелиї, за допатранє дзецох и других членох фамелиї. Вони себе поєдинєчно нє можу олєгчац живот без потримовки дружтвеней заєднїци хтора би требала установйовац и унапредзовац услуги старосци о дзецох, або служби за помоц у обисцу и допатранє старих, хтори би их розтерховали од нєплацених роботох – гутори Даница Тодоров.
Млади жени нє стимуловани народзовац дзеци и у пракси части случаї же им ше дїлодавец на интервюу за роботу пита чи су одати и чи планую мац дзеци.
– Я би поведла же нє треба анї бешедовац о даяким стимулованю женох же би народзовали. Народзованє дзецох треба же би бул шлєбодни вибор каждей жени, бо то єй людске право. Правда же зме шведкове пракси о хторей шведоча велї жени, же им ше при конкурованю на роботу поставя питанє чи су одати и чи планую мац дзеци, цо упуцує на заключенє же жени муша за познєйше преложиц снованє фамелиї и народзованє дзецох. Ище векши проблем же ше дискриминация женох на тарґовищу роботи манифестує у пракси як застановйованє напредованя женох у кариєри. Поверенїца за защиту ровноправносци спозорела на розширеносц тей файти дискриминациї, алє ше дружтво нє досц анґажує же би пременєло одношенє ґу женом. Нє досц лєм позитивни законски одредби, хтори забранюю дискриминацию на основи полу и малженского статуса. Сами жени нє можу вельо зробиц у дружтве, хторе, з єдного боку, осудзує жени хтори нє народзую дзеци, а з другого боку их дискриминує кед ше жадаю витвориц у улоги мацери – гутори Даница Тодоров.

НА ВАЛАЛЄ ЧЕЖШЕ

Потребни мири хтори женом помогню помириц фамелийни и професийни обовязки.
– Жиєме у патриярхалним дружтве зоз предрозсудками, а вельки розлики и у положеню женох хтори жию у городзе и на валалє. Жени на валалє баржей робя чежки роботи, найчастейше су худобни, даєди нє маю анї здравствене осиґуранє. Ясне же положенє даєдних, як их воламе, марґинализованих ґрупох, як цо жени з инвалидитетом, Ромкиньох и женох хтори жию на валалє чежше у одношеню на гевтих хтори жию у городзе, з тим же жени у валалє найчастейше нє власнїци нєрухомосцох, же робя на польопривредних ґаздовствох як помагаюци члени, без плаци и осиґураня. За нїх проблем и одход до лїкара, пре оддалєносц здравствених установох, одсуство явного превозу, нєдоступносц потримовки и защити у случаю же преживюю насилство. Без потримовки держави, односно локалней заєднїци, жени нє можу сами злєпшац свойо положенє, бо ше кажди дзень зочую зоз патриярхалнима моделами у своєй заєднїци з єдного боку и дружтвену марґинализацию з другого боку. Потребни рижни способи економского моцнєня, социялного и пензийного осиґураня, алє и потримовки младим женом хтори жию у валалє за образованє, находзенє роботи, порушованє власней роботи, отверанє дзецинских заградкох, або услугох за помоц у обисцу коло старших членох, же би могли робиц вонка з обисца – толкує Д. Тодоров.
Жени маю менєй маєтку як хлопи и лєм 25 одсто з нїх поднїмательки, а у малим чишлє су директорки у јавном або приватним сектору. У хторей мири звекшанє числа женох на руководзацих положеньох доприноши ище векшому обтерхованю женох?
– Думам же погришно повязовац число женох на руководзацих позицийох и їх обтерхованосц. То би значело же жени треба же би одустали од кариєри, же би були менєй обетерховани, док ше исте питанє нє поставя у случаю кед хлопи на руководзацим положеню. Тиж так, кед жени муша виберац медзи кариєру, фамелию и шлєбодним часом, бо жена, як сом гварела, нє може вельо зробиц же би пременєла свою позицию. Жени часто глєдаю и доставаю помоц од других женох, од своїх мацерох або другей родзини, або им ше удава приватни обовязки подзелїц зоз своїма партнерами. Алє потребни системски пременки хтори буду подрозумйовац мири за стимулованє векшого участвованя женох на руководзацих положеньох, алє и потримовка тим хтори маю дзеци и фамелию и валянє предрозсудкох о родних улогох. Треба нам дружтвене окруженє у хторим родна ровноправносц сущна, алє нє лєм на словох – гутори Тодоров.
Чи єст рецепт хтори треба же би виполнєла кажда жена же би була витворена, успишна и щешлїва?
– Нєт рецепт, як цо анї успих, анї щесце нє маю исте значенє за кажду особу. Заш лєм, образованє єден з найважнєйших условийох за еманципованє каждей жени. Шицки жени требали би мац исти можлївосци зоз хлопами у поглядзе образованя, занїманя, розвою професийних способносцох и кариєри, снованя фамелиї. Можлївосц самостойного одлучованя то цошка без чого нє може буц правдивей ровноправносци – закончує Даница Тодоров.

УНАПРЕДЗИЦ РОДНУ РОВНОПРАВНОСЦ

З приблїжованьом Медзинародного дня женох 8. марца, актуализовани унапредзенє положенє женох и родна ровноправносц, а то цилї пре хтори прилапена и актуална Национална стратеґия за родну ровноправносц за 2016–2020 рок. Реализованє того стратеґийного документу потвердзує ришеносц нашей держави обезпечиц полни обсяг почитованя людских правох, виполнїц обовязки з процеса приступаня Европскей униї и запровадзиц препорученя Зєдинєних нацийох за людски права, хтори ше одноша на унапредзенє родней ровноправносци.

У НАРОДНЕЙ СКУПШТИНИ БУДЗЕ 40 ОДСТО ЖЕНИ

На основи Одлуки Скупштини Републики Сербиї од 8. фебруара, жени на предстояцих виберанкох буду заступени 40 одсто, так же у векшей мири буду присутни на местох дзе ше приноши политични, финансийни и други одлуки важни за дружтво у цалосци.
– Звекшанє такв. квоти за менєй заступени пол зоз 30 на 40 одсто допринєше же у Скупштини будзе вецей жени. То нє значи же буду присутни на местох дзе ше приноши важни одлуки, бо ше квоти нє применює на орґани вивершней власци, дзе жени єст процентуално менєй як у парламентох на шицких уровньох. Квоти лєм преходни механїзем до стварней ровноправносци. Алє су нє достаточни. Ище маме и родну сеґреґацию у сфери одлучованя, та ше жени баржей унапрямує на питаня социялней защити, култури, образованя, а поготов су цалком виключени зоз питаньох безпечносци, финансийох, економиї и инфраструктури.
Потребна и пременка политичней култури у хторей жени жию на явней сцени нє буду виложени увредзованю, омаловажованю и мержнї, цо часто одбива жени од участвованя у явним и политичним живоце, як и чежке усоглашованє кариєри з фамелийнима обовязками. У каждим случаю, звекшанє числа женох у Народней скупштини значне пре єднаки можлївосци хтори жени и хлопи треба же би мали у витворйованю правох, медзи хторима участвованє у явним и политичним живоце, алє и за розвой демократичного и праведнєйшого дружтва у хторим жени треба же би одлучовали о шицких питаньох значних за дружтво – гутори Тодорова.

 

Даница Тодоров

ДАНИЦА ТОДОРОВ, ЕКСПЕРТКА И АКТИВИСТКА

Даница Тодоров експертка и активистка у обласци родней ровноправносци. Членїца є тима за писанє алтернативного звиту о применьованю Конвенциї за одстраньованє шицких файтох дискриминациї женох. Ангажована є у даскелїх проєктох хтори ше занїмаю зоз родно заснованим насилством, роднима аспектами безпечносци на локалним уровню и правох женох и дзивкох зоз инвалидитетом. Координаторка є трох центрох за жертви сексуалного насилства (Нови Сад, Зренянин и Кикинда) як и сотруднїца Центра за потримовку женом. У рамикох проєкта „Застанов, защиц, помогнї“ Покраїнского секретарията за здравство и Центра за потримовку женом (потримовка аґенциї Зєдинєних нацийох УНТФ – Поверенїцкого фонду за потримовку одстраньованя насилства над женми), була на чолє тима фаховцох за виробок Водзача за поступанє у случайох сексуалного насилства. Акредитована преподавачка на образовним курсу Медицинского факултету у Новим Садзе „Ефективни одвит здравственей системи на родно засноване насилство и насилство у фамелиї”.
У двох мандатох (2004–2016. рок) окончовала функцию заменїци за ровноправносц полох у Покраїнским защитнїку гражданох – омбудсману. Добитнїца є рочного припознаня Покраїнскей влади у обласци ровноправносци полох. Дипломовала на Филозофским факултету у Новим Садзе на ґрупи Югославянска литература. Була новинарка.

(Опатрене 50 раз, нєшка 1)