Вше любела людзох и їх ошмих

автор с. саламун  8. марец 2020

Єст людзох хтори барз дзбаю о своїм. Нєсебично ше даваю, помагаю, дарую свой талант. За Дюрдьовчаньох мож
повесц же мали щесца, понеже ше Йозефина, родом з Бачинцох, одала до Дюрдьова до Балїнта. Зоз своїм ошмихом,
сцелосцу и позитивну енерґию ище вше „порушує” шицких коло себе.

Йозефина Балїнт народзена 1942. року у Бачинцох. Школовала ше у руским оддзелєню котре мало аж двацец осем школярох. Накадзи закончела пияту класу, почали ходзиц на иґранки и пратки. Одмалючка була дружтвена.
– Нє раз було же нас директор школи застановел, а вец и вигнал з иґранки, бо зме були за таке млади. Ютредзень нам дал по слабу оцену, алє нам то нє було важне. Важнєйше нам було же зме ше натанцовали. Знам я, мал вон право, алє ми то теди так нє роздумовали. Алє, без огляду на шицко тото, видзи ше ми же зме були одроснутши у одношеню на нєшкайши ґенерациї – памета Йоска.
После пиятей класи велї закончовали школованє и оставали на валалє помагац родичом. Балїнтова нє так же нє жадала предлужиц з науку, алє би мушела путовац до другого валалу, а таке ше у тедишнїх часох патрело як на нєпотребне. Було важне помагац у обисцу.
Гоч вельо длужей жиє у Дюрдьове, Йоска ше дзечнє здогадує на єй Бачинци. Вжиме ше ходзело на пратки, вяри ше бавели под орехом, вишивали … Свойого супруга упознала у Бачинцох и любела же є зоз Дюрдьова, бо одмалючка слухала же у Бачкей крашнє, же єст карчми зоз жвератками, же гудаци крашнє граю… Цала єй фамелия була з Бачинцох, та нє раз своїм тетом гуторела же ше даєдна могла одац до Руского Керестура або Дюрдьова, та би мали драгу на Кирбай. Теди нє могла знац же вона будзе тота котра ше ода до Дюрдьова. Од теди прешло скоро седемдзешат роки.
– Барз сом полюбела Дюрдьов. Полюбела сом людзох у нїм, сушедох, шицки ме крашнє прияли, и я то барз почитуєм. Злагодзела сом ше зоз шицкима, як и тераз. Одала сом ше до обисца Балїнтових и була сом седма у нїм – предлужує Йозефина, котра шицким валалчаном познатша як андя Йоска и шицки ю так волаю.
А шпивац и танцовац вше любела. Кед ше жени зоз Женскей жридловей шпивацкей ґрупи дюрдьовского Дружтва одшмелєли зашпивац у явносци, медзи нїма, єдна з найаґилнєйших була и андя Йоска.

СИНОНИМ ЗА ШИРОКИ СУКНЇ

Вжиме 1996. року членом Управного одбору КУД „Тарас Шевченко” удало ше позберац жени з валалу котри любя шпивац. Теди основана на далєко позна и припозната Женска жридлова шивацка ґрупа, и теди почало поряднєйше пестованє жридловей рускей шпиваки. Жени швидко постали синоним за крашнє поприберани Рускинї у пасових шветочних сукньох и поставали вше популарнєйши у цалей нашей заєднїци. Їх наступи були швето за очи.
– Барз сом любела же зме почали шпивац, у тим сом уживала. После нам ше дзивка одала, та унучата почали ходзиц до Дружтва, а вец и праунучата. У нас ше знало, на пробу ше вше ишло, и теди ше з роботу ставало. Мой супруг нас у тим барз потримовал, випровадзал нас и дочековал. И вон уживал у нас. Алє на таке нє мож нїкого наганяц, то треба щиро любиц и вец кед робиш тото цо любиш, то шицко злєгка идзе – гварела андя Йоска и припознава же наша женска шмата велька робота.

Жени зоз жридловей шпивацкей ґрупи –дюрдьовски бренд

– Вона крашнє випатра кед ше ю крашнє ушори. Треба ю крашнє випейґлац, же би споднї сукнї були викрохмалєни и пофалтани. Теди и верхня сукня будзе крашнє стац. Машля тиж муши буц добре випейґлана и зацагнута, бо кед є на фартуху нє добре звязана, погуби цали упечаток. За пасово сукнї треба мац часу и сцерпеня, а дзеки насампредз. Важне же би младим перше баби, а вец и мацери указали як з нїма треба робиц, бо млади нє знаю, муши их дахто научиц – прешвечена Балїнтова котра окрем того же наступала у скоро шицких наших местох и вецей местох у иножемстве, часто на путованьох з другима женами з Ґрупи була задлужена поблєкац и ушориц дзивки котри тиж наступали у широких сукньох. Дакеди було и нагло, алє вше шицко сциговали.
– Дзивчата котри зме облєкали нас мушели нас слухац, знали за цо ше ми закладали, а о тим зме им вельо бешедовали. Нашо дзивчата вше були и ище вше су найкрасше пооблєкани, гоч и коцурским дзивчатом наисце нїч пригвариц нє мож. Тоти сукнї можу буц и сторочни, нє важне чи ризова, чи кадифа, важне их добре порихтац, алє и чувац. Шицки зме ше вєдно у тим цешели – гварела наша собешеднїца котра надпомина же кажда народна шмата, гоч котрого народу, ма свойо правила и то треба почитовац, бо теди є найлєпша.

ВЕЦЕЙ СЦЕЛОСЦИ ЯК РОБОТИ

Женска жридлова ґрупа дюрдьовского Дружтва активно наступала двацец роки. Зняли видео касету, касету и це-де котри були прикрашени зоз їх заєднїцку слику. Пошвидко постали своєродни промотерки жридловей шпиванки. Ґрупа була зложна, и у поради, и у гласох. Єдного року на „Ружовей заградки” завжали перше место, а за награду достали пенєж и такой купели єднаки блузни. Бул то прекрасни и иновативни рух.
– Зоз дзеку зме шицко робели. Кед зме путовали вше зме мишели и пекли печива за шицких у автобусу. Були зме як єдна велька фамелия – гвари Йоска. Жени з Ґрупи нє лєм пекли, алє и билєли просториї и пораєли. Андя Йоска од самого початку зволовала жени на проби. Нє було єй чежко. Жени ю почитовали.
– Видзи ше ми же сом була на каждей проби. Вше сом була точна и вше сом ше гнївала кед даєдна нє пришла на пробу, а знала сом же могла присц. И тото сом нє скривала од нїх, вше сом и гуторела. Алє сом була и свидома же кед це з дому випровадзаю з дзеку и найблїзши, кед потримую тото цо робиш и любиш, кед це нїхто нє гамує и кед ше нїхто нє гнїва на це, то барз красне чувство. Треба каждого потримац у тим цо люби, бо такого нє будзе вше – прешвечена андя Йоска котра барз подзековна же праве тото мала при своїх найблїзших. Вона як добра ґаздиня ище вше прекрашнє рихта народни руски єдла, и по тим є припозната у цалим валалє. Як би и нє була, кед напече и до валалскей основней школи на Дзень Руснацох, и кед свадзба у валалє часто обрадує младята и родичох зоз печивом, поряднє дава торту за томболу на дюрдьовски Бал широких сукньох, а шицко тото рихта бо жада, з любову и вельку дзеку. Здрава є и сцела, люби живот, єдноставна, любезна и вредна, а бистрого розума.
– Любим людзох, любим приємних, почитуєм их, нє любим пишних и возвишених, бо нє треба буц таки, треба буц задовольни и зоз шицкима буц на крашнє. Любим давац, даровац, и видзиц кед ше чловек ґу чловекови крашнє озве, кед зроби добре дїло. Най вам повем – вецей сцелосци як роботи – гварела на концу адня Йоска. 

КРАШНЄ БУЦ ПРАБАБА

Свой шлєбодни час андя Йоска люби препровадзиц на Служби у церкви, дзе часто мож чуц єй шпив.
И на хованьох дзечнє помага паноцом и панїматки у шпиваню.

– Мнє нє чежко шеднуц на бициґлу и пойсц дзе треба. Познам вельо людзох, шицко зохабим и пойдзем випочитовац каждого кед треба и о два годзини кед ше врацим шицко ме исте чека дома – гвари Йоска и додава же заш лєм єй найдрагоцинши час тот препровадзени з найблїшима.
З праунучатами у бависку. Гвари же крашнє дочекац буц прабаба, а кед є здрава, вец гвари, шицко ище красше.

(Опатрене 76 раз, нєшка 1)