Озбильно од початку (II)

автор лю. дудаш 17. май 2020

Од кеди чловечество спознало огень, од теди важело же „Огень добри слуга, алє зли пан”. Шицки ше мушели того тримац Нє лєм пре власне добро, алє и добро цалей заєднїци на шицких уровньох. Таки начала тирваю виками и буду тирвац зоз новима Людзми и новима досягами у науки и технолоґиї…

Же би гоч котре Дружтво було урядово реґистроване и робота му була дошлєбодзена, и Добродзечне огньогасне мушело насампредз мац власни Статут одобрени од општинских власцох. Медзитим, же би Статут бул одобрени мушело ше сполнїц одредзени, ясни и строги дошлїдни правила:

Дружтво муши мац назву, мено, циль Дружтва, членство, длужносци членства, права членох, одреднїци о преставаню членства у Дружтву, пописани маєток и ясну орґанизованосц Дружтва. Окрем того, Дружтво муши мац ясно одредзену компетентносц, компетенциї Управного одбору, Заповидного кадру, Команду Дружтва, Дисциплинску комисию, Надпатраюци одбор, ясно одредзену одвичательносц членства, одредзени способ розформованя Дружтва, мац власни печац и точно одредзене розполаганє зоз маєтком Дружтва кед же придзе до його розформованя…

При формованю ДОД Руски Керестур уж на самим початку було ясне же средства зоз котрима мож розполагац анї блїзко нє достаточни за окончованє планованих задаткох у роботи. Ришене помоц вимагац од представительох општинскей власци, Здруженя ремеселнїкох и од Церковней општини.

Седемдзешати роки: Нєпреривни вежби дали вершински резултати

ПОДЗЕКОВАНЄ ПАВЛОВИЧОВИ

Микола Павлович, нововибрани предсидатель Дружтва и його командант, видзел же од вимаганей помоци нє будзе нїч, та зоз власних средствох купел найнужнєйше, а же би членство могло буц у складзе зоз задатками, Павлович тиж о своїм трошку набавел шмати, шапки и огньогасни шекерки каждому активному члену.

Зоз сполньованьом основних, уж спомнутих условийох, ришене же би 20. Октобра 1929. Року шицки шветочно пришагали, а з тей нагоди на шветочносц поволани и огньогасни дружтва зоз Вепровачу (Крущичу) и Торжи (Савиного Села). На шветочносц пришли и дзепоєдни огньогасци зоз Старого Сивцу и векше число гражданох кулскей општини, но остава зазначене же ше ридко хто од општинских власцох зявел з тей нагоди, цо було нєрозумлїве, бо ше финансованє Дружтва нє плановало зоз општинских средствох, понеже нє слово о професийних огньогасцох.

Пред тим як почал шветочни банкет, шицких присутних висликовали Будинского, Бруґошово фотоґрафове Осиф и Йовґен, оцец и син. Нє бул присутни дохтор Андрий Наливайко котрого праве поволали помогнуц хорому, Єфрем Ґаднянски и Бела Райх, понеже аж познєйше приступели до Дружтва и уж нє було часу обезпечиц им униформи.

На шветочним банкету велї мали поздравни бешеди, а Миколови Павловичови подзековане на вельким труду и финансийних средствох хтори уложел до Дружтва.

Такой после урядовей реґистрациї, моци Дружтва унапрямени на вецей боки, а шицко з цильом моцнєня и ширеня членства и управи, а на хасен валала и будуце вше лєпше сотруднїцтво зоз зроднима дружтвами у нєпоштредним окруженю.

ШПИВАЧЕ, А ОГНЬОГАСЦИ

Як видно зоз педантно водзених записнїкох на схадзкох, порядних и нєпланованих, почало ше зоз формованьом Шпивацкого дружтва, а цо у складзе зоз традицию огньогасцох и у варошских и у валалских штредкох, дзе за то єст и минимални условия. На схадзки отриманей 30. Октобра истого, 1929. Року, одредзени штирме члени Огньогасного дружтва котрим дата задача же би бешедовали зоз Михайлом Нярадийом, дзияком, же би же вон приял водзиц шпивацки хор. Бешеди пошли так як треба, та Няради учленєти до Дружтва, а приял на себе и обовязку буц на чолє хора огньогасцох.

На истей схадзки зазначене и же нє прилапене предкладанє о цо швидшим плаценю членарини, гоч пенєжи у каси нє було.

Уж коло Трокральох 1930. Року, порушана инициятива же би рускокерестурске Огньогасне дружтво орґанизовало бал на котри би були поволани и госци зоз других местох. Бал бул плановани нє лєм пре вешелє и указованє же Дружтво напредує, алє и же би ше заробело даяки динар.

Огньогасне дружтво моцнєло, алє мало и звичайни проблеми. Зоз членства викючени єден член котри нє приходзел на вежби, алє анї на церковни обовязки. Йому розказане же би врацел опрему и шмати. Скоро источасно пришло и до пременкох у руково­дстве, понеже адютант и секретар Стеван Ґаталинац, як державни службенїк, бул розпоредзени до другого места на роботу, та задзековал на длужносци у керестурским огньогасним Дружтве. На його место Управа вибрала и меновала Владимира Грубеню, чиновнїка.

Под час истей схадзки Управа упознала членство и о пришаги штирох нових членох як и о порядних, а вше численших обовязкох.

У ҐАКОВЕ НА ШВЕТО

Керестурски огньогасци 1929. Року поволани до Ґакова на швето Русадля. Заключене же Дружтво за таку намену нє ма пенєжи, алє ше приявели Йосиф Медич и Кирил Горняк, же о своїм трошку пойду до Ґакова, дзе будзе пошвецена їх застава.

Ґаковчанє за тоту намену послали єден гвозд, котри мал буц забити до копиї їх застави. Гвозд Керестурци одкупели за 100 динари, та тот пенєж Медич и Горняк однєсли на Русадля.

„ОГНЬОГАСНИ ДНЇ”

З цильом же би обезпечели материялни средства, огньогасне Дружтво було согласне же три днї рочно можу буц Огньогасни днї и то на други дзень Крачуна, други дзень Велькей ноци и на други дзень Русадльох. Теди ше у карчмох Мариї Шанта, Мариї Надь и Дюру Микловша можу отримовац иґранки за младеж, а хасен, приход, ше додзелї Добродзечному огньогасному дружтву.

Перша слика рускокерестурских огньогасцох, сновательох и командного кадру

(Опатрене 75 раз, нєшка 1)