Будинок ґимназиї у жренку ока

автор лю. медєши 22. май 2020

На даскельо заводи, окреме през дружтвени медиї, порушане питанє стану будинку першей рускей ґимназиї у Руским Керестуре. Будинок тераз уж скоро руиновани, а дакеди там бул початок висшого образованя по руски (ґимназия) и велї ґенерациї Керестурцох потим прешли през основне образованє праве у тим будинку. По вибудов нового образовного центра (школи), у тим будинку, наволаним Ґимназия, школовали ше Керестурци, Коцурци, Новосадянє, Миклошевчанє…, велї руски школяре уписани до познєйшей Рускей ґимназиї. Прето тот будинок значни за шицких Руснацох.

Яки нєшка маєтно-правни статус того обєкта, випатра же нєт нїкого хто би знал. Мушело би ше виглєдовац, алє би ше коло того вредзело потрудзиц и можебуц през форму держа­вней защити зачувац Ґимназию як памятнїк руского иснованя. Правда, будинок у одвитуюцей катеґориї защити, мушел би мац и иншаки способ хаснованя, а у єдней з предходних дружтвених дискусийох кед тота тема була актуализована, уж ше споминало же ми Руснаци нє маме одвитуюци простор за ґалерию, архиву, а вироятно би ту у свойофайтовей националней библиотеки могол буц позберани и зложени и фонд шицких виданьох по руски, лєбо о Руснацох, гоч на яким язику, и гоч дзе по швеце обявених. На остатку, чи и Национални совит ма одвитуюце место и достаточни простор за розконарену активносц?

Особнє сом нє упознати з важацима предписанями як ше тераз у Републики Сербиї ришую питаня защити доброх од общого интереса, або од интереса за одредзену националну меншинску заєднїцу. Нє знам як би тото питанє требало буц розришене, алє верим же даяка драга постої.

Дакеди давно, Дом култури бул инициятор защити найстаршей хижи у Руским Керестуре. Нє ишло лєгко, длуго тирвало, алє найстарша хижа заш лєм нє препадла. Тиж так, у НВУ „Руске слово” (теди кед я бул руководитель), превжати мири за очуванє друкарскей машини хтора була и памятнїк и шведок наставаня информованя по руски. Знали зме як ше то роби, на кого ше поволац  и при кому урґировац, дзе мож за тоти цилї достац потребни средства. Нє геверовали зме. Утвердзели зме у яким стану друкарска машина (задаток найвецей окончовал Микола Скубан, новинар), описали зме прешлосц машини и прецо є важна за Руснацох (зоз закладаньом Дюри Латяка, редактора), зложели финансийну вимогу (Мелания Павлович, руководитель кнїжководительства, була добре упуцена як ше то роби, за вецей руски орґанизациї) и до конца пенєжи ше достало. Средства у цалосци придати Друкарнї у Руским Керестуре у складзе зоз догварку же друкарска машина у власносци Друкарнї будзе зложена у цалосци (було обаваня же будзе мушиц пойсц до старого желєза) и же будзе зачувана за навше. Так и зробене, машина зачувана. Голєм теди так було…

За очуванє Ґимназиї, докази и потвердзеня же образованє по руски на висшим ступню од осно­вного, ма длугоку традицию, будзе требац вельо вецей труду и схопносци. Окончиц тоту роботу нє годна лєм єдна особа, алє би ше мушела подняц даєдна з руских институцийох як инициятор и координатор. Национални совит, Завод за културу, Школа…?

Вшелїяк же зачувац будинок Ґимназиї муши буц тимска робота, здружени моци. Час лєци и нє на нашим є боку, алє чекац на лєпши политични и економски условия кеди розпочац инициятиву, було би илузорне. Цо ґод будинок баржей препада, вецей будзе требац уложиц до його обнови, лєбо ратованя. А тото же єст, або анї нєт правого и одвичательного ґазди (у тих замишательствох шицко можлїве), треба тиж вихасновац як арґумент прецо би будинок мушел буц власнїцтво рускей заєднїци. Озда нє наисце, як у дружтвеней дискусиї спомнуте, же „док ше ми огутаме, будинок ше звалї”, пре нашу нєбриґу, пре одцагованє, пре занєдзбалосц, пре малодушносц, пре нєєдинственосц – озда нє прето же зме нє кадри зробиц и зачувац препознатлїви шлїди нашей култури.

Вшелїяк же зачувац будинок Ґимназиї муши буц тимска робота, здружени моци. Час лєци и нє на нашим є боку, алє чекац на лєпши политични и економски условия кеди розпочац инициятиву, було би илузорне. Цо ґод будинок баржей препада, вецей будзе требац уложиц до його обнови лєбо ратованя. А тото же єст, або анї нєт правого и одвичательного ґазди (у тих замишательствох шицко можлїве), треба тиж вихасновац як арґумент прецо би будинок мушел буц власнїцтво рускей заєднїци.

Становиска висловени у тим тексту виключно авторово и нє вше одражую ушорйовацку политику новинох „Руске слово”.

(Опатрене 45 раз, нєшка 1)