З каждим крочайом дружтво вше моцнєйше (III)

автор лю. дудаш 23. май 2020

Од кеди чловечество спознало огень, од теди важело же „Огень добри слуга, алє зли пан”. Шицки ше мушели того притримовац нє лєм пре власне добро, алє и добро цалей заєднїци на шицких уровньох. Таки начала тирваю виками и буду тирвац и зоз новима людзми, и новима досягами у науки и технолоґиї…

У порядней роботи ДОД-а у Руским Керестуре обачлїви частейши пременки руководзацого, углавним администрaтивного кадру, понеже тоти людзе робя у державней служби. Пременки наставаю и пре пресельованє и роботу до других општинох, односно штредкох.

Спрам постояцих документох, котри наисце облапяю и найдробнєйши деталї роботи Дружтва, видно же вше векша увага обрацена на лєпше планованє трошкох, на будуци оправки постояцей опреми, набавку нових апаратох, пошореньох и подобне.

Так, зоз урядового записнїка од 1934. року, кед плановани буджет, видно же ше руководство стара набавиц коч зоз гордовом за воду, нєобходни дихтунґи за опрему за гашенє, лампаши, петнац комплети жимских шматох за оперативне членство, петнац шлеми…

Окрем того, зоз записнїка видно же ше водзи рахунку о обезпечованю санитетного материялу кед же затреба, алє и о уплацованю осиґураня кед же ше случа нєжадани, алє вше можлїви нєщесца.

На истей схадзки порушана и инициятива за обезпечованє локала дзе би ше членство могло сходзиц, и же би ше там чувало и нєобходни документи и архива Дружтва. У роботи могло обачиц и напредованє у фаховим оспособйованю котре ше запровадзує за потреби членства и Дружтва прейґ курсох, котри ше отримує три раз до тижня.

Зоз того цо записане констатовало ше же члени ДОД-а, Рац и Орос, на власну инициятиву загашели огень котри вибухнул у школи, 8. фебруара 1934. року. Вимагало ше же би ше до записнїка записало и тоти члени явно похвалєло. Як спомнуте, шицко тото зазначене у одвитуюцей документациї.

ВИМОГА ЗА СТАБИЛНЄЙШУ КАСУ

Истого року, з намаганьом же би финансованє ДОД-а було ясне, стабилне и же би го могло предвидзиц, придата и вимога општинским власцом же би ше 5 одсто од шицких заробкох у Руским Керестуре, зоз осиґураньом општинского буджету, унапрямело до буджету огньогасней чети. Зоз намиру и цильом ґу стабилнєйшей роботи Дружтва, обнародоване же би було добре кед би жителє були уключени до його роботи як його основоположнїки, або як члени котри буду помагац, т. є. почесни члени.

Дионизий Пап, почесни член, з истей нагоди предложел же би шицки члени огньогасней чети були осиґурани. Тот предклад такой прилапени.

Пре цо лєпшу роботу Дружтва, як уж и спомнуте, частейши були пременки у руководстве и оперативней часци людства. Од мая 1936. року у составе ДОД були: Данил Жилник, предсидатель, и Дюра Макаї и Михал Джуня перши, односно други подпредсидателє. У Управним одборе були дипл. инґ. Михайло Ковач, Дюра Папуґа, Владимир Сабо, Михайло Рац, Александар Планчак, Михайло Рац, Осиф Рац, Евґений Гербут, Янко Черґа и Яким Гайдук. Секретаре були и далєй Дюра Папуґа и Дюра Павлович, блаґайну водзели Михал Джуджар, Янко Надь и Яким Мудри. Заповиднїк Дружтва бул Юлиян Малацко, а делеґати Юлиян Малацко и Дюра Папуґа. Други заповиднїк Михайло Ковач, воднїкове Дюра Папуґа и Владимир Сабо, лїкар бул др Кирил Леви, ковалє Михайло Рац и Йовґен Кочиш, больнїчар Михал Кочиш, а секретар заповидного орґану Дюра Папуґа.

Нєодлуга у рамикох планованей роботи и активносцох предложене формовац Огньогасни подмладок, а о тим шицким требало информовац у „Руских новинох”. Порушана и прилапена инициятива о поставяню огньогасней турнї у општинским дворе. Членом Дружтва котри були дежурни док тирвала жатва и тлачидба требало, истого того року, виплациц по 25 динари на дзень.

На концу 1937. року зазначене же загашени седем огнї у валалє, а материялна чкода була нєполни 60 тисячи динари.

През рок двоме члени були на висшим едукованю за огньогасцох у Сенти, и двоме на официрским курсу. Запровадзене интензивне сотруднїцтво зоз другима дружтвами, у Вербаше, Оджаку, Беркасове, Сенти…

НЄ МОГЛО ТЛАЧИЦ БЕЗ ДОПУЩЕНЯ ДОД

Зоз активну роботу настали и новши и лєпши ришеня функционованя у валалє и у Дружтве. Так одредзене же за окончованє тлачидби у обисцох потребне достац допущенє од ДОД-а, а допущенє треба мац и за тлачидби на польох, у хотаре. Ґаздове маю за тото обезпечиц воду у потребних количествох и апатикарски потребни прибор. Ґаздом ше дава на знанє же брадла нє шму правиц блїзко при сушедовей меджи, хижи, стрехи и брадла…

Уж 1940. року ше пременєла добра часц у роботи Дружтва. Члени вше частейше одходза на воєни вежби, а праве прето место Дюру Паплацка, предсидателя Дружтва, длужносц пребера Йовґен Миячич. По конєц рока Дружтво почина и зоз културно-просвитнима активносцами и прето до роботи уключени и учитель Евґен Планчак.

За преширенє Дружтва одредзене же треба окончовац кажду позитивну пропаґанду у валалє и ширше.

После числених активносцох, алє и проблемох, Дружтво конєчно набавело моторни аґреґат за лєпшу роботу. Аґреґат набавени у Словениї, а средства з добрей часци даровали жителє, Керестурци, котри були свидоми кельо значи така служба у валалє.

Пред початком Другей шветовей войни мобилизованє членох и друге, ДОД прилагодзене воєним условийом роботи, алє ше и далєй водзело рахунка о защити людства и материялних доброх.

ФАХОВЕ УСОВЕРШОВАНЄ НА ПЕРШИМ МЕСЦЕ

У року 1939, окрем активней роботи на безпечносци и процивогньовей защити, вельо ше робело и на образованю и фаховим усовершованю членства. Теди Дюра Папуґа, нови заповиднїк, виявел:

„З нагоди пребераня заповиднїцких длужносцох мушим повесц же програма котру чета запровадзує у найкратшим часу морална, тактична, теоретична и практична обнова цалей чети. Програму нє запровадзуєм лєм же бим членству додал нови обовязки, алє прето же би чета була на висини задаткох, на котрих би вше мушела буц, и прето же од нас шицких то вимага час, баржей як гоч кеди по тераз!”

НЇЧ БЕЗ ДОКУМЕНТОХ

Док тирвала тлачидба, контролу окончовали овласцени огньогасци. За тлачидби и шицки потребни допущеня ше плацело таксу од 10 динари, а кед же ґазда нє мал даєден од документох, кара була три раз векша, точно 30.

(Опатрене 42 раз, нєшка 1)