Обегованє з часом

автор и. сабадош 2. юний 2020

Кед ше после утаргованя позарядового стану почало подцаговац смужку под чкоду хтору у шицких обласцох живота и дружтва спричинєла корона, велї ше оптимистично наздавали же пошлїдки буду тирвац кельо и сама епидемия – мешац, два, можебуц три, зависно од того же кельо, кого, и з яку силу потрафела корона. Даскельо тижнї познєйше, нагадуєме лєм контури чкоди, и примушени зме вельо реалнєйше патриц на шицко тото цо ше нам (нє)случело. Точнєйше, обчековац же нам спомнути мешац, два, лєбо три, потребни буду лєм же бизме спатрели єй конєчни зрозмири. Аж вец годно бешедовац о одкло­ньованю пошлїдкох, цо сиґурно нє будзе анї лєгко, анї швидко.

Кед же ше дальша ситуация з вирусом будзе розвивац так як епидемиолоґове проґнозую, найлєпше чому ше мож наздавац же аж у другей половки лєта, евентуално, будземе абсолутнo безпечни. Потамаль, цо робиц? Як ше справовац? Дзе тота гранїчна точка помедзи одвичательносцу и розумну осторожносцу, наспрам глєданя вигварки за (нє)поробене и справдованя зоз висшу силу? Затераз, у такей зме ситуациї як тот славни цми вилаєт зоз народного фолклору. Кед цошка робиш, покаєш ше, кед то нє робиш, тиж ше покаєш. А час идзе, лєци, здоганя це.

Шицки тоти питаня нє даяка моя особна еґзистенциялистична розпука и криза, алє их чуєм, лєбо сам поставям вше кед ше розпочнє бешеду же цо будзе зоз рижнима фестивалами и манифестациями хтори, лєбо уж пожня, лєбо їх, так повесц, „мирнодопски” термин уж нєприємно блїзко. Кед слово о нас, цо будземе з Мемориялом, „Ружу”? Дораз ту и „Коцурска жатва”… Прескочиц их и нє отримац, верим же нїкому нє план и опция. Алє кадзи их подзец? Ґу єшенї ту уж Днї паприґи, Дюрдьов, вец почина школа, факултет, приходза други фестивали. Озбильне питaнє як ше то годно шицко нараз постарчиц, а да ше нє ощерби їх квалитет, лєбо загрожи континуитет.

Чи можебуц на єшень будзе накнадно отримани Польопривредни саям у Новим Садзе? Та, гоч и у штред ламачки и звонка узвичаєних аґрарних кредитних циклусох без хторих нє будзе бог зна якей тарґовини и олдомаши. Чи Еґзит свой 20-рочни ювилей на Твердинї преслави у одложеним терминє, авґусту лєбо септембру, та гоч и лєм пред домашню публику? А, нє забудзме, слово о найвекших реґионалних подїйох у своїх доменох, и ґу тому найвекших ґенераторох живого капиталу у найвекшим городзе Войводини. Тоти шицки начишлєни подїї, питаня и дилеми, находза ше знука круга од лєм 100 километери доокола (векшини) з нас. Кельо их векши и важнєйши єст на ґлобалним уровню, чежко и страшно аж и думац.

(Опатрене 37 раз, нєшка 1)