Треба робиц, алє и буц гумани

автор О. Русковски 18. юний 2020

Александра Сашу Суботина у Коцуре познаю шицки, як и його гуманитарну роботу. Пастор (парох) є Євангелскей церкви, котри ше роками заклада злєпшац стан ромскей заєднїци и помага шицким котрим помоц потребна. Алє, можебуц нє знаю шицки же ше Саша вєдно зоз свою фамелию, попри гуманитарней и роботи у церкви, занїма и зоз продукованьом заградкарских културох, як и з продукцию квица.

Саша почина приповедку же до роботи у тих польодїлских обласцох вошли дас пред пейцома роками. Идею же би ше почали занїмац зоз дасчим у вязи польопривреди достали од Голандянох, з котрима сотрудзовали на дзепоєдних проєктох прейґ Євангелскей церкви.

– Понеже наша парохия худобна, нашо сотруднїки и приятелє зоз Голандиї нам предложели же бизме започали даяку роботу з котрей зме годни финансовац голєм часц наших потребох. Так нас посовитовали най вежнєме жем под аренду, та моя фамелия и я вошли до польодїлских роботох – бешедує Суботин.

ПОЧАТКИ У ПОЛЬОДЇЛСТВЕ

На жеми котру Суботиново обрабяли, Саша и його супруга Даниєла, посадзели пасулю и цирок за метли. Як гваря, робота ишла, робели и допатрали шицко цо було потребне, а Голандянє их обиходзели и були задовольни з їх роботу. Алє, кед пришол час зрезовац цирок, нєсподзивано спаднул вельки диждж и шицко препадло.

– Мушим припознац же сом кус бул и розчаровани и сцел сом и одустац од шицкого. Алє, вец нам предложели най вежнєме пластенїки, и тота идея ме зацикавела. Потримали нас и финансийно, та моя супруга и я почали робиц у пластенїкох дзе зме посадзели парадичи, огурки, паприґи и робота наисце крашнє рушела – щири Александар.

Шлїдуюци пар роки робели лєм зоз желєняву и задовольни були як з роботу, так и з предаваньом продуктох зоз своїх пластенїкох. А, вец ше Суботиново упознали зоз Миру Саванович зоз Темерину и случело ше цошка нове.

– Були зме у розсаднїку „Саванович” у Темерину, куповали зме квице за нашу церкву. Ту зме почали приповедац зоз Миру,

ПОМАГАЮ ТАМ ДЗЕ НАЙПОТРЕБНЄЙШЕ

Як гвари Саша, у рамикох Євангелскей церкви запровадзую ше рижни гуманитарни активносци и акциї.

– Ми окончуєме велї активносци котри сами финансуєме, як наприклад часц народней кухнї, лєбо помоц дакому хто у потреби, чи то дахто хори, лєбо худобни. И барз зме подзековни же людзе ходза и купую од нас, прето же кед би нє куповали, ми би нє могли витвориц велї гуманитарни акциї и помогнуц тим котрим помоц найпотребнєйша – гварел на концу Саша Суботин, пастор, парох Євангелскей церкви у Коцуре.

ру, сприятелєли ше и вона почала провадзиц нашо активносци. Подаровала нам пресаду за предай, а шицок заробок охабела за гуманитарну роботу зоз дзецми. Прешлого року, з нагоди 8. марца, нам подаровала вельке число (думам же коло 200) черепи зоз квицом най предаме, и з тим нас жадала одшмелїц же бизме вошли до роботи з квицом – предлужує приповедку Суботин.

Кед шицко попредали, видзели же то крашнє идзе, та ше конєчно вєшенї одшмелєли и почали и сами робиц зоз квицом. Саша припознава же Мира була главни мотиватор же би ше упущели до тей роботи, а и  нєшка им помага и совитує их.

– Мира нам барз вельо помага, учи нас, совитує  нас и  одшмелює, а барз вельо нам и дарує. Того року окрем квица у черепох и хижного квица, понукаме и квице до заградки. Достали зме и нашенє за мушкатли з Голандиї, як и нашеня за рижни други квица, и барз зме задовольни. Думам же даґдзе коло 2-3 тисячи черепи з квицом прешло през нашо руки – толкує наш собешеднїк.

БОГАТЕ ПОНУКНУЦЕ КВИЦА И ЖЕЛЄНЯВИ

Суботиново понукаю  вецей файти мушкатлох – словенска дупла мушкатла, вецей файти цагацих, як и стояци мушкатли, петуниї, суфриниї, ядранска красавица, бакопа, древо живота, сена, буґенвилия, фикус, шефлера, шалвия, винка, „тамяника”, нова файта шипку, а тиж маю и присмачково рошлїни – вашилєц, менту, корияндер, петрушку и други.

– Окрем квица, маме и 2 500 пресадки рижней желєняви – коло 2 тисячи пресади парадичи, а того року зме перши раз пробовали продуковац чери парадичу. Уж помали обераме, и можем повесц же зме задовольни, плоди чери парадичи красни, смачни и сладки. Маме и коло 500 пресади паприґи, желєней, роговей и бабури. И обични парадичи уж помали дозреваю, и лєм най хвиля будзе добра, та вец и их  почнєме оберац – щиро гвари Суботин.

Кед слово о желєняви, Александар гвари же маю чловека од котрого купую пресаду и вон их вельо койчого научел. А у медзичаше упознали и вецей людзох котри роками у тей роботи, та єдни другим помагаю.

– Людзе нас посовитую кед маме  проблем з даєдну рошлїну, лєбо яку хемию треба же би зме хасновали, прикармйованє. И у польопривредних апатикох нам заняти вше дзечнє помогню и потолкую. Тераз маме 5 пластенїки зоз желєняву и 1 пластенїк з квицом, и 90 одсто шицкей роботи окончує моя фамелия – супруга Даниєла, син Влада и дзивка Ребека. Кед треба, помогнє нам и мой оцец, як и пар старши жени ту з валалу котрим плациме, а дакеди анґажуєме и двох леґиньох з Коцура и Дюрдьова – бешедує Саша.

ФАМЕЛИЙНЕ ПОДНЯЦЕ

У Суботиновей фамелиї кажди дзень роботни, и з роботу починаю коло 8-9 годзин рано. Вечар ше подогваряю цо треба наютре поробиц, и так кажде зна свойо задлуженя. Даниєла задлужена за пластенїки, провадзи чи треба копац, залївац, котре прикармйованє давац, Саша задлужени за квице и церкву, и як гваря – уж звикли и робота гладко идзе. Роботни дзень им ше закончує вечар коло 8-9 годзин, кед правя план за ютрейши дзень и одпочиваю.

– Тота дижджовна хвиля нам кус нєвигодно вплївує на продуковательство. На 2 тисячи пресади парадичи нам препаднул по єден поверх. Цепло, жимно, нє було опращковйованя, пенєжи за донґови зме нє мали, и то за нас велька утрата. Вжиме нам пси блукаче направели вельку чкоду на найлонох на пластенїкох, мушели зме  вжац кредит же бизме покрили трошок оправяня  –2 тисячи еври. Вироятно нарок купиме нови пластенїки. Бориме ше и намагаме вше исц напредок.

Кед слово о субвенцийох и помоци од держави и општини Вербас, Александар щиро гвари же анї их нє глєдали. Ґаздовство реґистроване на Даниєлу, и гоч им велї совитовали най конкурую за даяку помоц – затераз ше ище нє упущовали до того. Зоз предаваньом гваря же нє маю проблеми, з ошмихом толкую же им єдини проблем тот же нє можу випродуковац тельо кельо попредаю и кельо людзе глєдаю.

– Желєняву, а и квице, предаваме дома и наисце людзе ходза  куповац. Кед одходзиме до других местох на служби, вше вежнєме зоз собу нашо продукти и шицко попредаме. Сотрудзуєме и з Мирославом Горняковим з Коцура котри бере од нас даєдну желєняву, як и з другима накупцами. Заступени зме и на дружтвеней мрежи Фейсбук, на моїм особним налогу мож видзиц цале нашо понукнуце, и то нам барз помага – визначує Суботин.

(Опатрене 47 раз, нєшка 1)