На факултету после епидемиї испити дочекали студентох, алє и професорох

автор В. Вуячич 20. юний 2020

Испитни роки на факултетох у цеку, а испити ше трима у учальньох на факултету и нє мож их покладац онлайн. Професоре на Одсеку за русинистику: Ана Римар Симунович, Александер Мудри и Анамария Рамач Фурман ше тиж прилагодзели таким новонастатим обставином. За отримованє настави на далєкосц, на Филозофским факултету було даскельо можлївосци. Могло ше посилац студентом материяли за ученє прейґ имейлох або дружтвених мрежох, наставу ше могло тримац на Мудл платформи за ученє, а могло ше и поставяц материяли на сайт Филозофского факултету.

– Я ше одлучела за посиланє скенираних материялох на имейли студентом, а посилала сом им и додатни толкованя и упутства за задатки хтори мали поробиц. Консултациї ше ище вше отримує онлайн и студенти знаю же сом им доступна на шицких дружтвених мрежох хтори хаснуєм. Априлски испитни рок отримани у маю, юнийски тирва по початок юлия, а маме и додатни, юлийски испитни рок, хтори тирва по конєц юлия, так же студенти наисце маю досц термини у хторих можу покладац испити – гварела Aна Римар Симунович.

Ана Римар Симунович

Асистент на Оддзелєню за русинистику Александер Мудри ше одлучел за хаснованє платформи за ученє Мудл, бо по його думаню вона дава добри можлївосци за наставу.

– Мойо преподаваня, насампредз зоз предмету руски язик як странски, мали даскельо елементи. Перши бул видео читанє лекциї зоз хтору студенти дома могли видзиц документ, односно текст по руски и слухац як я читам и потим толкуєм. Нєдостаток такого способу нєпостредна интеракция, а добри бок же студенти можу обрабяц материю кеди им одвитує, нєогранїчено. Потим можу поставиц питанє на форуму. Окрем того хасновал сом и видео знїмки зоз ютюбу, мойо знїмки хтори сом направел на апликациї Повтун або Канвас. Тиж так, думам же хасновити вежби хтори сом поставел на Квизлету, платформи за самоученє – толкує професор Мудри.

Висши лектор за руски язик на Оддзелєню за русинистику Анамария Рамач Фурман ше одлучела тримац наставу прейґ ґуґл учальнї, у хторей студентом охабяла материял и вони там врацали поробени задатки: – Преподаваня сом пририхтовала з помоцу програми Freecam, хтора знїма часц екрана рахункара, а источашнє знїма и глас бешеднїка. На тот способ студенти могли слухац преподаванє и провадзиц го у своєй скрипти. Вшелїяк же им материя на тот способ презентована, була и вельо яснєйша. Вони по законченю каждей лекциї доставали домашнї задатки хтори ми вец посилали на исту тоту платформу. Окреме добре искуство сом мала зоз ґрупу хтора слуха руски язик як странски. Вони були барз активни, посилали ми авдио-знїмки читаня текста, поробени ґраматични вежби, тематични состави и авдио-знїмки бешедней теми – задовольно пояшнює професорка Анамария Рамач Фурман. Вона ище думала же будзе онлайн тримац класични преподаваня у точно одредзеним термину порозпорядку, алє и студенти єй гварели же би им така форма настави нє барз одвитовала, бо ше нє могли шицки ускладзиц у чаше. Консултациї окончовала прейґ формованей Вибер ґрупи, дзе зоз студентами ришовала шицки нєпорозуменя, толковали нєпознати слова, радзели ше коло задаткох, и ту ше почувствовала живосц комуникациї хтора хибела у ґуґл учальнї. Док ше у менших ґрупох комуникация зведла на мейл и Вибер, дзе писали аж и диктати и бешедовали на годзинох странского язика.

НОВИ ТЕРМИНИ

По законченю позарядового стану одредзени нови испитни термини же би студенти нє були очкодовани. Шицки заняти и студенти факултета були информовани о инструкцийох хтори подрозумюю обовязне ношенє маски и рукавицох, дезобариєри, огранїчене число студентох у учальнї, дезинфикованє учальньох после испитох и забранєне затримованє на факултету после испитох, а того ше муша притримовац шицки присутни на факултету.

– Понеже испити нє мож покладац онлайн, а на Филозофски факултет нє мож войсц без маски и рукавицох, испити ше отримує по розпорядку и у менших ґрупох – толкує асистентка на Оддзелєню за русинистику Ана Римар Симунович.

Професор Мудри гвари же: – У порядних обставинох, на стредку семестру маме колоквий хтори ше роби у форми теста, писано. То на тот завод було нєможлїве, та сом колоквиюм отримал на платформи Редмента. Ясно, нє могол сом провадзиц студентох одкаль черпаю знанє, алє и так то нагода повториц, вежбац и за себе превериц кельо знаю пред испитом. Испити ше заш лєм отримує на Филозофским факултету, алє запровадзени превентивни мири.

Анамария Рамач Фурман

– Одредзени правила же яке ма буц розстоянє медзи присутнима особами у завартим просторе. Понеже я нє мам вельку ґрупу, ми нє мушели буц у велькей учальнї под час испита. У конкох порозкладани и додатни средства за дезинфекцию рукох – пояшнює Рамач Фурман.

Мири хтори наша держава превжала под час епидемиї на каждого иншак уплївовали, и шицки ше мушели преорґанизовац и присподобиц ґу новим условийом и иншаким дньовим обовязком.

НЇХTO НЄ БУЛ ГЕВЕРНИ

Aна Римар Симунович окрем пририхтованя материялох за студентох и отримованя консултацийох, робела на виробку докторскей дисертациї и пририхтованю наукових роботох, а лекторовала и учебнїки на руским язику зоз штирох предметох за основну школу.

– Окрем того, участвуєм у проєкту Змоцньованє язичних компетенцийох хтори орґанизує Центер за интерактивну педаґоґию, так же сом мала досц обовязки коло того, понеже креируєм змисти за часц обуки хтора ше одноши на общи язични компетенциї, а наменєна є наставнїком хтори по руски преподаваю математику, физику, хемию, биолоґию, ґеоґрафию и историю. Мала сом и онлайн годзини шпиваня, тренирала сом дома, а часто сом ходзела вожиц ше на бициґли. Мала сом наисце вельо роботи, та сом анї нє мала проблем буц так длуго нука, бо ми час бул виполнєни. За наймилших сом ше нє бала, бо сом знала же шицки почитую предписани мири, та сом верела же шицко будзе у шоре. Но, нє було ми шицко єдно, понеже ми супруг роби у ресторану хтори цали час робел поряднє, правда, лєм доручованє єдзеня, алє заш лєм у тим периодзе мал вецей контакти з людзми як я – гутори Aна Римар Симунович.

Преподавач Александер Мудри додал же з оглядом же жиє у хижи з двором, мал можлївосц буц вонка, на дворе. Алє без огляду на тоту вигодносц чувство нєшлєбоди було присутне. По його словох баби и дїдове були на заслуженим одпочивку од чуваня унука, та вецей часу препровадзовали шицки вєдно дома. А то значело и менєй часу за його фахову роботу и виглєдованя.

Александер Мудри

Перши три тижнї були вшелїяк барз стресни, по словох професорки Анамариї Рамач Фурман, бо кажде могол буц потенцийно заражени. Дома шицки були барз осторожни, притримовали ше правилох кед ишли до предавальнї, дзеци на початку анї вонка нє виходзели, та им єдини контакт зоз шветом була тераса на пиятим поверху. З єдного боку шицко тото було им досц стресне, з оглядом же то була цалком нова ситуация у хторей ше потераз нє находзели. Алє, з другого боку, Фурманова гвари же була вецей зоз фамелию, и нє були обтерховани зоз тим же даґдзе муша понагляц и вчас ставац, цо иншак було узвичаєне.

– Тото искуство нас, вшелїяк, шицких ище баржей зблїжело. Час ми преходзел у окончованю каждодньових обовязкох и активносцох – варела сом, препровадзовала час з дзецми, и насампредз учела зоз старшим сином хтори того року першокласнїк. Мушела сом му помагац, бо учителька материяли посилала нам, родичом, з оглядом же таки мали дзеци ище нє маю свойо рахункари и телефони, а порядно зме провадзели и наставу на телевизиї. И його учителька хасновала платформу ґуґл учальнї, та и я заключела же ми таки способ настави найбаржей одвитує за комуникацию зоз студентами. Час за рихтанє годзинох и мою роботу сом углавним охабяла за вечар, дакеди и ноц, а дакеди сом ставала вчас рано док дзеци ище спали и теди сом знїмала преподаваня. За други ствари и активносци сом нє барз мала часу – закончела Анамария Рамач Фурман.

После двомешачней павзи нє лєгко ше врациц на стари обовязки. Цалком вименєна динамика преподаваньох онлайн дакому одвитовала вецей, дакому менєй, на тото уплївовали велї фактори, а вироятно и хто яки ма дома условия за роботу.

(Опатрене 58 раз, нєшка 1)