„Руски новини” у рукох бачванско-сримских Руснацох (III)

автор д. латяк 13. юлий 2020

На Сновательней схадзки РНПД розришена дилема на яким ше язику будзе писац у виданьох РНПД, алє язик бачванско-сримских Руснацох нє бул нормовани. Предняки, священїки Михайло Мудри и Дюра Биндас замодлєли Гавриїла Костельника же би „написал” ґраматику. Костельник пристал.

Гавриїл Костельник

9. децембра 1919. року одписує управи:

„Добре сце зробели же сце прилапели наш живи язик. Я о тим уж писал у тутейших новинох и шицки вас прето хвалєли. Ви предалєко од главного руского швета, та бисце нїґда нє могли добре научиц нїяки литературни язик (українски або московски)…”

Костельник у тим писме потримує Биндасово закладанє за видаванє новинох, алє и розуми проблеми з якима ше РНПД стрета, та пише: „Барз би добре було, кед би сце могли видавац новинки, алє тераз Вам ше то нє виплаци. ”

ҐРАМАТИКА ВИДРУКОВАНА, З НОВИНАМИ ШЕ ОДЦАГЛО

Як предпоставя о. Роман Миз, випатра же Костельник свою ґраматику написал ище 1910. року, а 1919.  ю лєм виредаґовал и порихтал до друку, бо у писме од 12. октобра 1919. року Дюрови Биндасови, медзи иншим, пише: „…Накельо паметам, писал ши ми, да Вам напишем ґраматику, а вец ми тото исте писал Мудри. Я ше надумал, па сом уж написал таку ґраматику. Чекам лєм да ю друкуєм…”

Як мож заключиц зоз писмох Дюрови Биндасови, Костельник спочатку мал намиру ґраматику видруковац у Галичини и цали тираж послац РНПД-у. Медзитим, там трошки друкованя теди були вельки и превершовали Костельниково финансийни можлївосци. Прето друкованє превжало на себе РНПД и Ґраматика конєчно видрукована 1923. року у Сербскей манастирскей друкарнї у Сримских Карловцох.

Пририхтованя за видаванє новинох ше одцагли ище цали єден рок после друкованя Ґраматики, гоч ше Биндас намагал же би цо скорей почали виходзиц. О тим ше вон дописовал и зоз тедишнїм студентом права Ильком Крайцаром зоз Шиду, котри, як спомина о. Р. Миз, „у єдней вариянти мал буц главни редактор тих руских новинох.”  Окреме значни проблем було набавянє власней друкарнї, за котру було потребне обезпечиц значни финансийни средства. Прето ше за початок глєдало место у котрим би ше мало друковац тоти новини. Спочатку ше предвидзовало же би то могло буц у друкарнї у Шидзе, а шедзиско редакциї же би було у Руским Керестуре, алє то нє було у складзе зоз тедишнїм законом, бо по тедишнїм законє редактор мушел бивац там дзе ше новини друкую. А у другей вариянти друковац ше их могло найблїжей у Новим Садзе, та там одредзене и шедзиско Редакциї, а администрация и предплатна служба мали шедзиско у Руским Керестуре, дзе було и шедзиско власнїка новинох РНПД-а.

Конєчна одлука о тим принєшена на схадзки „велького и главного Собрания” Руского Народного Просвитного Дружтва у Петровцох 15. октобра 1924. року. Скорей як цо одлука принєшена, уводни реферат поднєс о. Михайло Мудри, у котрим, медзи иншим, наглашел:

„Набавянє власней друкарнї (штампариї). О тим ше уж вельо робело, алє ше до терас нє удало. Хибя нам за тото заведзенє ище средствия. Добротворе ше нє нашли, а саме дружтво є преслабе за тото дїло.

Мушиме одложиц тоту роботу за лєпши часи, Чесне собраниє, єдна робота, хтору би сцели ище тей жими п о к о н ч и ц . А то є виданє „Руских новинох”. У тей ствари поволаме ше на цали народ.

Новини ше будзе видавац у Новим Саду дзе будзе и редактор Дюра Павич и отамаль як зос центра буду ше розпосилац у стаємне време по руских валалох. На роботу даклем Русини!

Да видзиме чи зме годни голєм єдну тижньову Газету видавац!Кед ше зложиме, а то треба, лєхко пойдзе робота. А то будзе у историї тутейшого руского народа славни и вельки час.”

После того реферата „прията єдногласно резолуция да ше зос видаваньом ,Руских Новинох’ почнє дорас у мешацу децембру у Новим Саду под редакцию Дюри Павича”.

Же би було удоволєне законским предписаньом, як видно з наведзеного цитату, за главного редактора меновани тедишнї новосадски парох Дюра (Юрий) Павич. Коло назви новинох нє було дилеми. Єдногласно одлучене же би достали мено „Руски новини”!

Перше число „Руских новинох” вишло з друку аж 4. децембра 1924. року. Видруковане є у друкарнї „Даничич” Д.Д. у Новим Садзе вироятно у тиражу 800-1000 прикладнїкох, у яким приблїжно познєйше виходзели.

НОВИНИ –  „ОЧИ” НА КОТРИ  ПАТРИ НАРОД

Дюра Павич

Цикаве будзе дознац же цо написане у уводней редакцийней статї до того першого числа. У нєй ше уж на самим початку першого боку гвари:

„Перше число Руских Новинох тримаме у рукох. Наша радосц, наша жадосц виполнєта. Од початку нашого народного жития у шлєбодней нашей югославянскей держави видаванє єдних новинох на нашим язику було нам найвекше старанє. Бо новини, то очи, на котри народ патри, його уста, на котри гутори, руки и ноги на котри ше руша и ходзи. Новини су вистник народней култури и просвити. А то маю буц и нашо новини.”

Намиру видавателя ище яснєйше виноши владика др Дионизий Няради у своєй статї под насловом „Читательом ,Руских Новинох’ даскельо слова”, обявеней у истим чишлє на истим боку:

„Кед ми Русини у Юґославіи започинаме видавац свойо мали новинки, нє думаме ми на то, же на нашо новинки муша панове министрове слухац. Алє ми жадаме то, да кажди Русин добре зна тоти ствари, цо ше дотикаю його святей вири, його народносци, нашей милей новей держави; ми сцеме да наш народ поучуєме у шицким добрим котре ше тиче його фамилиї, його господарства, його здравля, єдним словом: ми сцеме помагац нашому рускому народу до временитого и вичного щесца.”

А цо ше ушорйовацкей концепциї дотика, ю мож дознац зоз дальшого текста кус скорей спомнутей уводней статї:

„ ,Руски Новини’ буду указовац рускому народу як у даяких красних образох лїцо швета: як стої швет у науки, у ґаздовству, у политики, у тарґовини, цо нове по швеце, и о чим пилнує швет, за чим идзе и цо сце.

Посебно пак буду ,Руски Новини’ приношиц гласи, як ми русини, розшати широм швета жиєме и напредуєме, на цо ше змагаме, цо нас цеши а цо болї. ,Руски Новини’ буду нас медзи собу вязац як до єдного снопа, до єдней громади, да будземе силнєйши и шмелши. Вони нам буду труба, цо нас будзе зволовац на позор, да ше вєдно тримаме, и да нє даме препаднуц нашому язику и вири, бо лєм дотля зме русини док то зачуваме. Одорвани од пняка велького руского народу и по судьби Божей руцени аж ту долу на юг, отримали зме ше през столїтия па то сцеме зробиц и далєй: зачувац свою народносц. За тот циль буду нам служиц нашо новини.

,Руски новини’ нє буду политически т. є. нє буду ше вязац нї за єдну партию, алє буду шицки вопроси як социялного так и политического живота препатрац зоз християнского становища. Вони зложа мудросц чловечу зоз мудросцу Божу и нє даю ше колїсац од витру безвирства и нєморала.

,Руски Новини’ буду вєдно и орґан нашого Руского народного просвитного Друштва, хторе им властитель.”

Окремну увагу прицагує и пасус зоз тей статї, у котрим ше наводзи же за Редакцию нє стоя нїяки „диспозициони фонд” зоз котрих би ше финансовало видаванє новинох. А вон глаши:

„…За нами нє стоя нїяки диспозициони фонди, зоз хторима би ше трошки виплацовали. Ми сами себе мушиме одтаргнуц од устох и дац за нашо новини. А таку жертву може допринєсц лєм тот, котри ше зна дзвигнуц над материялни добра, котри зна ценїц найвекше народне добро: просвиту и културу.”

Прето ше апелує на припаднїкох нашого народу же би нє сановали пожертви и на тоти цилї. Апелує ше же би ше кажде обисце предплацело на „Руски новини”.

ПЕРШИ РЕДАКТОР

 Одлучене же ше у Новим Садзе будзе друковац „Руски новини”, бо редактор мушел жиц у тим меце дзе ше новини друкує. Понеже водителє РНПД були священїки, зоз тим було уж условене же би новосадски парох бул и редактор тих новинох. А новосадски парох бул Дюра Юрий Павич, Жумберчань, хтори барз добре бешедовал по руски. Павич ушорйовал Руски новини од 1924. року, аж по 1930. Пред тим бул капелан у Руским Керестуре, а закончел правни факултет.

(Предлужи ше)

 

(Опатрене 32 раз, нєшка 1)