Животну драгу видза у роботох на полю

автор л. костелник 18. юлий 2020

Вредни и млади польопривреднїки Ивица Няради зоз Руского Керестура, Оливер Гарди зоз Дюрдьова и Иґор Фейса зоз Коцура одмалючка пошвецени роботом на полю, и у тим видза свой будуци живот.

Перспективни хлапци, зоз хторима зме бешедовали, жадаю свой живот препровадзиц у природи, на полю ослунковани, з калапом на глави, радуюци ше каждодньовей роботи. Прето им нє ясне прецо оставаю у тим осамени, бо по словох тих вредних младих парастох, ґенерациї цо приходза за нїма менєй заинтересовани за обрабянє жеми и того цо нам природа дава.

Ивица Няради

Ивица Няради зоз Руского Керестура ше зоз польопривреду занїма одкеди пошол до штредней Польопривредней школи у Футоґу, познєйше ше уписал и на Польопривредни факултет у  Новим Садзе, а у тей роботи є, як гвари одмалючка.

– За мнє польопривреда у першим шоре робота и фах, алє з другого боку, мнє то и гоби. Млади вше менєй заинтересовани за тоту роботу и таки способ живота, алє єст нас и таких цо зме вибрали тоту драгу. Польопривреда сама ,,глєда” же би ше робело навелько, бо на мало чежко заробиц пре нови машини и технолоґию – гвари Ивица.

Оливер Гарди зоз Дюрдьова на польо ходзи тиж одмалючка, а зна и люби робиц шицко. Вон дума же ше у блїзкей будучносци зоз тоту роботу годни занїмац лєм вельки ґаздовства хтори маю своєй жеми, а меншим то будзе лєм додатна дїялносц попри даєдней другей стаємней роботи.

– Найволїм орац, дерляц и конскилдoвац, а найменєй копац бостан. Польопривреда за мнє то єдна файта еґзистенциї и кельо-тельо сиґурного финансийного заробку. Думам же барз важне робиц тото цо любиш и я ше прето будзем намагац робиц и обрабяц жем, та гоч ми то будзе и лєм додатна дїялносц – толкує Оливер.

За Иґора Фейсу зоз Коцура польопривреда значи живот. Його робота отримовац жем. Нє прави розлику цо люби, а цо нє люби робиц, бо шицко зна. Алє дакус є розчаровани зоз таку политику ценох и паритету, та проґнозує же обстаню лєм вельки ґаздовства.

– Кед робиш тото цо любиш, вец єст нагадованя за успих, а буц успишни у нєшкайшим чаше то вельке щесце. Попри роботи на полю, важне польо и обиходзиц же би ше провадзело каждодньово пременки и же би ше на час могло реаґовац кед же дацо руши по нєпланованей драги – приповеда Иґор.

ЯК ШЕ ЗНАШЛИ У АКТУАЛНЕЙ СИТУАЦИЇ

Оливер Гарди

Под час карантина пре пандемию велї польопривреднїки були очкодовани пре огранїчене рушанє. На сайту Министерства польопривреди, лєсарства и водопривреди було обявене упуство за польопривреднїкох за дошлєбодзене рушанє под час полицийного часу. Достате дошлєбодзенє могли вихасновац наведзени дзень у периодзе од 17 до 5 годзин и през викенд, всоботу од 13 до пондзелку до 5 годзин рано.

– Под час карантина була сезона кед ше шало и вец пирскало, було дошлєбодзене же би ше трактори нєзавадзано рушали, алє заш лєм нас то гамовало – заключує Ивица.

– Цо ше дотика землєдїлства, док бул карантин нє мали зме нїяки бриґи и шицки роботи зме робели на час. Мали зме писмене дошлєбодзенє за нашо ґаздовство и полиция нас нє рушала. Менши проблем под час карантину було розсадзованє ґереґох, алє и то зме баржей робели фамелийно вецей днї так же и то успишно ришене. Кед ше ярнї роботи поробя як треба, нє таке важне часто обиходзиц поля, алє вшелїяк же кед єст шлєбодного часу треба пойсц и опатриц як рошлїни напредую – гвари Оливер.

– Под час карантина зме ше знаходзели хто як знал, скорей зме ставали же бизме сцигли на час, а вецей раз зме и ризиковали. Нїґда ми нє було чежко робиц, без огляду чи полицийни час, чи нє – гвари Иґор.

ЧИ МОЖ НЄШКА ЖИЦ ЗОЗ АҐРАРУ?

Польопривреда, як гваря собешеднїки, завиши од хвилї, вше єст чкоди пре сушу, пекоти, каменєц и животинї, алє тиж єст и заробку.

Иґор Фейса

– Мож жиц зоз польопривреди кед ше роби мудро, як сом уж спомнул, новши часи сцу же би ше робело на велько пре рижни причини. Млади менєй сцу робиц тоти роботи, пре можебуц подли искуствия, неґативни становиска и менєй знаня. Нє знаю цо шицко мож робиц и як предац свой продукт. Гоч найздравше єсц орґански продукти хтори ше випродукує у загради, вше менєй людзе то робя праве пре розвитосц индустриї и орґанизоване тарґовище – закончує Нярадийов.

– Дюрдьов 2017. року потрафела барз велька суша и теди були вельки финансийни утрати. Требало нам скоро два полни родни роки же бизме ше врацели до нормали и предлужели далєй укладац до розвою нашого малого польопривредного ґаздовства. Чловек нєшка може обстац зоз польопривреди, алє муши обрабяц вельо жеми, тримац вельо статку лєбо укладац до векших поверхносцох под овоцами, а за шицко тото потребни барз вельки финансийни средства. Младим барз чежко дойсц до вельких финансийних средствох же би могли уложиц гоч до хторей обласци польопривреди, та думам же насампредз прето и одуставаю – заключує Гардийов.

– Чежко нєшка чловек може жиц лєм зоз польопривреди. Прето млади иду дзе мож лєгчейше и вецей заробиц – коментарує Фейсов.

Найвекше число младих польопривреднїкох, хтори младши од 35 рокох, ма найвецей амбициї, ентузиязма, волї, жаданя и сцелосци за ученьом. Млади и вредни землєдїлци жадаю потримовку у своєй роботи хтора наисце значи як им, так и другим. Шмело крачаю ґу задуманому цилю и витвореню своїх задумкох.

(Опатрене 187 раз, нєшка 1)