Кед забренка, робота муши буц закончена

автор а. медєши 25. юлий 2020

О учебнїкох ше найвецей бешедує и пише кед пожня, а то уж вецейрочни тренд. Прето ше часто забудзе визначиц тих хтори стоя за шицку тоту роботу и пририхтую школски кнїжки, по фазу кед ше их посила до друку. Понеже у школстве нєпреривно тирва реформа, окрем учебнїкох меняю ше и наставни плани и програми, концепт евалуованя и квалификацийних испитох за преход з єдного до шлїдуюцого ступня школованя. Нашо собешеднїци уключени до шицких тих активносцох.

Школство, як и велї други дружтвени сфери у Сербиї, пре вимоги часу,  нєпреривно ше меня, а нєридко ше драстични вименки случую „у ходуˮ. Образовну систему залапела реформа хтора подрозумює вименки у методолоґийней настави, у наставних планох и програми, редукованє ґрадива. По новим способу обдумованя школских годзинох, акцент на розвиваню думаня, активней и динамичней настави, як и уводзеню векшого числа виборних предметох, а шицко зоз цильом же бизме ше цо баржей приблїжели ґу европскому моделу образованя. Шицко начишлєне, вимага  пририхтованє нових адекватних учебнїкох.

ШИЦКИ РУСКИ УЧЕБНЇКИ АВТОРСКИ

Лидия Пашо

Кед слово о учебнїкох за руских школярох у Руским Керестуре, Коцуре и Дюрдьове, шицки учебнїки ше преклада зоз сербского язика, окрем учебнїкох за руски язик и обласци з националней култури хтори авторски, и хтори пририхтую нашо руски професоре. Учебнїки за Музичну културу уж роками пририхтує професорка Лидия Пашо.

– Вецей як петнац роки сом уключена до писаня учебнїкох за музичну културу на руским язику. Коавтор сом, вєдно зоз Любицу Бучко и Тат’яну Медєши, учебнїкох за музичну културу за першу и другу класу, зоз Наталию Зазуляк за трецу и штварту класу, а самостойно сом писала и учебнїки за музичну културу од 5. по 8. класу. Ориґинални, авторски учебнїки за музичну културу ше хасновали седемдзешатих рокох, а дзепоєдни приручнїки, зборнїки руских шпиванкох  и скорей. Од дзеведзешатих рокох ше почина хасновац преклади сербских учебнїкох у котрих була уключена подаєдна руска шпиванка. Видаванє ориґиналних учебнїкох за музичну културу на руским язику обновене 2005. року, кед вишол учебнїк за першу класу, а учебнїк за осму класу обявени 2018. року. Зоз того и видно яка то динамика роботи – приповеда професорка Лидия Пашо и додава же з тей роботи вельо научела, упознала ше зоз рижнима концептами учебнїкох як зоз жеми, так и з иножемства, виучела розлични методи роботи, а найважнєйше же остала дошлїдна и витирвала у роботи.

– Мой порядок роботи звичайно таки же з єдного боку пробуєм зробиц у глави даяки нарис идейох, а з другого боку попровадзиц план и програму за одредзену класу, стандарди, обчековани резултати ученя и стандарди о квалитету учебнїка. На таки способ злучене тото креативне и обовязуюце у учебнїку, а того, поправдзе, єст надосц. После того шлїдзи писанє, односно реализованє идейох. За учебнїк окрем тексту пририхтуєм и нотни материял, а тиж и илустрациї, або їх предкладанє. Кед ше рукопис прида, теди почина нови маратон – подобове и ґрафичне оформйованє, рецензиї, рижни оценьованя, думаня, шицко у шицким, процес котри нєридко тирва пол рока, та и длужей – толкує Пашова.

ПРОЄКТНА НАСТАВА

Од 2017. року нашо наставнїци пишу и нови Наставни плани и програми, виходи и образовни стандарди посцигнуцох. За перши циклус, од 1. по 4. класу, Програми писала учителька Наталия Зазуляк, а за други циклус, од 5. по 8. класу, наставнїци Каролина Джуджар и Ксения Шовш. За руски оддзелєня Ґимназиї шицки Програми пририхтала професорка Люпка Малацко. Завод за унапредзенє образованя и воспитаня у Беоґрадзе орґанизовал и обуки за писанє спомнутих материялох, а шицко у координаиї зоз Националним совитом Руснацох. Координатор комисиї за виробок Стандардох за руски язик и литературу професор Александер Мудри зоз Оддзелєня за русинистику на Филозофским факултету, а у роботней ґрупи и Каролина Джуджарова и Люпка Малацкова.

Каролина Джуджар

Зоз професором др Яковом Кишюгасом Програми писали и професорки Анамария Рамач Фурман и Мелания Сабадош, хтора задлужена за наставни плани и програми за руски язик зоз елементами националней култури як виборни предмет.

– Робота писаня нового Наставного плану и програми започала ище скорейших рокох и по потреби ше робело за одредзену класу, та ше так Наставни план и програму за осму класу поробело ище прешлого календарского року. Робело ше досц швидко прето же рок за придаванє бул так одредзени, а робели зме вєдно колеґиня Шовшова и я. Понеже уж вельо роки вєдно робиме и сотрудзуєме, роботу зме конциповали досц квалитетно, так же би було на час поробене, а же би нє було барз обтерховююце – приповеда наставнїца Каролина Джуджар. О Наставним плану и програми Джуджарова гвари же ше нє пременєл значно цо ше самого концепту дотика, окрем же заменєни даєдни литературни дїла, а ґраматични уровень остал исти. По єй думаню, реформа образовней системи вшелїяк же уплївовала на ученє руского язика, понеже прешлого року запровадзена и проєктна настава, по хторей наставнїк ма шлєбоду робиц на даєдней наставней єдинки вецей годзини, або менєй, кед же за таким єст потреби, та на тот способ на наставнїкови же би преценєл кельо часу школяром треба за ученє и звладованє даєдней обласци.

КОНЦЕПТ „ДЕРЖАВНЕЙ МАТУРИˮ

Як професорка руского язика и литератури у єдиней штреднєй школи на руским наставним язику, точнєйше у Ґимназиї „Петро Кузмякˮ, Люпка Малацкова тиж пребера заслугу за велї анґажованя кед слово о вименкох у штредньошколским образованю.

Окрем же, вєдно зоз проф. др Яковом Кишюгасом,  писала Наставни плани и програми, виходи и образовни стандарди посцигнуцох за руски оддзелєня Ґимназиї, Малацкова анґажована и на писаню проєкту „Державна матураˮ. Циль Державней матури, медзи иншим, же би заменєла примаци испити за упис на факултети, а реализация того проєкту запланована за юний 2021. рок. 

– Державна матура представя закончуюци испит за ґимназиялцох и за школярох штреднїх фахових школох, а на тим проєкту, окрем мнє, анґажовани и професоре рускей катедри: Анамария Рамач Фурман,

Люпка Малацко

Александер Мудри и Ана Римар Симунович. Наша улога же бизме порихтали питаня, збирки за мацерински, односно, руски язик, понеже ше зоз других предметох питаня и задатки за матуру буду лєм прекладац зоз сербского язика. Положени испити би требали оможлївиц уписац ше на жадани факултет, та нє будзе вецей примаци испит на факултети як цо було потераз. У зависносци на хтори факултет ше школяр зосце уписац, тоти предмети будзе покладац, попри даскелїх обовязних, медзи хторима и мацерински. Но, потамаль буду ище рижни пробни тести и пилот проєкти, дзе ше будзе тестовац праг бодох, понеже то шицко ище цалком нове – толкує професорка Люпка Малацко. 

ПРЕКЛАДИ – ФАХОВО КОМПЕТЕНТНИ И ЯЗИЧНО ЧИСТИ

Кед слово о прекладаню учебнїкох зоз сербского на руски язик, дзе спадаю предмети як физика, хемия, математика, биолоґия, ґеоґрафия и рижни други, тиж ше роботи прилапели, насампредз, предметни наставнїци у Руским Керестуре, а векшина з нїх млади кадри хтори дзбаю о чистоти мацеринского язика.

Пре пожнєнє учебнїкох за першу, другу, пияту и шесту класу родичи, школяре и просвитни роботнїки були, з правом, револтовани, а нє були ровнодушни анї нашо прекладателє хтори шицко на час поробели. О длугей и спорей процедури при видаваню учебнїкох, а хтора муши буц випочитована, предсидателька Одбору за образованє Мелания Римар гвари꞉

– Уж преложена школска кнїжка муши прейсц ище вельо ґарадичи покля нє сцигнє до рук школярови. Вилекторовану кнїжку ше знова враца на препатранє прекладательови, вец ю вон посила видавательови на прелом, а потим преламани учебнїк у ПДФ формату ище раз препатра и прекладатель и лектор, и посила до видавательней хижи дзе ше уноши виправки. На готови учебнїк ше вимага согласносц Националного совиту, а вец шлїдзи фахове думанє Педаґоґийного заводу Войводини. Аж после ище єдного детального читаня и „глєданя” гришкох, думанє у писаней форми идзе до видавательней хижи, а отамаль просто до друкарнї – потолковала Мелания Римар.

Од тей точки, мож ше лєм наздавац же и видавателє свою роботу на час поконча, и же учебнїки по перши школски бренчок школяром сцигню до рук.

УЧИТЕЛЬКИ И УНИВЕРЗИТЕТСКИ ПРОФЕСОРЕ У ИСТЕЙ МИСИЇ

Вельо роки одвичательну роботу виробку руских учебнїкох ношели професор др Яков Кишюгас, автор читанкох за основну школу, професор др Юлиян Тамаш хтори автор читанкох за ґимназию, як и професор др Юлиян Рамач, автор Ґраматики руского язика за ґимназию. Буквар за першу класу пририхтали Ксения Бодянец, Наталия Зазуляк и Мелания Рамач, учительки у Руским Керестуре, а до пририхтованя Читанки за першу класу уключела ше и учителька Любица Бучко, вєдно зоз наставнїцу у пензиї Марию Чакан, хтора вельо роки тиж рихтала Читанки за руских школярох.

(Опатрене 79 раз, нєшка 1)