Алат зоз обисца, та правиц фирму

автор лю. дудаш 26. юлий 2020

Приповедац о дачим, анї нє таким давним, а нє повесц же шицко мож зробиц лєм кед єст жаданя, дзеки и моци, було би и шмишне кед би то нє потвердзела приповедка Владимира, Владу, Будинския зоз Руского Керестура. Єден є зоз трох сновательох нєшкайшей „Електромонтажи”, фирми котру Войводина, а окреме Бачка, вше препознава як доброго и сиґурного партнера у обласци електроинсталацийох, а и вельо вецей од того

Заш лєм, треба рушиц од початку приповедки котра уж давно нє сон, алє реалносц.

 – Народзени сом як наймладши од трох синох мацери Ани, Ганї, и оца Якима Бруґоша, теди занятого у Задруґи, познєйше Комбинату. Мац, коло нас трох, була и остала найлєпша мац яку ше могло задумац, а ґу тому и ґаздиня котра нас знала випровадзиц, дочекац, поцешиц – приповеда Владо. Браца уж пензионере, родичи пошли по драги без врацаня, алє тоти часи оставаю занавше з нами и у нас.

 – У родним валалє закончел сом основну школу. Перша учителька, Верунка Скубанова, охабела тирваци, озда найкрасши шлїд. И то нє лєм на нашу ґенерацию. Зохабела го як тал шицким школяром котрих виведла на драгу до живота. Мали зме, припознавам, барз красне дзецинство яке мож задумац, худобнєйше як нєшка, алє наисце упечатлїво красше, полнєйше и лєпше од дзецинства котре понука нєшкайши час –  почина Владо приповедку котра би могла днями потирвац, а нє повторйовала би ше анї у єдней дробнїци.

ШКОЛОВАНЄ НА ЮГУ И СИВЕРУ БАЧКИ

– Якош ме драга одведла до Нового Саду и штреднєй Електротехнїчней школи „Михайло Пупин”. Там сом, остатня остатнючка ґенерация, закончел школу на напряме – Радио-ТВ механїчар. После того то щезло, а професия уж даво нє фунґує, нєт за тим потреби – гвари наш домашнї, у обисцу котре зоз супругу Марию, дакеди Лацкову, збудовали на Циґлашоре, дзешка помедзи Гушим пияцом и Нову карчму.

Драга водзела далєй, школованє добре ишло, окреме у Суботици, и закончени студиї на Висшей електротехнїчней школи, на напряме автоматики.

Зоз роботну дзеку, алє и знаньом котре препознавали и други, Владо Бруґош почина робиц, а дзе би тих рокох индзей, кед нє у „АБЦ”-у, керестурскей Хладзальнї, котра уж и зоз паметаньох щезує. Потим шлїдзи одвичательнєйша робота у сивецким ФОП-у, теди наймодернєйшей фабрики цеглох на Балкану. Нє „пожила” длуго анї Цеглярня, а Владо бул на чолє примушуюцей управи.

 – Шлїдзело Войско, як то було нормалне, и врацанє, алє тераз заш до Хладзальнї, та до „Шветлосци” у Кули.

Турбулентни часи вимагали и барз, барз швидке прилагодзованє у роботи, та ше Владо нашол у „Електромонту”, Петра Петеля. Познати кулски привреднїк нєсподзивано умар у младих рокох и мушело ше одлучиц цо и як далєй.

Рок пред бомбардованьом нашей жеми троме приятелє, Юлин Макаї, Дюра Планчак и Владо Бруґош, Будински, ришели же щесце и хлєб найду у приватних водох нового часу.

 – Почали зме „славно”, зоз нїчого. Перше зме, такой по реґистрованю „Електромонтажи” були свидоми же мож лєм напредок, без огляданя – памета Владо. Алат, алє и шицко цо требало за роботу за нїх трох, назберани по власних обисцох, хто цо мал. Окрем алату ше мушело найсц и дакус пенєжу же би ше могло цошка озбильнєйше поробиц, рушиц крочайом далєй.

 – Перша векша робота була у Шинковича, вельких живинарньох „Аґропродукта”. Поробело ше добре, найлєпше як ше знало и могло и шицким то було задовольство после спокуси. Шалєни часи – подцагує Владо смужку – а нє знаш цо горше, чи пошлїдки санкцийох, чи бомбардованє котре ушлїдзело. Oкрем того, Юлин, єден од нас трох, надумал и пошол до Канади, та зме го сплацовали за трецину вредносци подприємства. Одробене и тото, и мушело ше далєй. На конкурсу за роботи на Спортскей гали у Оджаку, ми достали роботу. Боже, сами себе зме нє могли вериц! Но, то значело и же мушиме мац людзох хтори квалификовани за роботи на електроинсталацийох, алє и хтори жадни знаня и сцели робиц и заробиц – приповеда Владо.

„ЕЛЕКТРОМОНТАЖА” ДЗВИГНУТА НА ЗДРАВИХ ФУНДАМЕНТОХ

 – Окрем Дюру и мнє, роботу теди достали ище троме. Нєшка нас єст дванацме, тринацме, по потреби… Тераз уж лєгчейше приповедац, алє нє було анї кус лєгко. Озда найлєпше у шицким тим же зме нє уходзели до нєпотребного ризику, а плановало ше и робело по найвисших стандардох котри вимагали инвеститоре и законски одредби. Окреме добри поцаг нам бул кед зме, пре квалитет роботох и найвисшу одвичательносц, постали стандардни дїловни партнере зоз пиварнями у Апатину и Челареве, новосадским „Котексом” у греческим власнїцтве, а вец, на шицко тото пришла и „Маґма”, канадска фирма у Оджаку. Препознаваю нас на тих просторох як наисце добрих и сиґурних – чи партнерох, чи лєм виводзачох роботох на одредзеним ступню – гвари Будински и предлужує:

 – Кед би тераз требало ришовац заш дацо вельке, думам же бизме ишли по истей драги, Дюра и я знаме цо думаме и кед зме цихо, а заняти ше швидко прилагодзую ґу такей ситуациї, лєбо хлєб поглєдаю индзей. Було и такого, цо цалком нормалне и звичайне. Твердзим же зме „Електромонтажу” дзвигли на здравих фундаментох и же нам дїловна политика и роздумованє за шицки тоти роки були на месце, так як треба же би було. Думам же и тераз, без опущованя, шицок труд, ментални и други розположиви, муши буц унапрямени на дальши усовершованя шицких, нє шме ше стануц у тим, алє и находзенє нових роботох, и на нових теренох. Обстац ше муши и ту ци нїхто нє поможе без власного интересу, а то може коштац барз вельо.

Важне оптимално вихасновац потенциял котри маш – закончує Владо Бруґош – вибудовац здрави и конкурентни колектив и насампредз, вериц до себе. Думам, у ствари цалком сом сиґурни, же нам ше то потераз цалком поспишело.

„ОЙ МАЛА МАТИ ТРИ КРАСНИ ДЗИВКИ…”

Владо Бруґош Будински, и його супруга Мария, медицинска шестра-лаборант, маю три одроснути дзивки.

Ивана найстарша. Ю уж позна ширша и наукова явносц як позарядового фаховца, науковца у обласци биолоґиї. Нє так давно докторовала и занята є на Институту за биолоґийни виглєдованя у Беоґрадзе. Роками ю велї познали по виглєдованю пергачох, як асистента у Петници и по велїм добрим у науки, а драга ище вше лєм пред ню.

Оля, друга од дзивкох Будинсковей фамелиї закончела Високу фаховну школу за воспитачки у напряме на роботи зоз дзецми зоз специялнима потребами. Бруґошовим од Олї рошню двойо унучата. Стефан ма штири, а Лена два роки.

Ана наймладша од трох Бруґошових дзивкох. Мастеровала на економиї и роби як планер продукциї у италиянскей „Калцедониї”.

ИСТИ ПРИХИЛЬНОСЦИ, УСПИШНА РОБОТА

Мария, Мара и Владо роками нєзаобиходни на шицких културних збуваньох у валалє, та и ширше.

То ше вшелїяк и у подполносци одноши и на Дюрову фамелию. Планчаково и їх три дзивки тиж присутни вшадзи, у спорту, култури. Очиглядно же така компатибилносц єден од условийох добрей роботи їх „Електромонтажи”.

 

U Brugosovih

(Опатрене 218 раз, нєшка 1)