Обчекує ше добри заробок

автор а. медєши 29. юлий 2020

И того року у Руским Керестуре орґанизовани одкуп огуркох корнишонох, а контракти о тей кооперативней продукциї подписали коло 25 продукователє, векшина з Руского Керестура, алє и з околних местох.

Одкуп орґанизує подприємство „Т-Пам” чий власнїк Павле Малацко, а у сотруднїцтве зоз Землєдїлску задруґу „Башта и шпајзˮ з Руского Керестура, хтори зоз даскелїма фирмами зоз Сербиї планую одкупиц коло 100 тони корнишонох. 

Того року, по першираз, за садзенє тей заградкарскей култури опредзелєла ше и Мария Надь зоз Руского Керестура, хтора зоз своїм супругом и сином корнишони засадзела у загради на поверхносци од 525 квадратни метери. Надьово коло огуркох шицко робя сами понеже, а як твердза и други продукователє, продуковац огурки ше найбаржей виплаци кед ше нє плаци наднїци.

ДО ПРОДУКЦИЇ ТРЕБА И УЛОЖИЦ

– Корнишони зме посадзели 3. мая, за седем днї засадзели зме цалу поверхносц. Ище вше нє знаме яки точно буду укладаня, понеже сезона ище вше у цеку, алє можем повесц же укладаня єст. Но, ми рахуєме же заробок будзе добри, бо векшу часц роботи поробиме ми тройо. Маме 5 траки огуркох хтори на шпалирох, под фолию. Купели зме слупчки, дрот, мрежу, нашенє, а пенєж требало видвоїц и за прикармйованє и нєобходну защиту – приповеда Мария и додава же репро-материял набавели у подприємстве „Т-памˮ.

Корнишони треба пирскац процив пламенячи, червеного павука односно „ґриньох”/кревосокопийцох, понеже „ґринї” цицаю лїсце и кед ше нє реаґує на час, рошлїна ше висуши. Розмак помедзи шорами може варирац, бо кед дахто хаснує атомизер за пирсканє, треба охабиц векши розмак, и до 3 метери. Медзитим, кед ше роби з ручним атомизером, тот розмак медзи шорами може буц вельо менши. Огурка люби воду, алє залїванє од долу, алє нє од дижджох, понеже ше вец лєгко до нєй може лапиц пламеняча.

– Кед падаю дижджи, треба пирскац голєм кажди треци дзень, а по красней хвилї досц и на кажди пияти. З початку зме их залївали кажди други дзень, а тераз уж залїваме кажди дзень понеже, як гваря старши людзе, огурка рошнє як з води. Док зме садзели паприґу, часто сом ходзела на едукативни преподаваня хтори орґанизовало Здруженє паприґарох, та зме єдного року ишли нащивиц подприємство „Зелени хитˮ у Земуну. Здогадуєм ше, тото подприємство огуркох такволаних „салатариˮ пестовали у води до хторей пущали лєм прикарму. Тоти огурки барз високо росли, и то ми остало у здогадованю як цошка наисце нєзвичайне – приповеда Надьова.

ЦЕНА ЗАВИШИ ОД КЛАСИ

Як гваря дзепоєдни продукователє, кед ше першираз обера нє мож обчековац идеалну класу корнишонох, то приходзи познєйше, а достац цо лєпшу класу, то и найважнєйше. Кед ше обера скорей, достанє ше лєпшу класу алє меншу масу, а кед ше кус причека, достанє ше векшу масу, алє слабшу класу. То би анї нє було таке страшне кед би ше цени од класи по класу нє барз розликовали. Так за 1. класу, до хторей спадаю огурки од 3 по 6 центи, мож достац 90 динари за килу, за 2. класу, до хторей спадаю огурки од 6 по 9 центи, цена 60 динари за килу, за 3 класу, до хторей спадаю огурки од 9 по 12 центи, мож достац 18 динари за килу, а єст и катеґория звонка класи, до хторей ше кладзе  огурки за резани шалати. Велї продукователє, та и наша собешеднїца, складаю ше же найрентабилнєйше оберац другу класу огуркох.

ТРЕБА ОБЕРАЦ КАЖДИ ДЗЕНЬ

– Остатнї даскельо днї зме мали дакус вецей 3. класи, та бул кус менши и приход. Найлєпше кед ше стално обера, и кед ше часто обера и 1. и 2. класу, вец мож контроловац яки буду класи, односно приходи. Найбаржей ше виплаци 2. класа, бо ше достава  чежину, а же би ше достало цо лєпшу класу, потребне окрем обераня, водзиц рахунку и о оламованю ластарох, же би плоди нє були барз на густо на конарчку, и же би так рошлїна нє трацела свойо хасновити материї. Ище вше нам огурки нє поцагали до горе, алє можем повесц же маю досц добру килажу. За огурки хтори спадаю до звонкакласней катеґориї нашли зме купца, та верим же на концу сезони будзе добри рахунок – гвари наша собешеднїца.

Як вецейрочни продукователє паприґи, Надьово предносц даваю садзеню огуркох, бо як гваря, до заробку ше доходзи вельо скорей, а тиж и лєгчейша робота, та пре тоту причину и роботнїкох за роботу лєгчейше мож найсц кед затреба.

– Можем повесц же сом задовольна зоз роботу. Вельо є лєгчейша як у паприґи. Младши людзе би тоту поверхносц хтору ми маме могли лєгко и сами поробиц, но супруг и я правиме дакус и павзи.  Звичайно обераме рано од 6 по 10 годзин, як и од 17 по 20 годзин, кед нє таки горучави и посцигуєме шицко. Огурка одпорнєйша рошлїна од паприґи, паприґу треба вельо пирскац, лапаю ю рижни хороти, но вшелїяк же на паприґи мож вецей заробиц. Кед рок будзе добри, а вериме же будзе, плануєме посадзиц корнишони и нарок, можебуц и на векшей поверхносци  – заключує Мария Надьова.

(Опатрене 157 раз, нєшка 1)