Oзначена 55-рочнїца

автор дю. латяк 22. септембер 2020

У Руским Керестуре 15. юния 2000. року, у присустве колектива и числених визначних госцох, означена 55-рочнїца новинох зоз святочносцу у ресторану ПК „Перши май”. Велї особи и бувши члени колектива „Руского слова” нє були на списку поволаних, прето, на їх инициятиву у просторийох Руского културно-просвитного дружтва у Новим Садзе 29. септембра 2000. року орґанизована програма под назву „Рускому слову – з любову”, пошвецена истому ювилею.

На официйней преслави 15. юния у Руским Керестуре були представнїки державней власци: Иван Седлак, министер за людски права и права националних меншинох у Влади Републики Сербиї, и предсидатель Управного одбору НВУ „Руске слово”, Бояна Борич Брешкович, директорка Народного музею у Беоґрадзе, Живко Шокло­вачки, предсидатель посланїцкого клубу ЮЛ у Союзним парламенту и предсидатель УО НИС, Миодраґ Попович, помоцнїк министра за информованє у Влади РС, помоцнїки министра култури у Влади РС Лїляна Седлар, Радомир Беґемишич и Василиє Тапушкович, Ян Шимак, покраїнски секретар за информованє, Никола Чирович, заменїк покраїнского секретара за витворйованє правох националних меншинох, управу и предписаня и Селимир Радулович, помоцнїк секретара за науку, културу и образованє и предсидатель Дружтва писательох Войводини.

Присутних привитала Наталия Дудаш, директор НВУ „Руске слово” и заменїк министра култури у Влади Републики Сербиї, хтора медзи иншим наглашела:

– Руске слово” єдна по шицким нєзвичайна, єдна мала новинско-информативна установа котра свою 55-рочну традицию будовала з наисце вельку енерґию наших предходних ґенерацийох и щиру помоцу наших власцох, з полним порозуменьом, насампредз наших сушедох Сербох и шицких других цо жию у Войводини. Кед би так нє було, тота по шицким єдна спомедзи найспецифичнєйших хижох на цалим швеце нє посциговала би таки успих яки посцигує. „Руске слово” як новинско-видавательна хижа могла настац лєм у Югославиї, дзе ше у политичним и културним живоце трима до ровноправносци и дзе ше заєднїцтво наисце нагадує на каждим крочаю.

„Руске слово” нєшка друкує новини котри, спрам тутейшого числа Руснацох, найчитанши новини у Югославиї и їх обегує лєм „Заградка” хтора ма ище векши тираж и представя першу карику у читаню наших новинох.

„Руске слово” друкує и кнїжки котри доставаю награди нє лєм у Югославиї, а так повесц кажди дзень нашо кнїжки глєдани по цалим швеце – гварела медзи иншим директорка Наталия Дудаш.

Винчуюци ювилей у мено Влади Републики Сербиї и у свойо мено министер Иван Седлак, источашнє и предсидатель Управного одбору НВУ „Руске слово” гварел же ювилей представя значни датум за новинарство на руским язику, алє и за цалосну културу Руснацох хтори жию на просторе Републики Сербиї.

– Мултиетнїчни, мултиязични и мултикултурни характер Републики Сербиї представя нєпреценїве богатство котре надалєй будземе пестовац и розвивац. Тот характер заступени и у „Руским слове”. Почитованє историйней драги каждого, уважованє розликох и намаганє ґу зблїжованю у подобносцох, представя основу вибудови правдивей ровноправносци и од запровадзованя такей политики ровноправносци Влада народного єдинства Републики Сербиї нє одступи.

Покраїнски секретар за информованє и директор НВУ „Глас люду” Ян Шимак винчуюци ювилей „Рускому слову” гварел:

– 55 роки єдних новинох националней меншини у нашей мултинационалней, мултиконфесионалней и мултикултурней держави то чесна, чежка, алє и подзековна драга. На тей драги було вельо сценя, вельо жаданя, вельо прешнїти и нєдошнїти сни числених ентузиястох рускей националней заєднїци же би до войводянскей плодней ровнїни зашали тото цо найвецей маю – свой интелект, свою писменосц, свойо жаданє за тирванє на тих просторох.

Зоз щирим жаданьом же бисце шицки задатки котри сце пред себе поставели у тих чежких часох ришели на найлєпши можлїви способ, жичиме вам же бисце шали нашенє котре ту одкеди швет швета найлєпше ключкало – нашенє злагоди и толерантносци, сцерпезлївосци, роботи и сценя же би ше жило од своєй роботи. У мено гуманизма, професионализма, у мено журналистики, жадам же би „Руске слово” ище длуго тирвало  – гварел на концу Ян Шимак.

ДОДЗEЛЄНИ НАГРАДИ

На преслави 55-рочнїци додзелєни и традицийни награди. Награду „Литературного слова”, подлїстку новинох за 1999. рок, хтора ноши мено покойного поети Мирослава Стрибера, достал Саша Кетелеш зоз Руского Керестура.

Награду додатку новинох „Руске слово” КУЛТ (култура, уметносц, литература, творчосц) за 1999. рок додзелєна подобовому педаґоґови з Ветернику Гелени Канюх.

Редакцийни колеґиюм новинох „Руске слово” на предкладанє директора Установи и одвичательного редактора новинох одлучел же би ше праве того року додзелєло Новинарску награду за серию текстох о НАТО аґресиї на нашу жем. То тексти у сериї „Во время оно” котри под час 78 дньох бомбардованя писал редактор Михал Симунович. Награду Симуновичови уручел Иван Седлак.

Редакцийни колеґиюм часописа за литературу, културу и уметносц „Шветлосц” одлучел же би ше Награду „Микола М. Кочиш” за 1999. рок додзелєло професорови др Миронови Сисакови зоз Словацкей Републики. Професорови Сисакови ше тоту награду додзелює за анґажовану, науково фундаментовану студию „Кнїжка позавчерайшого дня”, з котру дал окремне доприношенє ошвицованю национално-литературней проблематики при Руснацох.

„РУСКОМУ СЛОВУ” З ЛЮБОВУ

Перше число новинох (41) од 13. октобра 2000. року после демократичних пременкох, хтори ше у Републики Сербиї одбули 5. октобра 2000. року, ноши назву НОВЕ „Руске слово”, а тот надпис НОВЕ находзи ше прейґ глави – назви новинох.

У тим першим чишлє, у уводнїку нови одвичательни редактор новинох „Руске слово” – о.д. одвичательного редактора Любомир Рамач пише же боки новинох знова отворени за добронамирни и конструктивни думаня и погляди.

– Дзвери Установи знова отворени за шицких явних, културних и других роботнїкох рускей и других националносцох. Вони отворени и за каждого нашого читача, бо и вони, вериме, за тото як и ми, кед останю нашо читаче – пише Любомир Рамач.

На инициятиву скорейших директорох и редакторох „Руского слова” з Нового Саду, новосадске Руске културно-просвитне дружтво 29. септембра 2000. року у своїх просторийох орґанизовало програму под назву „Рускому слову” – з любову, пошвецену 55-рочнїци його виходзеня. Програму водзела Ирина Гарди-Ковачевич, а у нєй участвовали: скорейши директоре Дюра Варґа, Микола Москаль, Дюра Когут, писатель Михайло Ковач, скорейши директор и редактор Дюра Латяк, редакторе Янко Рац и Дюра Папгаргаї, хтори бешедовали о прейдзеней розвойней драги тей нашей видавательней хижи. Приключел ше ґу нїм и Владимир Цап, директор керестурскей Друкарнї.

У литературней часци програми участвовали: Мирон Колошняї, Мелания Павлович, Агнета Бучко, Мирон Канюх, Мелания Римар, Наталия Канюх, Ксения Орос и Мирон Будински. Участвовали и новосадски школяре з рецитациями, котрих порихтала професорка Славка Сабадошова.

Музичну часц пополнєли инструментални трио Михайла Будинского, асистента новосадскей Академиї уметносцох, Дзивоцка вокална ґрупа РКПД и Мирослав Пап з Нового Саду.

Причина за орґанизованє такей єдней преслави, нєзависно од актуалних руководзацих и звонка НВУ „Руске слово”, же преслава ювилея отримана „лєм за узши круг истодумнїкох з руководзацима людзми и госцох зоз владаюцих политичних структурох”, як ше наводзи у тексту у чишлє 42 новинох од 20. октобра 2000. року на 10. боку.”

Надпомнєме лєм тельо же тота програма отримана тидзень скорей як 6. октобра 2000. року дотедишнї предсидатель Слободан Милошевич признал пораженє на виберанкох и на власц пришла його опозиция на чолє зоз Воїславом Коштуницом.

Тот дзень, 6. октобер 2000. року, барз значни и за НВУ „Руске слово”, бо уж того дня задзвонєли телефони у обисцох перше тих членох колектива цо були на примушуюцим одпочивку, а ютредзень и ширше. Руководзаци особи на чолє зоз директорку позамикали роботни просториї и преглашели „штрайк”, котри синдикална орґанизация Установи нє прилапела.

Уж 7. октобра члени синдикалней орґанизациї Установи зоз 24 подписами одлучели же ше, з оглядом же ше дотедишнї руководзаци людзе нє зявели на роботним месце, за окончователя длужносци директора менує Миколу Шанту, а за окончователя длужносци главного и одвичательного редактора Любомира Рамача. Тоту одлуку познєйше верификовал и Кризни штаб Нового Саду. То були найнужнєйши предусловия же би ше могло предлужиц з роботу и превозисц хаос яки настал у Установи.

(Предлужи ше)

(Опатрене 166 раз, нєшка 1)