Библия нє може буц нєактуална

автор мгк, фото вев 29. април 2017

Теолоґия заснована на старей метафизики нє достаточна и прето ше пробовала отримац зоз повязованьом з националнима и державнима структурами, место же би на одвитуюци способ одвитовала на питанє смисла живота, бо кед вона то нє зроби, вец єст злохаснованя и импровизациї – спозорели теолоґове аналитичаре.

Теолоґия у штреднїм вику, у схоластичним и метафизичним амбиєнту, мала доминацию у презентованю знаня и у образованю, за филозофию ше аж гварело же є єй служнїца. Нєшка вецей нєт старей метафизики. Контекст швета пременєни, а контекст теолоґиї нє присподобени ґу розвою у швеце – гварел презвитер др Александар Дяковац зоз Беоґраду, главни и одвичательни редактор новинох Сербскей патрияршиї „Православлє”, у своїм роздумованю на тему на цо нам теолоґия нєшка.

По його словох, теолоґия ше пробовала отримац зоз повязованьом з националнима елементами и державнима структурами. Медзитим, треба на одвитуюци способ одвитовац на питанє смисла живота, бо кажди чловек жиє у одношеню на даяки цилї, алє кажди и умера. То виволанє за теолоґох – же би бешедовали тото цо правдивше, а нє тото цо лєгчейше.

ТРЕНД ЖЕ „ЄСТ ЦОШКА”

– У толкованю швета, нєшка єст тренд, та и медзи людзми хтори приходза до церкви, же гваря „Єст цошка, якаш надприродна енерґия, сила” – спозорел о. Дяковац. – То празна вира, у нєй нєт интересованя за змист вири. Медзитим, вец треба виказац виру з язиком сучасного чловека, алє нє лєм зоз хаснованьом язика хтори вон розуми.

Нашо рационалне знанє, як толковал презвитер Александар, то лєм єден угел патреня на швет. Наприклад, фарби нє постоя, бо вони способ преламованя шветлосци и пошлїдок можлївосци реґистровац специфични габи. Чиста рационалносц муши буц надвишена же бизме лєпше упознали Бога, хтори нам ше обявел. Любов то тиж способ спознаваня дїйсносци. Шведоченє особного одношеня то найлєпша теолоґия.

– У любови нєт же єден и єден то два. Нєт тото анї у теолоґиї. Лоґика нє панує суверено з нашим животом. Прето ше теолоґию нє шме заврец до рационализма, бо вец вира скоро же и нє потребна – гварел о. др Александар Дяковац.

БУЦ ЗОЗ БЛИЖНЇМ – ТО РИЗИК

– З другого боку, кед шицко толкуєме з любову, треба повесц и же любов то ризик. И одношенє зоз ближнїм то ризик. Єст присловка хтора гвари же вира то любов хтора ризикує. Ризик у тим же тот хтори люби нє будзе любени. Ми любени, бо нас Бог з любови приведол з нєбуца до буца. Так, святителє бешедую о шалєнству любови Божей ґу чловекови – хтора анї нє рационална – анализовал о. Дяковац и додал:

– Нє забудзме же Царство Боже у нас, то єдинство з Богом. Кед ше занїмаме зоз теолоґию, вец маме роботи и з мелодию. Апостол Павле совитовал вирним же би ше виполньовали з Духом, дзековали Богу и шпивали.

На концу, як практичар и одвичательни редактор медия Сербскей патрияршиї, др Дяковац заключел же святи оци вельо бешедовали о Святей Тройци, алє шицко то нєдостаточне, бо тото одношенє нє мож виказац. Наприклад, можу наймудрейши людзе анализовац на найлєпши способ любовну писню, алє шицко то нєдостаточне док нє чуєме тоту писню, лєбо ю нє зашпиваме.

14-15 DSC_0058

СВЯТЕ ПИСМО ВШЕ СУЧАСНЕ

Гоч ше з часом меняло тренди, та и парадиґми у толкованю духовних питаньох, дзепоєдни орєнтацийни точки вични.

По словох пароха беркасовского о. Владимира Еделинского Миколки, шицко єдно же чи о теолоґиї приповедаме нєшка, чи зме о нєй приповедали вчера, чи будземе приповедац наютре, мало цо можеме повесц, а же бизме ше нє оглядли на Святе писмо.

– Глєдаюци одвит на сучасни питаня, уж у Кнїжки постанку читаме шорик: „Вжал Бог чловека и положел го до еденскей загради, же би ю обрабял и чувал”. Смисел порученя того шорику шлєбодно мож вжац за основни принцип еколоґиї, алє и других биоетичних питаньох – гварел о. Владимир.

Вон далєй констатовал же ше у истей кнїжки даскельо шорики далєй гвари: „Зохаби чловек оца и мацер и прилучи ше ґу своєй жени; и вони двойо буду єдно цело”. То шорик котри дава смисел шицким котри ше нєшка боря за фамилию, котра нєшка озбильно загрожена. Здрава фамилия чува чловекови морал, подзвигує здрави дзеци, чува економску стабилносц, а помага и културни рост поєдинца.

БЛАЖЕНИ МИЛОСЕРДНИ

Парох беркасовски о. Еделински Миколка гвари же ше треба здогаднуц и Исусовей бешеди на гори. Поучуюци о блаженствох, Исус гвари: „Блажени милосердни, бо вони буду помиловани”. Порушани, вироятно праве зоз тоту думку, святи отец Франциско преглашел 2016. рок за рок милосердия. Вирнїки на таки способ поволани твориц дїла милосердия „Же бизме зобудзели нашо заспани совисци пред траґедию худобства котре ше вше баржей шири”, гварел папа Франциско.

– Рок милосердия нам потвердзує же теолоґия фундаментована на Святим писму єдноставно нє може престац буц актуална. То поволанка же би церковна активносц требала буц унапрямена на нїжносц котру преноши на вирних, а вони то преноша далєй – потвердзел о. Владимир Еделински Миколка.

(Опатрене 159 раз, нєшка 1)