Били носороґ

автор микола шанта 19. април 2018

Буц руски писатель значи буц граждан пиятого шора. То франта у хторей єст вельо правди, а ю формуловал наш писатель Юлиян Тамаш.

Граждан першого шора то сербски писатель хтори зоз своїм дїлом подупера вельки национални проєкти. Граждан другого шора сербски писатель хтори критикує нєдостатки менталитету, историйни гришки, нє обтерховани є зоз националнима проєктами, та є мєнєй у функциї политики, а вецей у функциї литератури. Граждан трецого шора, у швеце литератури, вшелїяк, бошняцки писатель. Нє муши ше старац о прекладаню свойого дїла на язик векшини, бо вон пише по сербски, зоз малима културолоґийнима и лексиколоґийнима спецификами. Граждан штвартого шора мадярски писатель. Читачох ма вецей од других меншинских писательох, а ту му блїзко и матична держава, та ше може афирмовац и там. Добри мадярски писатель, яки наприклад Ласло Веґел, и попри квалитету, ту нє ма шанси достац звучну литературну награду, поведзме НИН-ову, бо ше ту наградзує кнїжки написани лєм по сербски, а нє и преложени на сербски. То би добре було пременїц. И на концу маме руского писателя як граждана пиятого шора хтори на вецей способи марґинализовани и попри тим же и вон пише добру литературу як и його колеґове сербски, мадярски и други.

Руски институциї нє маю финансийни капацитет подуперац роботу руского писателя у мири як би то требало, нєт досц пенєжи за друкованє кнїжкох, за авторски гонорари, за прекладанє, а у ширшей заєднїци нєт достаточного интересованя за руского писателя, як за културолоґийни феномен. Руски язик з тим у позициї арамейского на хторим бешедовал Исус Христос. Бешедує ше на нїм у даскелїх валалох и треба уложиц вельо труду за його очуванє же би нє щезнул зоз твари Жеми як били носороґ. Источашнє, обидва язики шведоча о чимшик важним. Арамейски о фундаментох християнскей цивилизациї, а руски о заєднїцким кореню славянских народох.

Шицко то увод до проблемох хтори сцем акцентовац. А то нєдостаток финансийох и нєзаинтересованосц чуц за проблем хтори трапи меншину. Пекар, лїкар и апатикар нє муша познац финеси и проблеми меншинскей култури и литератури, алє представнїки державних културних и политичних институцийох нє маю право нє буц сензибилизовани за тоту проблематику.

Звичайно, кед ше бешедує о културох националних меншинох, окреме гевтих малочисленших, бешедуєме о очуваню националного и културного идентитета. Бешедуєме о чимшик цо конзервоване, та го треба чувац. Нє бешедуєме о тим цо ше народзує у чаше кед жиєме. То нє потребне, а култура праве то. Лєм прейґ литератури и театра твори ше автентичне одношенє по руски ґу швету нєшка, а праве за тоти два обласци уметнїцкого виражованя єст найменєй пенєжи, скоро нїч. З чого заключуєме же наших финансиєрох, нашу державу, и нє барз бриґа о нашим становиску и о нашей автентичней творчосци. Здобуваме упечаток же зме нє актере твореня култури у держави Сербиї, алє орнамент хтори у одредзених нагодох треба указац же би слика о нашей держави була красша як цо є у стварносци.

Як и цала култура у нашей держави и видавнїцтво на руским язику ше финансує прейґ проєктох. Так зме за обявйованє кнїжкох по руски 2001. року (теди ище нє було проєктне финансованє) достали 300 000 динари. У децениї пред 2000. роком, у воєних и инфлаторних часох, видавнїцтво по руски було скоро загашене. У 2002. року од Покраїни зме достали 500 000 динари и тота сума з рока на рок росла, же би у 2014. року достали по проєктним финасованю 3 милиони, цо мож повесц, бул оптимум наших потребох. У 2015. року достали зме 2 237 500 динара, дакус менєй як рок пред тим, як нам гуторене, пре шпорованє, а у 2016. року достали зме 10 раз менєй, лєм 300 000 динари. Значи, почало гашенє видавательней дїялносци на язикох меншинох.. У 2017. року НВУ „Руске слово” достала 200 000 динари, а вигляди у тим року таки яки були и влонї.

Резимуєм нєшкайши стан у видавательней дїялносци по руски: нєфинансоване роботне место редактора, лектора, технїчних службох (шицко то функционує на терху новинскей дїялносци), буджет за видаванє кнїжкох 200 000 динари од Покраїни, коло 100 000 динари од городу и 50 000 до 100 000 динари од Републичного министерства за културу, кед проєкт прейдзе на конкурсу. З тим пенєжом покриваме активносци з хторима треба зачувац билого носороґа рускей литератури.

Кед почал процес гашеня видавательней дїялносци на руским язику, як подпредсидатель Националного совиту рускей националней меншини я ше зоз протестним писмом озвал и защитнїкови гражданох. Винєсол сом податки по хторих видно же нам дзешец раз зменшани средства за єдну з найважнєйших дїялносцох на розвиваню идентитета и достал сом одвит з хторого цитирам остатнї пасус: „Маюци на розуме горе винєшени факти, Омбудсман, после преучованя списох нє нашол нєправилносци у роботи орґана управи на хтори ше поносуєце, та вас з тим обвисцуєме же ше и поступок по притужби з тим претаргує.”

После того, штудирам чи мудро о шицким тим бешедовац, винєсц до явносци, чи ше положиц до узвичаєней меншинскей позициї же єдно бешедуєм, а друге думам, чи єдноставно повем правду. Я одлучел и гуторел, ту на тим месце, маюци на розуме слова портуґалского писателя Жозеа Сарамаґа же чловек, кед принєше одлуку, иншаки як цо бул док одлуку нє принєсол.

(Зоз сообщеня пречитаного на Медзинародней конференциї Покраїнского защитнїка гражданох-омбудсмана, на тему: Язик – култура – идентитет, хтора отримана 12. и 13. априла 2018. року у Новим Садзе.).

Становиска висловени у тим тексту виключно авторово и нє вше одражую ушорйовацку политику новинох „Руске слово”.

(Опатрене 125 раз, нєшка 1)