Вельо вецей од церквочки у полю

автор маф/зам/саб, фото сен/яви 17. марец 2017

Парохия Св. оца Миколая у Руским Керестуре ше уж почала пририхтовац означиц вельки ювилей – 200-рочнїцу од перших нєзвичайних указаньох у святилїщу Водици. Ювилей, попри духовней димензиї, тиж нагода же би ше унапредзели инфраструктурни можлївосци Водици. То источашнє и нагода за розвой туристичних капацитетох.

Водица, хтора ше находзи у хотаре, даскельо километри од валалу,  то святилїще и єден з духовних слупох цалого нашого Апостолского еґзархату за грекокатолїкох. До нєй дзечнє приходза вирни зоз шицких наших парохийох, а глїбоки упечаток Водица зохабя и на шицких госцох и припаднїкох других церквох хтори ю приду нащивиц. Тоти факти, вшелїяк, допринєсли же би за потреби Водици мала слуха и локална самоуправа та нєдавно у Општини Кула посцигнути значни догварки.  Општина Кула обецала оправиц драгу до Водици, а ґу тому, витвориц  и урбанистични условия за плановану вибудов за потреби вирского туризма у єй кругу.

ОПШТИНА КУЛА ПООПРАВЯ ДРАГУ

Предсидатель Националного совиту Руснацох Славко Рац и рускокерестурски парох о. Михайло Малацко 7. марца, нащивели предсидателя Општини Кула Перицу Видеканїча, котрого поволали на централне означованє тогорочного значного ювилея – 200-рочнїци перших указаньох Мариї у Водици у керестурским хотаре. Вони предсидателя Општини упознали з Водицу як святилїщом значним и  Руснацом, и вирним з других нацийох, як и же на централней преслави спомнутого ювилея у Водици, на Русадля 6. юния, обчекую велїх визначних госцох – церковних и державних достойнїкох з нашей жеми и иножемства.

Од предсидателя кулскей локалней самоуправи достата и потримовка за оправянє драги до Водици, хтора на даскелїх местох барз очкодована пре нєдошлєбодзене преходзенє терховних камионох, насампредз у сезони вицагованя цукровей цвикли.

– Локална самоуправа и служби цо задлужени за тоти роботи буду патриц же би ше тоти коло 100 метери драги, а думам же то будзе и вецей, пооправяло пред предвидзеним датумом за означованє того велького ювилея, же би и на тот дзень, а и познєйше, людзе нормално могли доходзиц до Водици – гварел Перица Видеканїч.

u opstini

Предсидатель Националного совиту Руснацох Славко Рац задовольни з обецану потримовку локалней самоуправи. Ввизначує же вельки ювилей Водици национална подїя найвисшого ранґу, цо причина же ше до його пририхтованя жада уключиц и тото цело як ношитель културней автономиї Руснацох, у рамикох законских компетенцийох и зоз шицкима потенциялами хтори ма.

– Прешли часи кед ше пробовало розлучиц наш национални и духовни живот. Церква ту очувала наш руски идентитет през шицки трешеня Прето природне же нєшка Национални совит и наш Апостолски еґзархат блїзко сотрудзую и потримую ше взаємно дзе ґод мож, бо зме кажде на свой способ на истей роботи за общу руску ствар – гварел предсидатель Националного совиту Руснацох Славко Рац.

ПЛАНОВАНИ ОБЄКТ ЗА ВИРСКИ ТУРИЗЕМ

Як зме уж писали, концом фебруара Скупштина Општини Кула принєсла одлуку о вирабяню Плану детальней реґулациї локалитету „Водица” у катастерскей општини Руски Керестур, як локациї за вирски туризем, а Општина будзе и финансовац тот план.

Шицко тото було потребне же би керестурска парохия могла конкуровац до фондох Европскей униї у прейґранїчним сотруднїцтве праве за єден проєкт вирского туризма. Конктуровало ше вєдно  з грекокатолїцкима парохиями зоз Сеґедину и з Кечкемету у Мадярскей з хторима керестурска парохия уж сотрудзує. Парох керестурски о. Михайло Малацко здогаднул на значносц того проєкта:

 – Водица за нас ма вельо векше значенє як єдна церквочка у полю, за шицких нас є велька як и наша Катедрала. Уж давно, давно ше почало роздумовац представиц ю през европски проєкт. И тота 200 рочнїца у тим контексту, гоч  циль европски фондох дзе зме конкуровали розвиц вирски туризем. Чи ше нам то пачи чи нє,  за тим стої тото цо нам одвитує – значи стретнуца – на тим акцент у конкурсу, нє на самих будинкох, и ту ше мушиме доказац же то озбильно думаме. Претоуж маме розробени плани стретнуцох зоз тима парохиями з Мадярскей, медзи младима, медзи вирнїками, дзе вони маю присц и ми пойсц.  Як потримовка тим стретнуцом приходзи вец тота сала хтору ми предложели же би була збудована коло Водици з тим же такой ше дума и на ноцнїк за 60 особи, хтори би ше добудовало над салу познєйше, кед далєй обезпечиме средства. Сала би мала места за 200 людзох. та би могло цали рок отримовац програми, а нє як тераз кед маме лєм сезону од яри по позну єшень.

По парохових словох, салу би ше будовало на месце дзе тераз паркинґ за саму Водицу. Тота поверхносц ше водзела як орача жем, прецо ю Општина пренаменї до будовательней жеми. Єст и дальши плани же би ше у будучносци коло планованей сали зоз кухню, попри ноцнїка над ню, добудовало ище єдно кридло, а за тим и паркинґи и други змисти, бо би ше могло обезпечиц ище жеми у тим комплексу.

За проєкт з хторим тераз конкуроване, предвидзени 180 000 еври, з тим же векша сума опредзелєна за сами стретнуца медзи парохиями цо апликую у проєкту, а менша часц останє за будовательни. Як наглашує о. Малацко, важне започац тот комплекс, та ше далєй отворя и други можлївосци.

ОТВЕРАНЄ ВЕЛЬКИХ МОЖЛЇВОСЦОХ

Чи будуци ноцнїк у Водици годзен буц  капацитет за змесценє туристох и госцох хтори през цали рок за рижни нагоди приходза до Керестура, понеже у самим валалє, та анї околїску, нєт змесценя?

– Вшелїяк же будзе и за тото можлївосци. Кед приходза нашо браца зоз Словацкей, України та и други, чи на нашо фестивали, рижни манифестациї у нашей заєднїци як церковней так и националней, будзе места и за нїх. Єдине же нас конкурс условює голєм пейц роки там нє шме буц витворйовани даяки вельки заробок, цо нам анї нє циль, окрем за самоотриманє обєкту – толкує парох о. Малацко и надополнює же у Водици будзе места и за других цо зосцу там отримац свойо стретнуца, духовни вежби, чи присц даскельо днї препровадзиц у цихосци того святилїща. Парох Малацко гвари же вєдно з нашим владиком Георгийом, архитектом и Славком Рацом, пред пририхтованьом проєкту були нароком нащивиц познате святилїще Марияповч у Мадярскей. Понеже там рочнє приду и до 750 000 паломнїки, маю и озбильну инфраструктуру, а часц їх идейних ришеньох зоз нєй архитекта унєсол и до проєкта за Водицу.

Кед ше витвори тот вельки проєкт, а попри нього за подобну намену сертификує и школски интернат, та кед коло того зажию даскельо розпочати приватни инициятиви, то уж витвори конкретни фундамент за розвой валаского туризма. Прето и Месна заєднїца Руски Керестур привитує шицки роботи коло Водици:

– Ми як Месна заєднїца тиж барз задовольни же ше шицко тото озбильно кончи коло нашей Водици, бо вона наисце важна за шицких, нє лєм Керестурцох, алє за шицких Руснацох. Кед ше там збудує заплановани ноцнїк, то  будзе хасен  за цали валал, бо будземе мац дзе змесциц госцох цо приходза нє лєм на нашо фестивали, алє  и з других нагодох – гвари предсидатель Совиту МЗ Владимир Олеяр, и надпомина же таки нащиви, насампредз з побратимених местох у Словацкей и України, будзе вше частейше.

ЦЕНТРАЛНА ПРЕСЛАВА НА ЗАВИТНИ ДЗЕНЬ

Централна преслава 200-рочнїци од перших нєзвичайних указаньох у Водици будзе отримана на Завитни дзень. То треци дзень швета Сошедствиє св. Духа – Русадля, а того року го шицки нашо парохиї преславюю источашнє, 6. юния.

– Наш владика за тоту нагоду повола велїх визначних госцох, медзи нїма, насампредз, папски нунций у нашей жеми Луидї Сурияни хтори будзе предводзиц архиєрейску Службу Божу. Обчекуєме и представительох  зоз Риму, зоз базилики Мария Мадьоре (Шнїгова Мария), зоз хтору наша Водица, як познате, од влонї, у заєднїци Марийових святилїщох цалого швета. Вшелїяк будземе чекац и цо вецей вирних зоз шицких наших парохийох, та и зоз швета – визначує о. Михайло Малацко.

14.03.2017.-Vodica panorama 002

(Опатрене 312 раз, нєшка 1)