Витайце у реалносци и нє гнївайце ше

автор михаил рамач 16. марец 2017

Нєдавно сом ше одпитал од остатнєй отрушинки новинарскей роботи. На власне щесце, нє бановал сом анї минуту. А за чим и бановац? Було то наисце драгоцине искуство.

Младши ґенерациї котри кельо-тельо паметаю (яки-таки) пременки  5. октобра 2000. року, мушели би буц свидоми же прецо ше находзиме ту дзе зме. Но, о державней политики нє вредзи розправяц, пременки сом спомнул лєм прето же ясно мож видзиц же ше ствари подобно одвивали и у нашей заєднїци.

Сиґурни сом же вам добре познате гевто же млади нє сцу, же су нєактивни, нєзаинтересовани… Но, тото цо мнє запарало уха, то же маме мало младих хтори творя (музику и литературу на мацеринским язику). Яка численосци народу, таке и число творчих людзох.

Млади нє сцу? Но, добре… А треба сцец робиц задармо и улїзовац ше поєдинцом хтори лєм цо ше нє зашрубовали за свойо фотелї? Прешол сом през шицки медиї на руским язику, обявел кнїжку поезиї, а боме ше поскладало уж даскельо роки як наступам з авторску роботу на шицких наших манифестацийох хтори орґанизую млади и нє ясне ми, чом ше гутори же нєт младих хтори вредно робя у рамикох нашей заєднїци.

Єст младих, и робя. После мойого одходу з руских медийох пришли нови млади людзе, а опитали сце им ше же чи су плацени за свою роботу?  Маю гонорари вредни уложеного часу до роботи?

Робота младих на мети озбильних критичарох, уж спомнутих, хтори би ше дзечнє зашрубовали до своїх фотельох. Пренайду гоч кельо хиби, алє най нє будзе вше, же проблем лєм у младих. Кед младим оможлївене же би ше одрекали своїх гонорарох и то нє завадза нїкому од визначних (нє оглашовали ше), вец бизме нє шмели зауважиц младим хтори ше одлуча нє уписац свойо дзецко до рускей класи.

Фама коло наших зволаньох Националних совитох и дзвиганя до нєба того Совиту, давно превозишла кажду миру. Национални совит Руснацох уж роками ма менєй-вецей исти состав. Як и у других сеґментох, и ту єст особи хтори чесно робя, алє их прелїґли людзе хтори ше ту находза пре власни хасен, лєбо хасен блїзшей и дальшей родзини.

Но, родзину би и пребачиц кед нас єст мало, та анї не можеме похопиц кельо зме повязани прейґ родзинских вязох.

На остатнїх виберанкох за НС Руснацох було два лїстини котри предводзели млади. Медзитим, у терашнїм зволаню НС мож видзиц же ше младим нє удало до ньго озбильнєйше крочиц. А прецо?

Наш Национални совит вше баржей здабе на клуб пензионерох, бо уж кед поєдинци водза слово, им, поданїком, нє подло подзвигнуц руки, односно отвориц дланї и позберац дньовнїци и керчиц драгу же би ше у рускей заєднїци ухлєбело дакого од своїх.

Стари и искусни бавяче ше мудро здогадли и копли лабду Роботному целу за младеж, дзе ситуация подобна як и у Националним совиту. Єст вредних и амбицийних, хторим ше траци шлїд од присуства нєупуцених и нєзаинтересованих.

Видзице? Поняца хтори мож видвоїц зоз спомнутого, то єдни-исти людзе, намесцанє своїх людзох на рижни роботни места и позициї у нашей заєднїци, власни хасен, екипа хтора ше зишла управяц з цудзим пенєжом и похасновац свой народ за власни просперитет. Иста ситуация, як и на державним уровню.

Припознайце же сце забули на младих и же сце подумали же сом скруцел з теми? Нє, то даєдни з причинох о хторих сце нє могли читац, слухац, лєбо патриц у наших медийох. Заключце сами же прецо.

Млади ту, велї з нїх ше намагаю и робя, а келї з нїх достали озбильну потримовку од „зашрубованих за фотелї”? През тоти два роки, кельо сом препровадзел у руских медийох, вельо ме хвалєли, алє нашли ми и досц хиби. Даєдни на месце, векшина нє, алє нє єдини сом. Писац без шерсци на язику принєсло ми потримовку од колеґох и потримовку найбаржей читачох и патрачох хтори порядно провадзели мойо тексти и прилоги, и дзечнє их коментаровали.

Сануєм новинарох и редакторох з наших медийох хтори барз добри у своєй роботи прето же ше „нє питаю вельо”. Нє шмем нїкого спомнуц, бо ми велї були щира потримовка, и прето сом наисце полюбел новинарску роботу. У каждим житу єст коровча, алє прешвечел сом ше же нашо новинаре єдна добра екипа, винїмки єст барз мало, а будзе их вше вецей праве прето же ше до роботи у рускей заєднїци найбезпечнєйше сцигує прейґ родзини, политики и подобних вязох. Чесц гевтим хтори наисце заслужели, алє щесце же и таки ище вше постоя.

Огляднїце ше и потримайце младих хтори анґажовани у нашей заєднїци. Ясне вам тераз прецо нєт бунту и прецо ше случує же млади одуставаю од участвованя на наших манифестацийох, за найлєпши гласи… Як ґод лєм ше обраци, од младих ше пита лєм гласи.

„Акустика рутеника” того року одгукла супер, а и на „Дньовки” могло видзиц вельо того цо млади обдумали. Музичарох було досц. Хто потримує тих младих? Оможлївене им зняц шпиванки и споти як спада? Нє… Забавна музика нам досц слаба точка. Пришло дакому на розум од „зашрубованих фотеляшох” и критичарох обезпечиц дацо и помогнуц младим музичаром?

Нє можеме обчековац од младих музичарох же би творели по руски и о своїм трошку знїмали шпиванки и споти. Укладали бисце до дачого од чого нє мац нїч, тарґовище нє постої? Укладали бисце до своєй творчосци же бисце достали лєм критики и гласканя по плєцу?

У наших медийох менєй-вецей исти теми. Искусни новинаре ше зложа же нам хиби вецей аналитични тексти, прилоги, алє з того нє будзе нїч озбильне. О людзох хтори ше ище як „питаю” ше бешедує лєм у суперлативу, бо праве вони управяю з нашима медиями.

Нє гнївайце ше, алє млади маю полне право буц нєзаинтересовани. Прецо би трошели свой час и пенєж же би ше дахто з нїх шмеял и трепал до своїх кишенкох. Шапка долу младим хтори анґажовани, лєм ше боїм же и ту моцнєйши модели функционованя яки уж исную. Зложице ше, же, єст мало простору за оптимизем.

(Опатрене 663 раз, нєшка 1)