Дактилоґрафка постала добра квецарка

автор влдї 10. април 2017

Бачинци дакеди були познати по продукциї квалитетней капусти, а нєшка кажди продукователь у валалє вибрал бизнис хтори принєше заробок. Кед слово о продукциї квеца, як новшей обласци польодїлства, у Бачинцох такой знаю же слово о Бранки Радивойшич, хтора квеце продукує штири роки и барз є успишна у тей роботи. О тим найлєпше шведочи факт же почала продукцию у єдним, а тераз ма уж три пластенїки.

Бранка вироятно анї нє роздумовала же ше будзе занїмац з таку продукцию, бо робела як дактилоґрафка на одредзени час у єдней державней установи. Алє, нажаль, як ше то зна случиц часто, и Бранка остала без роботи. Правда, єй супруг Йовица познати у валалє и ширше по продукциї парадичох и паприґи на велько, алє Бранка сцела дацо сама робиц. И надумала же би то була продукция квеца.

ДЕРЖАВА ПОМОГЛА

– Случело ше то 2013. року, кед сом остала без роботи, алє сом пошвидко надумала цо будзем робиц и достала потримовку од супруга – здогадує ше Бранка. – Праве теди бул розписани конкурс АП Войводини за потримовку, односно субвенциї у польопривреди и я конкуровала за подзвигованє пластенїка. И так сом набавела пластенїк поверхносци 300 квадратни метери. Од Покраїни сом достала 50 одсто уложених средствох, без ПДВ. До пластенїка требало увесц и зогриванє и направиц столи на хторих ше находзи квеце, же би ше лєгчейше робело.

У понукнуцу квеца єст найвецей мушкатли, потим суфриниї, петуниї, шалвиї, беґониї и други. Же би то наисце була квалитетна продукция, Бранка одлучела же би такой бул ришени и проблем зогриваня, бо лєм на таки способ годно продуковац квалитетне квеце и же би воно сцигло на тарґовище такой на початку яри, кед цени найвигоднєйшпи за продуковательох и кед ше го найвецей глєда.

ALIM1753

Понеже першого року продукция, алє и предаванє добре рушело, Бранка уж другого року купела ище єден пластенїк поверхносци 180 квадратни метери, а трецого ище єден, тиж од 180 квадратни метери. И за тоти два пластенїки достала субвенцию од АП Войводини за набавку найлоновей фолиї.

Єдну часц пресади сама рихтала, а другу часц куповала и далєй допатрала, покля нє дошли за предай. У каждим случаю, кажди дзень у пластенїкох треба робиц коло осем годзини.

Кед найвекша налога роботох, вец по єдна и два жени, хтори робя у пластенїкох.

НЄПРЕРИВНО ШЕ УКЛАДА

о продукциї квеца треба укладац нєпреривно, а окреме вжиме звекшани трошки пре зогриванє пластенїкох. Бранка гвари же звичайно трошки коло 1 000 еври. Алє, жима хтора за нами пре длуготирвацосц и температури аж и минус 20 ступнї, трошки звекшала на дупло. Бранка вше купцом дава и совити як треба допатрац квеце же би и далєй було таке красне у заградкох, або терасох.

– Уж у маю починаю роботи коло продукциї хризантемох хтори ше рихта за єшень. Менєй-вецей, роботи єст през цали рок. З вельо уложеного труду и роботи, з квецарства мож жиц. Лєм треба понукнуц квалитет и вигодни цени, бо и други ше дали до продукциї квеца, а пре економску кризу нєшка єст вше менєй пенєжи за квеце – гварела на концу Бранка Радивойшич.

ВИПРОДУКОВАНЕ ТРЕБА ПРЕДАЦ

Окрем же треба випродуковац квалитетне квеце, треба го и попредац.

– Часц квеца предам ту дома, бо нам хижа у центре Бачинцох, та авта нєпреривно преходза коло нашей хижи. Тримаме капуру отворену и на полїчкох виложене квеце, а муштериї можу опатриц понукнуце квеца у пластенїкох и вибрац цо им ше найбаржей пачи. Тиж сом и каждей стреди и соботи на пияцу у Шидзе, а по потреби предавам квеце и далєй. У нас мож купиц и черепчки за квеце и рижни бетонски прикраски хтори ше кладзе до заградки – виприповедала Бранка.

i TOTU  kvece Bacinci

(Опатрене 123 раз, нєшка 1)