Диялоґ

автор мирослав задрепко 11. авґуст 2017

Предсидатель Сербиї Александар Вучич на даскельо заводи у остатнї час виявйовал же треба отвориц нукашнї диялоґ о ришованю косовского питаня. Без вельо детальох о тим хто, зоз ким, кеди, дзе, як, тоти наяви баржей випатраю як даяки пробни балон, тест за народ зоз, медзи шориками нагаднуту, наяву же би  резултат диялоґу даєдним могол нє буц по дзеки. Можлїве, аж и велїм, алє у сущносци, цо ше Косова дотика, смужка ше раз муши подцагнуц, и пре нас, и пре шицких других. Европа и ЗАД на тим инсистую, тото питанє ше муши ришиц и формализовац у даяким документу хтори прилапює и Сербия и Косово, же би ше конєчно могло рушиц далєй.

Е тераз, мнє особнє ту два ствари интересантни. Перша же Вучич, кельо я паметам, першираз поволує на гоч яки диялоґ у вязи зоз гоч чим. Потераз вон єдноставно вше сам одлучовал о шицким, наявйовал, сликовал ше, коментаровал, мал становиско о каждим питаню хторе вам може присц на розум. Тераз, одразу, вецей нє виступа з улоги вожда, алє ниа, поволує на диялоґ. Велї тоту поволанку насампредз толкую як пробованє подзелїц одвичательносц з политичну явносцу, кед же з вообще маме, и народом. На концу концох и Слободан Милошевич то схопно робел, референдум о новим Уставу, референдум о Косове, случованє народу… По тей лоґики, кед други преруцовали одвичательносц на народ, чом би и Вучич на тото нє мал право…

Алє єст ту ище єдна интересантна ствар и нє знам як би ю лєпше могло дефиновац окрем як – карма. Кед ше дакус здогаднєме дзеведзешатих, нє мож заобисц факт же актере хтори би тераз ришовац косовске питанє и хтори поволую на диялоґ и теди були лєбо у власци, лєбо о Косове мали становиско подобне  владаюцей ґарнитури. Факт тиж же предходна, постоктоберска власц нє знала, нє сцела, нє шмела лєбо нє могла ришиц косовске питанє. И тераз, после скоро 20 рокох политичного еволуованя и пременкох, койдзеяких „Косово-є-срце-Србиє” митинґох потримовки, преамбулох и подобного, одразу, нїби, власц похопела же треба ришиц косовске питанє. Га, мили мойо, прецо сце вец шицким цо пред вами голєм спомли диялоґ, ришенє, догварку, помиренє сцели лєм цо нє очи винїмац? Популизем, дньовополитична борба, потреба же би ше народу дало дацо зоз чим ше забави же би нє патрел вельо до власного бутєлару? Чи то, заш лєм, карма? И то нє тих хтори були на власци, лєбо су тераз, лєбо и були и тераз су, алє наша карма. Яке зме заплацели, таке зме купели, и конєц приповедки, карма. 

(Опатрене 62 раз, нєшка 1)