Докторат на першей любови – фодбалу

автор апал 29. април 2017

Припадаме ґу нациї хтора вельку увагу дава спорту. Примат, як и у велїх державох у околїску ма фодбал. Нє лєм як спорт, алє и у живоце фодбал постал „найважнєйша другорядна ствар”. Правда иста, ище у дзецинстве знали зме напамят состав найлєпших державних репрезентацийох, а на пол ноци, вошнє, знали бизме видекламовац состав нашей репрезентациї. Як дакеди, так и тераз,  дзепоєдни з нас так познаю фодбал и фодбалерох же би могли буц на месце селекторох, стратеґох бависка, фодбалских судийох…

Прецо то так, кед слово о фодбалу, найлоґичнєйши одвит би могол буц же зме длуго нє познали други спортски конари, а тиж и прето же за фодбал нє треба вельо условия. Важне було найсц добри терен лєбо пажицу, поставиц ґоли (звичайно зоз цеглами) и мац лабду. Дружтво ше вше назберало. Велї фодбалере свойо успишни кариєри почали праве на таки способ.

Славко Молнар, припада ґу ґенерациї хтора могла виберац спорт, бо ше условия злєпшали кед слово о розвою спорта. Народзени є 1968. року у Дюрдьове, алє його фамелия ше пошвидко преселєла жиц до Петроварадину. Ту закончел основну и штредню погосцительску школу, а потим и факултет на хторим дошол по титулу порядного професора и доктора наукох на Факултету за спорт и физичне виховйованє.

ФОДБАЛ ПЕРША ЛЮБОВ

Теди кед починал бавиц фодбал, векшина його парнякох зоз валалу у хторим є народзени, ше опредзельовала за танєц и шпиванку. Односно актововали ше у културно-уметнїцким дружтве, алє його вецей прицаговала лабда и фодбал.

– Фодбал моя найвекша спортска любов. Почал сом бавиц 1981. року у основней школи у Ветернику. По 1987. рок сом бавел за шицки возростни селекциї. Мой  перши фодбалски тренер бул Желько Юрич, а найчастейше зме змаганя и тренинґи отримовалили праве ту у Ветернику. Кед сом наполнєл дзешец роки почал сом тренирац и бавиц за ФК „Войводина”. У Воши нас тренирал Жарко Николич хтори ме тренирал аж по сениорски возрост – гварел Славко Молнар.

Була то фантастична ґенерация младих фодбалерох хтора истого року освоєла Младежски КУП СФРЮ и Першенство СФРЮ у истей катеґориї. Як надпомнул, теди за екипу бавели: Шкорич, Миюцич, Дакич, Касаш, Йокич, а на ґолу бул Антунич.

38 molnar

– Кед зме вошли до першого тиму, сениорского, ту зме мушели бавиц по двацец штири роки. То по моїм думаню добре прето же у бавяцким смислу шицки бавяче дозрею и свойому матичному клубу даю найвекше доприношенє. Аж после зме могли роздумовац о одходу до даєдного другого клубу. То нєшка нє так. Кед бавяч наполнї осемнац роки такой ше го дава на „драфт лїстину”, односно на предай. Случує ше же ше велї з нїх анї нє знайду у вельких Европских тимох и нє посцигню вельо – гварел Славко.

Кед ше му удало бавиц за перши тим Войводини, тедишня екипа посциговала фантастични резултати. Була то ґенерация у хторей бавели Шестич, Михайлович, Марас, Йоканович, Воркапич, Таньґа, Шапурич, Миїч, Миюцич… Тренер тей фантастичней екипи хтора освоєла першенство СФРЮ 1988-89. року бул славни Люпко Петрович.

– Нормалне було же зме нє мали места у тим тиму, та зме достали двойнїсти реґистрациї. Були зме у Войводини, алє зме бавели за други екипи. Я, як и даскелї други мойо пайташе, бавели за РФК „Нови Сад”. Теди „канаринци”, як волали тот клуб, бавели у Трецей медзирепубличней лиґи. Ту сом бавел рок, а потим сом пошвидко активну фодбалску кариєру закончел у ФК „Индекс” – гварел Славко.

КУХАР ЗОЗ НАУКОВУ ТИТУЛУ

Бавяцку кариєру, 1989. року заменєл зоз студийом на Факултету физичней култури. Основни студий закончел 1993. року, а дипломска робота мала назву „Уровень дзепоєдних моторичних схопносцох походнїкох Школи фодбалу”.

– Дипломовал сом зоз дзешатку, а просекова оцена на основних студийох ми була 8,41. Сполньовал сом шицки условия за последипломски студий, та сом го и уписал накадзи сом закончел основни. Маґистровал сом 1998. року, а моя маґистерска теза була „Морфолоґийни характеристики и моторично-функционални схопносци дзецох хтори тренираю фодбал и дзецох хтори ше нє занїмаю зоз спортом”. Просекова оцена на маґистерских студийох тиж була 8,40. Докторовал сом 2003. року на тему: „Релация специфичних моторичних схопносцох, морфолоґийних характеристикох и базичних моторичних схопносцох хлапцох у фодбалскей школи”. Ментор ми бул професор Радивой Радосав хтори дакеди бул у фантастичней ґенерациї фодбалерох Войводини хтора дошла по финални змаганя КУП-а Европских шампионох далєких шейдзешатих рокох. Гоч нє освоєли Куп Европи, бо страцели змаганє од ФК „Селтик” зоз Ґлазґова, то була шампионска екипа хтора посцигла найвекши успих клуба – гварел Славко Молнар.

ШКОЛКА ФОДБАЛУ

Професор Радивой Радосав 1988. року отворел Школку фодбалу у хторей, так повесц, од самого початку робел Славко. Бул тренер малим фодбалером.

– Школка фодбалу „РМР” (Радивой Мика Радосав) оформена 1988. року, а мой професор ме анґажовал за тренера 1990. року. Робота ми ше барз попачела, бо робим зоз дзецми хтори маю 6-7 роки, прето ме инше нїч нє прицаговало. Каждого року випровадзим єдну ґенерацию зоз школи. Велї з нїх предлужа далєй по драги фодбалерох. Дзепоєдни з нїх уж познати фодбалски „ведети” як цо: Бркич, Плавшич, Качар, Мудрински, Катаї, Медоєвич, Полетанович… Тота робота ми дала моци и мотивацию же бим дошол по титулу доктора наукох и професора. Алє, насампредз же любим фодбал – гварел Славко Молнар.

Факултет як войско, припознал, бо шицко цо робиш мушиш писац. По тераз ма вельо обявени науково роботи, цо му обовязка спрам титули универзитетского професора.

39 doktorat

– У фодбалскей школки, през рок, дзеци уча водзиц лабду, копац на ґол, уча длужей тримац лабду „у ногох”, односно дриблац, як и дзепоєдни елементи тактики. Хто постанє фодбалер, позарядови фодбалер, то нє мож твердзиц на початку. Насампредз важне же би дзеци мали талант за фодбал, а то ше видзи як водза лабду, як копаю на ґол, кельо су схопни на тренинґох. З початку шицки бавя шицко. Значи и браня, и бавя у нападу. Физична конституция нє важна. През жиму тренинґи отримуєме  у сали новосадского Униврезитета, а през лєто на теренох „Вуядин Бошков”. Змаганя нашей лиґи тиж маме и бавиме их у сали и теренох спортского центра „Гет трик” у Новим Садзе, на Лиману. Од єшенї, кед починаме робиц з нову ґенерацию, по єшень идуцого року створи ше єден косцанїк од дзешец добрих малих фодбалерох хтори творя „А” селекцию. Маме и дакус слабши селекциї, „Б” и „Ц”. Завиши кельо дзеци маме у ґенерациї – гварел Славко Молнар.

ФИЗИЧНА АКТИВНОСЦ НАЙВАЖНЄЙША

У тим возросту дзецох чежко твердзиц же хто будзе яки фодбалер. На уписованю до Школки перше ше окончує лїкарски препатрунок, а потим ше на терену тестира схопносц. Талант перши критериюм по хторим мож видзиц и очековац даяки фодбалски резултати. То критериюм хтори ше здобува и нє мож го научиц. Шицки други, цо надпомнул проф. Молнар, мож научиц и през тренинґ привесц по идеалну форму.

– У тей хвильки, кед слово о нєшкайшим, сучасним фодбалу, спортски скаути (особи хтори ходза по швеце и глєдаю талантованих фодбалерох), насампредз ше опредзелюю за швидких фодбалерох. Форму, хтору ше вимага за одредзени вельки фодбалски клуб, фаховци твердза же можу научиц на тренинґох. Наприклад, у мадридским ФК „Реал” за єдного Роналда у екипи робя и бавя дзешец бавяче. Вон лєм чека лабду же би швидко дошол по процивнїцкого ґолмана и дал ґол. Таке исте и у ФК „Барселона” дзе бави Лайонел Меси. Шицки бегаю за спомнутима бавячами и отвераю векши шанси же би дали ґол – гварел Славко Молнар.

Но, нє можу шицки бавиц як Меси и Роналдо. Можебуц же дахто будзе и лєпше бавиц. Важнєйше од того хто будзе як бавиц, то занїмац ше зоз спортом. Гоч хторим. Чи то кошарка, тенис … чи фодбал, нє важне.

ВАЖНЕ ПОЙСЦ НА ЗМАГАНЯ

– У условийох у яких роби Школка, призначуєме добри резултати. Важне пойсц на вельки змаганя и турнири, бо аж на таких змаганьох видно успих лєбо нєуспих роботи и тренираня. Материялни можлївосци нєшка нє таки же можеме одходзиц часто на турнири, алє дзекуюци родичом и спонзором зме були на дзепоєдних у Румуниї, Словацкей, Мадярскей. За скоро трицец роки, Школка освоєла вельо припознаня и направела вельо успихи на турнирох. Нє читал сом кельо, алє сиґурно вецей як штерацец.

(Опатрене 172 раз, нєшка 1)