Драги питаю нови асфалт, а нє платанє

1.2k Опатрене

После каждей жими, шнїгу и вельких мразох, кед ше на драгох по наших местох сипе соль и презли, наставаю очкодованя и дзири, и асфалт постава вше горши, и горши. Найчастейше ше плата лєм „удерни” дзири, док гевти менши оставаю за „лєпши” часи, а драги питаю нови прелїви з асфалтом.

Того року була моцна жима и вельо солї и презли руцене по драгох у наших местох. Подприємства котри отримую драги, вишли на терен и санировали найкритичнєйши дзири. Пракса указала же яке количество солї руцене вжиме на драги, тельо асфалту треба за керпенє дзирох. Понеже жима була моцна, чека нас велька робота.

У Новим Садзе накадзи хвиля була красша, Жимска служба ЯКП „Комуналац” вишла на терен и закерпела лєм перши найкритичнєйши дзири. Гевти други остали за лєто, односно проблем ше преруцує за лас док будзе вецей средства.

ДЮРДЬОВ И ОПШТИНА ЖАБЕЛЬ

Драги у местох Општини Жабель ше уж вецей роки, та и децениї, лєм отримує, а дзири платаю. Векшина драгох ше находзи на нїшим уровню од жеми, желєней поверхносци коло нєй, анї є вецей нє ровна и нє гладка. У жабельскей општини драги керпени концом прешлого рока, пред ликвидацию ЯКП „Розвой” котри бул задлужени за отримованє општинских драгох.

– После ликвидациї, тоту дїялносц превжало ЯКП „Чистота”, та нашлїдзело и обовязки, инвестицию коло пейц милиони динари. Гоч то милионска инвестиция, и драги у Дюрдьове, як и у других местох, подобни. У нїх найчастейше стої вода котра доприноши швидшому знїщованю тей часци драги. Остатнї даскельо роки обачене моцне знїщованє, та и на перифериї. Окреме у Рускей улїчки од дзецинскей заградки ґу Кочу, у Карадьордьовей, и у даскелїх часцох улїци Яши Бакова – гвари Радомир Злоколица, директор ЯКП „Чистота”.

„ПЛАТАНЄ” КЕД БУДЗЕ КРАСНА ХВИЛЯ

Як и каждого року у општини Шид после жими на драгох оставаю менши або векши дзири хтори треба санировац, а локална самоуправа ше стара о 70 километри локалних драгох хтори у єй компетенциї. Значне число драгог ма катеґорию державних и вони у компетентносци держави та так и их отримованє през жиму алє и цали рок. То драги у напряме од Сримскей Митровици ґу державней гранїци зоз Горватску при Товарнїку, потим ґу державней гранїци з Горватску у напряме Илоку, як и драга у напряме Ямени.

У Шидзе були вредни и як зме чули у локалней самоуправи, найвекши дзири на драгох дочасово пополнєти зоз „ризлу” же би нє загрожовали безпечносц транспорту и очкодованє автох и других транспортних превозкох, покля нє буду санировани з асфалтом.

– Порихтани зме за роботу и чекаме лєм же би ше вихвилєло и з роботу почала Асфалтна база у Руми з хторей доставаме асфалтну масу за пополньованє дзирох. Тиж потребне же би даскельо днї була одвитуюца темепература же би ше могло почац з роботами. Плануєме у першим шоре поплатац драги шидских улїцох, а тиж и хтори у нашей компетенциї, або ше находза у валалох шидскей општини. Єден з приоритетох нам будзе драга Шид–Вашица–Батровци у длужини 12 километри, хтора у подлим стану. Пременєли зме и проєкт санированя и зробели нови же би за средства конкуровали на покраїнских и републичних конкурсох – гвари Александар Йованович, руководитель Оддзелєня за инфраструктуру и инвестициї општини Шид.

Йованович нє прецизовал кельо средства у буджету опредзелєни за платанє драгох бо, як нам потолковал, средства вєдно опредзелєни и за такволане жимске отримованє локалних драгох. Вон додал же нєодлуга ше почнє санировац мост Шаркудин при Вишнїчеве, а роботи вєдно буду финансовац општина Шид и ЯП „Води Войводини”.

11 drahi VERBAS

КАМИОНИ ОЧКОДОВАЛИ ВЕРБАСКИ ДРАГИ

Жимска служба ЯКП ”Комуналац” у Вербаше тей жими потрошели 240 тони солї и 30 тони ризли за обезпечованє сиґурного транспорту по шнїгу и ляду. За найфреквентнєйши часци тротоарох, у самим центру и коло автобускей станїци хаснує ше окремну и барз драгу чечносц, маґнезиюм-хлорид, зоз хторим ше пирска бехатон плочи, бо єдино тото нє очкодує їх чувствительну структуру.

Як нам гварел Милован Кривокапич, у мено дїловней єдинки ”Пут” у ЯКП ”Комуналац” векши проблем представяю чежки терховни камиони хтори, пре керованє наплатних рампох и авто-драгу, найчастейше преходза през сам город, та и по драгох хтори нє предвидзени за таку чежину. Тому допринoши и индустрийна зона хтора блїзко при городу, та камиони зоз цвиклу, слунечнїком и другима продуктами преходза през найфреквентнєйши улїчки у городзе.

– Тоти улїчки нє припадаю општинскому подприємству, алє су под надпатрунком ”Бачка драгох”. Без огляду на тото, ми их вжиме отримуєме и розчисцуєме, та и платаме, бо нє можеме дошлєбодзиц же би драги у ширшим центру города були нєрозочисцени. И на реґионалних и локалних драгох нє проблем лєм соль хтору ше руца, алє и чежина камионох, та и цвикла и други продукти хтори падаю з камионох и очкодовюю драги и банкини – гварел Кривокапич.

За 2017. рок општина Вербас за санацию и отримованє драгох опредзелєла 10,2 милиони динари, цо за половку менєй як прешлого. У ”Комуналцу” ше наздаваю же ше зоз ребалансом достанє ище бо, як гваря, то нє досц же би шицко було поробене. Од тих 10 милионох, лєм три милиони кошта купованє материялу за порядне санированє драгох, а остаток ше потроши за купованє додатних транспортних ознакох, шветла, як и анґажованє роботнїкох за 24-годзинове дежурство.

Остатнє платанє дзирох було 31. януара 2017. року зоз жимним асфалтом хтори адекватне дочасово ришенє за жимски период, бо ше то роби цалей жими, по потреби. Найвецей роботи було на мосце хтори повязує населєнє Винїци и центер, а тото керпенє оможлїви сиґурни транспорт до лєта, док нє почню векши роботи.

Жимска служба закончує зоз роботу 15. марца, теди ше претаргує дежурство и сиґнализация, враца ше банкини на драги. Як пририхтованє за лєтнї период обидзе ше улїчки, маркира критични точки, а потим ше утвердзує приоритет и шема санациї драгох.

АСФАЛТОВАНЄ ДРАГОХ НА НОВИМ НАСЕЛЄНЮ

За отримованє главних драгох у општини Кула задлуженe Явне подприємство „Драги Сербиї”, а за драги других приоритетох Општина, хтора розписує и запровадзує явни набавки. Як гвари предсидатель Месней заєднїци Руски Керестур Владимир Олеяр, о отримованю драгох у Керестуре ше по конєц 2014. року старала Месна заєднїца, а после шицки компетенциї прешли на општински уровень. Улога МЗ тераз у информованю о тим хтори улїци треба поплатац и оправиц, а дальши роботи запровадзує општина Кула.

У Руским Керестуре дзепоєдни векши улїци пред даскельома роками цалком преляти и ище вше су нєочкодовани, док гевти поплатани лєм краткорочне ришенє и швидко ше коло поплатаних дзирох зявя нови. Дзири на асфалту, окрем камионох, вшелїяк правя и чежки трактори и прикочи.

Того року значна инвестиция у Руским Керестуре будзе асфалтованє критичних драгох на Новим населєню, за хтори зоз месного самодоприносу оредзелєни два милиони динари. Тераз актуална и инициятива за оправянє драги ґу святилїщу Водица, хтора барз очкодована пре чежки превозки зоз терху хтори тамаль преходза, а предсидатель општини Кула Перица Видеканїч обецал же ю пооправя найпознєйше до юния.

RK drahi 2017

ПОВЯЗАНИ ТЕКСТИ