ЕУ интеґрациї и меншини

автор єлена перкович 23. марец 2017

Обачиц же синтаґма Акцийни план поглавє 23 (АП 23) и єй преширена верзия, АП 23 за витворйованє права националних меншинох, вше присутнєйша у явней бешеди и нєпоштредно ше вяже за ЕУ интеґрациї, а текст того документу, нє раз повторене у явносци, замена за нєпостояцу Националну стратеґию за национални меншини. Интензивна активносц на витворйованю аґенди, без огляду же у дзепоєдних поглавйох АП 23 єст пожнєня, очивисно пошвидшує машинерию на його запровадзованю, а вше векше число актерох даваю свойо думанє, предклади и зауваги на будуци правни рамик меншинскей политики.

Кед же национални меншини жадаю процес придружованя ЕУ вихасновац як нагоду же би ше одклонєло терашнї подли законски ришеня, нєясни предписаня и їх толкованя, муши ше анґажовац цалосни капацитети каждей заєднїци – правнїки, експерти у рижних обласцох, нєвладови сектор. Нє було би добре кед би тот процес остал лєм на капацитетох з котрима Национални совити розполагаю, бо обласц меншинскей политики у тей хвильки реґулую коло 60 рижни закони,  „розруцани“ по других поглавйох котри нє у директним фокусу националних меншинох и добре их знац як можлїву виволанку. Факт же закони котри ґарантую основни меншински права (службене хаснованє писма и язика, култура, информованє и образованє) часц правней реґулативи Сербиї котри ше як досягнути права почитує и у фази транзицийного процесу. Треба, заш лєм, добре отвориц очи, бо европски документи на котрих опарта законска реґулатива меншинох, понукаю минимум правох. Намира же би ше випочитовало лєм тот минимум може буц подле за меншини, цо указала и приватизация медийох и фатални пошлїдки котри вона охабела як колатералну чкоду у сфери меншинского информованя.

Потерашнї звити о запровадзованю АП 23 за национални меншини  идентификовани три процеси котри буду у фокусу ношительох запровадзованя спомнутого документу и националних меншинох.

Од штирох ґарантованих меншинских правох фаховцом як примарне у  фокусу будзе образованє, дзе найвекши проблем учбенїки, окреме при нових меншинох (бошняцкей и горватскей) и вше менше число школярох у класох на язикох меншинох. Док за перши проблем винайдзени ришеня зоз подписованьом трипартиного меморандуму  медзи Министерством, Националнима совитами и Заводом за видаванє учбенїкох, вше вираженши процес зменшаня вкупного жительства у Сербиї, та и меншинского. Проблем котри пребарз комлексни. У обласци информованя терен „розмочени.“ Фахова явносц меншини зоз класичного етра „ґура“ на интернет технолоґию и формованє окремних фондох зоз нєясну визию як ознова обезпечиц меншином информованє на локалу, дзе проєктне финансованє и  критериюми явного интересу досц проблематични и нє ґарантую анї континуитет, анї квалитет за таке информованє. Друга вариянта би була звекшанє минутох о меншинох на явним сервису Сербиї, цо нє може буц адекватна замена за локални меншински редакциї котри каждодньово емитовали програму на  меншинских язикох.

Процес котри будзе у фокусу запровадзованя АП 23 за национални меншини, то политичне представянє меншинох на шицких трох уровньох власци. Явносц информована о реакциї дзепоєдних членїцох ЕУ, чийо припаднїки як меншини жию на териториї Сербиї. Тоти держави вимагаю механїзми котри ґарантую меншином заступеносц у локалних, покраїнскей и народней скупштини. По аґенди, нормативни рамик  за ефикасни модел би требал буц закончени у 2018. року. Медзитим,  явносци ище нє познати чи експерти предложели його можлїви нарис.

Треци фокус резултанта шицких активносцох на запровадзованю АП 23, а то инклузия меншинох до цалокупней правней и политичней системи Сербиї. Анґажуюци ше на креированю и глатканю правного рамика за витворйованє  правох, меншини нєпоштредно участвую вєдно зоз векшинским народом у будованю свойго меншинского обисца. Национални совит рускей националней меншини поряднє участвує у подношеню звитох о запровадзованю АП 23. Нажаль, як гвари Таня Арва Планчак секретарка Совиту и обучена особа за писанє тих звитох, Национални совити нє вше согласни зоз официйнима звитами о витворйованю аґенди АП 23, бо методолоґия анализи нє одражує прави стан „на терену“ и затераз нє утврдзени инструмент за їх кориґованє, цо вшелїяк ище єдна виволанка же би меншини зоз полним капацитетом и правом були политични и експертски партнер у будованю заєднїцкого обисца у Сербиї.

(Опатрене 149 раз, нєшка 1)