Европа без гранїцох

автор михал рамач 21. април 2017

Европа престава там дзе почина Путинова Русия и Ердоґанова Турска. Европски парламент початком априла уведол безвизни режим за Україну. Гранїци Европи, сликовито поведзено, премесцени коло тисяч километри на восток. Там дзе им и место, бо Харков и Одеса зачували европски дух и душу и под царским корбачом и под комунистичну чижму. Гражданє Сербиї ище паметаю часи кед ше за кажде путованє до иножемства мушело модлїц визу и плациц за ню, та барз добре розумя цо за гражданох України значи утаргованє визох: початок новей ери.

Гражданє дакедишнєй (СФР) Югославиї могли без визох путовац до вецей як 130 державох. Векша часц швета почитовала тоту державу и верела єй. Кед почали войни, уведзени визи. Хто дзеведзешатих рокох путовал до иножемства, зна як понїжуюцо ше чувствовал кед мушел до формуларох уписовац безчислени податки о себе, о своїм роботним месце и плаци, о членох фамелиї, родичох, дакеди и о бабох и дїдох… Так ше чувствовали людзе зоз шицких бувших комунистичних жемох док нє утаргнути визни режим, зоз чим им були одхилєни дзвери за членство у Европскей униї.

Европа прияла Литву, Латвию и Естонию, Польску и Мадярску, Ческу и Словацку, Румунию и Болгарску нє прето же их сановала и нє прето же би им помогла. Прияла их прето же вони єй часц, котра роками була оддзелєна зоз „желєзну завису”. Прияла их нє як туню роботну моц и жридло сировинох, цо були под московску чижму, алє як ровноправних партнерох. Так прияти и Словения и Горватска. Шицки пред тим мушели прейсц „приправнїцки стаж”, односно сполнїц одредзени условия же би ше прилагодзели ґу правилом котри важа у розвитшей часци континента.

Кед пришла на шор Україна, єй тедишнї предсидатель ше, под прициском Кремля, нагло предумал. Процив його нєрозумней одлуки перше ше побунєли студенти, вец почали масовни протести – Револуция достоїнства. Була то, насампредз, еврореволуция: борба за живот достойни чловека и за придружованє ґу Европи без гранїцох. Єдно без другого нє идзе.

Три роки по валяню диктаторского режима українски державни орґани окончели свою часц роботи и вона достала позитивну оцену. Початком лєта гражданє України годни рушиц до жемох Униї без понїжуюцого чеканя пред конзулатами. То перша, алє барз велька ґарадича на длугокей драги до полноправного членства.

Патраци краткорочно, Европа нє достава вецей як своєчасно достала з отвераньом дзверох худобней Портуґалиї, Румуниї або Болгарскей. Як и спомнути жеми на початку европскей драги, так и Україна далєко од европских нормох у шицких обласцох живота и роботи. Праве прето єй потребна потримовка и строги надпатрунок.

З длугорочного становиска, континент достанє штерацец пейц милиони шлєбодних гражданох. Єдинствена Европа заснована, насампредз, на людских правох и шлєбодох, а з нїх вишлїдзело заєднїцке законодавство и строги „правила бависка” цо важа за шицких. Без прилапйованя и применки тих правилох нєт анї злєпшаня животного стандарда з котрим Европа прицагує милиони жительох других континентох.

Векшина гражданох Сербиї, тоти цо нїґда нє путовали до иножемства, нє почувствовала хасен од утаргованя визох. Так будзе и з Україну. Безвизни режим важни за привреднїкох, науковцох, просвитних роботнїкох, студентох, уметнїкох – за тоти дружтвени пасма котри ношителє вкупного розвою. Векшина почувствує злєпшанє теди кед почнє функционовац правна держава. Теди, кед ше шлєбодни гражданє виборя за тото же би нїхто нє бул над законом; кед парламент будзе над вивершну власцу, а нє вона над нїм; кед державни орґани буду викореньовац, а нє шириц корупцию. Злєпшаня нє будзе без нєзависного судства и нєзависних медийох.

Домашнї задатки котри Европа поставя пред кандидатох за членство нє лєгки. Алє, вони условиє вибудови демократичного и стабилного дружтва. Док на своїх окраїскох ма нєстабилни держави, Европа ше нє може чувствовац безпечно. Кед допринєше їх стабилизациї и уключи их до своїх рамикох, будзе то на заєднїцки добробут.

(Опатрене 223 раз, нєшка 1)