Живот то нє числа

автор фес 17. април 2017

На Универзитету у Новим Садзе, департману за физику, тих дньох велька гужва – тирва априлски термин покладаня студенских испитох. Лєдво же мож дойсц до даєдних професорох, окреме тих цо маю випитац громаду студентох як цо и професор др Федор Скубан.Попри настави и педаґоґийней роботи, професор отримує преподаваня, вежби, пише науково статї… Приповеда о живоце, о найблїзших, о младих, дзецинстве и дзепоєдних людзох на хторих нє забул.

Професор Федор Скубан, родом з Руского Керестура, пред велїма роками  вошол до швета физики. Драга го водзела од Керестура  по Нови Сад, дзе и дипломовал. Уписал маґистерски у Заґребе, алє пре воєни часи, и маґистрат и докторат ту закончел. Вєдно зоз супругу Соню, хтора тиж професорка физики, нєшка роби як професор на новосадским Универзитету. За себе гвари же є наставнїк, тот хто докторовал и хто може преподавац. И вон и його супруга ше занїмаю зоз експерименталну физику кондензованей материї, а тема узко фахова и слово о склох, нє обичних, алє гевтих хтори у себе маю велї елементи и хасную ше за електронїку. То фундаментални випитованя, и у нашей жеми за спомнуту обласц єст барз мало фаховцох хтори ше занїмаю з тоту проблематику.

НАУКА

Скубан нїґда нє бул задовольни з посцигнутим, намагал ше ґу вше векшим виволаньом.

– Нажаль ми, физичаре, нє маме можлївосци зробиц тото цо сцеме, и нє раз маме и сотруднїкох з вонка. Сотрудзовали зме з науковцами з Ужгороду, алє и там ситуация после велїх рокох у науки нє найлєпша. Кед сом рихтал докторат, бул сом и у Санкт Петербурґу. И гоч сом там за  мешац зробел вецей як ту за три роки, русийски фаховци ше занїмали з другу проблематику хтора нам нє була блїзка – толкує Скубан.

Нашка нажаль часи таки же ше за велї обласци, а окреме за науку, нє видвоює векши средства. Шицко повязане з политику, и тоти  науковци хтори блїжей при центру (Беоґрад), лєгчейше доходза до пенєжу,  конкурує ше по проєктох…

И гоч ситуация вельо лєпша як пред 25 роками, Скубанови ше видзи же би критериюми вреднованя того цо физичаре робя могли буц лєпше обдумани. Но, гвари, о тим ше нє барз штудира. 

– Осудзени зме сами глєдац тото цо нас интересує, сами провадзиц чи єст даяки конкурси… А я кед видзим кельо мам папери порихтац за даяки проєкт, мнє шицкого досц – щири професор Федор хтори ше пренашол у роботи зоз студентами.

skuban

О РОБОТИ

– Двацец шейсц роки робим як наставнїк, вошол сом до тей роботи и любим робиц з младима.  Интересує ме настава, вона ми на першим месце. Дакеди сом ше занїмал з науку, алє одкеди важни лєм числа, або на тото кельо маце роботи, дзе су обявени, кельо то боди ноши, а нїхто нє водзи рахунку о тим же фаховци цошка нове науча, же добре зробя. Можебуц даєдна робота менєй вредзи, алє є ище як хасновита… Нїхто нє вреднує роботу дзе професоре преноша студентом знанє.

Скубан виклада физику студентом Технолоґийного факултету, математичаром и еколоґом. Їм физика нє основни напрям, та наш собешеднїк гвари же им тот предмет нє нательо интересантни. Алє, як гвари, у каждей ґенерациї єст тих хтори „заблїшню”.

– Найвекша награда ми теди кед стретнєм даєдного бувшого студентна, кед ше ґу мнє озве, и през бешеду здогаднє  як му було добре док слухал мой предмет. То векше, як  гоч яки боди и списки роботох – гвари Федор.

КЕД ЗАВРЕ КАБИНЕТ

 – Любим путовац. Кед 2005. року рушело на лєпше, зоз Соню зме обишли даскельо вароши у Европи: Прагу, Рим, Истанбул… Були зме и з факултетом у даскелїх жемох, алє можлївосци нам часто нє таки же мож пойсц даґдзе частейше и видзиц дацо. Тото цо нє  препущуєм то даяки добри концерт. Осемдзешати роки були наисце плодни роки за музику, и то видно и по тим же и нєшка млади слухаю тото цо ми слухали дакеди. „Бєло дуґме”, Здравка… Нєдавно у  Беоґрадзе бул концерт горватскей ґрупи „2 Cellos” , та з нами пошла и наша дзивка София. Уживали зме… Любиме дзекеди одпатриц представу у Театре, зайдзем до Синаґоґи, а интересую ме и филми…

ДЗЕЦИНСТВО

Седемдзешати, алє и осемдзешати роки прешлого вику були як створени за безбрижне дзецинство, окреме  на валалє. По Федорових словох, лєпше нє могло… 

 – Обисце нам було на Капущаним, нєдалєко од школи, та моєй старшей шестри Гелени и мнє нє бул проблем одбегнуц дому кед зме забули темпери. Паметам же зме дома нє вельо учели. Раз-два зме поробели домашнї задатки, и гайд, вонка, бавиц ше…  Паметам и свою першу учительку Наталию Семан, була млада, праве починала робиц. Нашо дзецинство и младосц були виполнєти з цалком иншаким животом. Шицко було опущенше.

Skuban Fedor Untitled-3toto

НАСТАВНЇКИ

 – Пачело ше ми же ище док сом бул у Руским Керестуре мой наставнїк з физики Йовґен Медєши, Генц, любел з нами франтовац и таку „шлєбодну комуникацию”  дошлєбодзовал и на годзинох. Знал нас заинтересовац на годзини, прицагнул нас на секцию, гоч мушим спомнуц и Еуґена Кулебу хтори бул тиж интересантни и векшина з класи зме любели физику – гвари Скубан хторому вше на розуме же студентом муши приблїжиц дефинициї и формули так же би през науку цо лєпше зрозумели природу и живот коло себе.

РОДИЧИ

Микола Скубан, Федоров оцец, бул родом з Коцура, новинар, писатель, драмски и театрални дїяч, познати по тим же вше бул порихтани пожартовац. Пошвецел ше новинарству и литератури, а звонка професиї його любов була аматерска,  театрална дїялносц. Вецей як штири децениї суверено пановал на шицких театралних сценох як надзвичайни ґлумец.

– Кед оцец умар я уж теди даскельо роки бул у Нови Садзе, а вше ридше у Керестуре. Паметам же бул залюбени до театра, любел ґлумиц,  любел гуморески, и вше бул порихтани на франту.  Любел читац кнїжки и патриц комедиї. И я любел ходзиц на Драмски мемориял до Руского Керестура. Тото же су аматере, ма то якишик окремни шмек – прешвечени Федор.

Його мац Веруна була учителька, права представителька тей професиї ґенерациї повойнових учительох котри воспитовали и учели дзеци и прейґ власного анґажованя у културним и дружтвеним живоце Руснацох и Руского Керестура. 

 – Мала таки глас же юskuban 1 чуц було аж и у других класох, а хто зна, можебуц так и требало… Були то, заш лєм, иншаки часи як нєшка. Думам же була добри педаґоґ – гвари Федор предлужуюци о тим же нєшка треба мац  вельо енерґиї, и гоч требало мац и скорей, видзи ше му же ше теди и врацало вецей. 

Давно сом нє бул у Керестуре, гоч мам жаданє, но вше себе подумам – а дзе пойдзем? Кажде од моїх пайташох ма свой живот и свойо фамелиї…

Того року 35 роки од матури, и знаце цо штудирам… Наздавам  ше  же ше там постретаме, виприповедаме як нїґда по тераз.

СОНЯ И СОФИЯ

– Моя супруга Соня и я вєдно студирали физику, лєм же вона була вреднєйша одо мнє, шицко на час позакончовала, та и маґистерски и докторски студиї. Наша София ма 21 рок и мушим повесц же ю нїґда нє прицаговали природни науки. Вона ище як тинейджерка знала же ше упише на анґлийски язик и нєшка праве тото студира.  Добра є у тим цо роби, а док закончи, и я и Соня ю потримаме и помогнєме єй же би ше усовершовала даґдзе звонка гранїцох нашей жеми. А вец най сама одлучи цо и як далєй.

(Опатрене 225 раз, нєшка 1)