Жиє за два найвекши злата

автор сас 28. юлий 2018

Жил у Руским Керетуре и Вербаше, а по законченю студийох на Машинским факултету у Новим Садзе дзекуюци любови ґу свойому фаху у вецей местох Бачки. Вше любел робиц зоз желєзом, а свойо искуство пренєсол на велї ґенерациї.

Пензионерски днї найволї препровадзовац на Тиси, а найрадоснєйши є кед го нащивя найблїзши, окреме його два злата за котри жиє – унучата Иван и Оливия.

Владимир Ковач од пред даскельома роками, одкеди є у пензиї почал жиц у Тителю, же би бул блїжей Тиси чию природу барз полюбел, алє од машинства нє одустава. Оцец му бул майстор за древо и барз любел з нїм робиц, найволєл кед му мал помогнуц коло желєза. Од оца найвецей научел. Тота любов го одведла на Машински факултет, дзе 1974. року дипломовал, а пред даскельома роками достал ювилейни Златни индекс з нагоди пейдзешат рочнїци од упису. Векшину свойого професийного живота препровадзел там дзе найволєл, медзи машинами. Пременєл седем роботи, алє му три остали у найлєпшим паметаню: кед робел у Ади за индустию авионох, у Жаблю кед робел зоз польопривреднима машинами и док преподавал у Стреденєй машинскей школи „22. октобер” тиж у Жаблю дзе дзечнє зоз школярами каждодньово дзелєл свойо богате искуствиє.

– Часто сом робел у диму, та ми коло носа вше було чарне. Нїч ми то нє завадзало, бо сом робел гевто цо любим, робиц зоз желєзом. Нїґда сом анї нє подумал же будзем робиц у школи, алє и то сом барз полюбел и ту найдлужей робел и дочела пензию – гварел Владимир Ковач „машинац” и професор у пензиї котри у своїм фаху робел трицец дзевец роки, од того седемнац у Жабельскей Штреднєй машинскей школи „22. октобер”. До Жаблю ше преселєл 1983. року и ту преширел свою фамилию. Народзел ше му младши син Борис, та ше часто шалї же му старши син Иґор нє зоз истого места, бо є народзени у Суботици дзе пред тим жил и робел.

СВОЮ ЛЮБОВ ПРЕНЄСОЛ И НА СИНОХ

Селєнє му нїґда нє бул проблем.

– То за мнє лєгка робота, поручим камион покладзем ствари и готове. Велї ми ше питаю як так лєгко одлучим напущиц хижу котру сом збудовал. На таке сом нє сентиментални, а у месце дзе бивам познам лєм сушедох зоз трох обисцох на єден и три на други бок. З нїма сом вше добре жил и крашнє ше дружел – гварел Владимир. Цали роботни вик бул у своїм фаху и нїґда нє побановал, а свою любов пренєсол и на синох котри тиж „машинци”, обидвоме дипломовали на Факултету технїчних наукох у Новим Садзе. Иґор роби на отримованю машинох, а Борис прави, креирує и конструує ортопедски помагадла на основи дохторових напрямох. Гоч є у пензиї, ище вше є роботно активни и помага у роботи младшому синови на котрого пренєсол любов ґу 3Д моделированю. Тот предмет попри пракси и йому преподавал у школи.

ЧАМЕЦ „БОКИ” ПРИРИХТОВАЛ ЗА ПЕНЗИЮ

Пейц роки пред пенизю, 2008. року, обдумал и справел чамец на котрим тераз дзечнє препровадзує мирни пензионерски днї, окреме влєце. Вше любел воду и природу, та ше на таке лєгко одлучел. Викендици нєрухоми, алє ладя гей и з ню мож дзе сцеш. Достала мено по синови Борисови, котри му найвецей помогнул. Владимир ю конструовал даскельо мешаци док нє одлучел о шицких детальох и випатрунку, и о три мешаци була на Тиси. Уживал док ю робел.

– Ладю пошвайзовал майстор, бо сом нє сцел же би ми ше зачирела на штред Тиси – нашмеял ше Владимир. Же є витримовна, прешвечел ше 2012. року кед була под трицеццентовим лядом. Кед ю вицагли, кус ше осушела и знова була порихтани за нову плївбу. Пре ню Владимир влєце ма окремни ритуал котри барз полюбел. Станє коло штирох, прешейта ше по лєше, по чамец и вец з нього заруцує циґонь док пиє кафу. Док о тим бешедовал було видно же за ньго то права нирвана.

ВШЕ ГЛЄДАЛ НОВИ ВИВОЛАНЯ

Попри сталней роботи вше глєдал нови виволаня. Так з братом у Шидзе збудовал силос и провадзацу технїку за джаменє нашеня за цадзенє олєю, з товаришами правел С опруґи за култиватори и шицко з дроту, як цо рамик за складанє амлерох и фляшох, столни и стояци лампи и друге. О шицким цо правел бешедує з окремно позитивно енерґию. Зоз желєзом му нїґда нє було чежко робиц, та анї после преподаваньох у школи. Єдно з краших искуствийох було на початку його кариєри. Док робел у Ади за воєну индустрию авионох бул єден з привилеґованих и пребувал мешац на обуки у Ролс Ройсу у Бристолу. Теди на їх аеродрому видзел авион Конкорд, цо було окремне чувство. Гвари же у нїх лївальня як и индзей, алє тото у чим су окремни то квалитет и ту су нєпревозидзени. Обуку мушел покладац, бо правел часци за Ройсов мотор Вайпер.

ЗОЗ ШПРИЦОМ ЗА ФИЛОВАНЄ ТОРТИ

Кед 1997. року почал преподавац школяром уж здобул богате фахове роботне искуство, а робота у школи було практичне приказованє його искуствия у машинстве зоз желєзом. На першим року преподавал праксу технїчаром, познєйше предмет моделированє. Предмет були, як гварел створени за ньго. О моделованю им бешедовал на им прилаплїви способ, так же би добре научели. И нєшка памета перши днї у школи и роботу з дзецми. Нєпреривно их мотивовал же би ше зожили з тим цо робя, же би добре чувствовали цали процес обробку. До школи вше ношел полну ташку.

– У нєй сом вше мал потребни алат и предмети з котрима сом школяром могол поєдноставиц лекцию, та и шприц за филованє торти. Здогаднул сом ше же им з нїм можем найєдностанєйше указац цо то 3Д моделованє и як зоз лабдочки настава ролька – гварел нашмеяно Владимир. Школярох мал розличних, и тих цо сцели и цо нє сцели учиц, алє му окреме мило кед стретнє даєдного од нїх, а ище милше кед чує же роби у фаху, зоз желєзом.

ЛАДЯ, ЦИҐОНЬ И КНЇЖКА

Попри фамелиярних хвилькох и лапаню риби з ладї, Владимир люби и читац кнїжки, алє и розправяц на шицки їх теми. Так нє раз поровновал чловеково животне околїско зоз його прешвеченями. У школи вше було бунтовних котри шедзели у остатнєй лавки з дзвигнутима ногами на стил. Так ше єдному з бунтовнєйших опитал чи би так и у церкви тримал дзвигнути ноги. Потолковал му же церква у основи учи исто цо и школа – нє краднї, нє спреведнї и подобне.  

– Школа го учи и же би робел з алатом. Опитал сом му ше, у чим розлика. Збунєл ше и од теди вецей нє двигал ноги на стол. Интересантне, пришла ми така мотивация и удало ше ми дойсц до ньго – гварела Владимир котри вше мушел буц порихтани за нови виволаня. Пред трицец осем роками купел Библию котру люби читац. Окреме го интересую кнїжки на шицки теми о Другей шветовей войни. Мемоари ґенерала Зукова и Винстона Черчила, кнїжки Владети Єротича о вири, идентитету човека и други. Нїяк нє жадал нє спомнуц же барз люби слухац виводзенє церковних писньох Хора „Розанов” зоз Дюрдьова, а з окремну увагу слуха соло часци бувшого дюрдьовского пароха о. Йоакима Холошняя.

ЛАПАНЄ РИБИ

– Можем по пейц годзини лєм ше припатрац на тоту прекрасну природу и удиховац прекрсани воздух – гварел Владимир, котри рибу найволї лапац кед поцихи пада диждж, а температура така же анї нє горуцо, анї нє жимно.

ПРОФЕСИЙНИ СОВИТ

– Вон тераз лєпши одо мнє, алє я у фази у котрей му можем помогнуц. По пошти достанєм скици и врацим му исто так зоз подполну технїчну докуметацию. Тей жими ми послал сто пейдзешат нариси ище сом их нє закончел, алє сом вжиме тому бул цалком пошвецени, гварел Владимир котрому окреме мило же сином може дац професийни совит.

Найузша Владимирова фамелия, синове Борис и Иґор зоз супругами Лїлю и Лидию и унучатми Иваном и Оливию

(Опатрене 214 раз, нєшка 1)