Зоз квалитетом по имидж

автор М. Горняк Кухар 13. януар 2017

Керестурци вредно и обдумано робя на имиджу озбильних польопривредних продуковательох, зоз чим заинтересовали и ширшу дружтвену заєднїцу. Маме младих и добрих науковцох и привреднїкох, алє им треба потримовка.

Уж пията Туристично-привредно-културна манифестация, „Днї Керестурскей паприґи”, и тераз, у 2016. року, позберала вельке число продуковательох, одкупйовачох, рижни нашеньково хижи, других Керестурцох и їх госцох. Цалодньова соботова програма була пошвецена паприґи, а нєдзельова конїцкому спорту.

У мено Општини Кула заменїк предсидателя Општини Кароль Валка привитал тоту Манифестацию и визначел же вона окреме важна прето же отвера нови привредни можлївосци за Керестур. Потим, у мено Покраїнского секретарияту за польопривреду, водопривреду и лєсарство бешедовал Предраґ Ґаїч. Вон пренєсол поздрави предсидателя войводянскей влади Иґора Мировича и покраїнского секретара за польопривреду Вука Радоєвича и визначел же циль Секретарияту подзвигнуц живот у войводянским валалє на таки уровень, же би у нїм оставали млади. То нє можлїве без розвитей польопривреди, а тому доприноша и таки манифестациї.

НАУКА ЗА БУДУЧНОСЦ

Предлужуюци хаснованє наукових досягох, у Руским Керестуре першираз єст оглядне польо под гибридами паприґи, а опатриц го пришли продукователє, одкупйоваче и рижни фирми зоз Руского Керестура, алє и зоз Сербиї. Орґанизаторе оценєли же на оглядним полю було коло 200 людзох.

Здруженє паприґарох Руского Керестура у юнию на Лонґове орґанизовало и окремни приєм за своїх сотруднїкох – представительох хемийних, осиґуруюцих и других подприємствох, як и фахових польопривредних службох котри паприґаром, заградкаром и других польопривреднїком вжиме у Керестуре тримали фахово преподаваня и презентациї. Попри сотруднїцтва на фаховим планє, шицки и порядни спонзоре манифестациї Днї керестурскей паприґи. На стретнуцу на Лонґове присуствовали коло 30 представителє тиж тельо подприємствох з рижних крайох Сербиї и Войводини.

Интересантносц и хасновитосц з науки нам приходзи и з вєшенї започатим проєктом випитованя и применьованя принципох лїпканя хтори ше стретаю у природи за розвой нових, природних продуктох. Тот проєкт витворює Европска мрежа експертизи за биоадхезию, а медзи нїма и науковци зоз Технолоґийного факултету у Новим Садзе, на чолє зоз др Ярославом Катоном.

ИНВЕСТИЦИЇ И ЧУВАНЄ ВРЕДНОСЦОХ

И у науки и у привредзованю нашо людзе маю знанє, креативни су и сцели, алє им треба потримовка у средствох и условийох за роботу.

Наприклад, з предпрешлорочного капацитету од тисяч тони за маґазинованє зарна, „Аґрохома” з Руского Керестура вєшенї звекшал капацитети за ище три тисячи тони маґазинского и простору за сушенє шицких файтох зарна. Инвестиция кошта коло милион еври, а подобну пририхтує и керестурске подприємство „Юарбис”.

Вельки инвестициї, нє перши хтори Велимир Хома витворел у Керестуре, тераз коло милион еври, а як гварел, пенєж обезпечени на вецей способи и финансийна конструкция будзе заварта початком 2017. року.

З другого боку, важне и тото же у орґанизациї Здруженя ремеселнїкох и приватних поднїмательох и Здруженя женох „Байка” з Руского Керестура, а з финансийну потримовку Покраїнского секретарияту за польопривреду, водопривреду и лєсарство и Општини Кула, у Керестуре у юнию отримани 6. Керестурски саям, пошвецени старим ремеслом „Най ше нє забудзе”.

– Младши видзели як то дакеди було, як ше дакеди робело, а наших старших колеґох потримуєме и прето же ноша и чуваю одредзени вредносци на хторих ше будовало позитивни роздумованя, а нєшка ше траца. У тедишнї час ше знало хто майстор, хто шеґерт, хто добри майстор, а окреме тедишнї морални и духовни вредотримовка у средствох и условийох за роботу.носци маме зачувац и ми нєшка – гварел Владимир Емейди на отвераню Сайма.

У длуготирвацей кризи и нєзанятосци, младши ше уключую до польопривредней продукциї, беру кредити, купую сучасни машини, робя свою жем и услужно другим. Видзели зме, наприклад, и же єст вше вецей младих малинарох у Коцуре, хтори и з меншима укладанями можу заробиц.

Подобно, млади аґроном зоз Сриму, зоз Шиду, на двох гектарох почал продукцию черешньох, цо ше указало як барз добри дїловни подцаг, а у Дюрдьове ше младши зоз своїма фамелиями уключую до традицийней вельорочней фамелийней роботи своїх родичох.

(Опатрене 104 раз, нєшка 1)