Заробиц мож кед ши добри майстор

автор злк
1k Опатрене

Oд початку запровадзованя нового Закона о транспорту котри ше одноши на технїчни препатрунок превозкох, майстрове котри ше занїмаю зоз автокломферским ремеслом маю вельо вецей роботи, окреме коло дробнїцох на котри ше скорей вообще нє обрацало увагу и зоз котрима авто могол „прейсц” технїчни препатрунок. У Коцуре єст даскельо автокломферох котри медзисобно сотрудзую.

Коцурци, двоме Руснаци, Мирослав Кучмаш и Иван Малїк ше тиж занїмаю зоз автокломферским ремеслом и потераз им добре идзе у самостойней роботи. Искуство и ремесло пекли у вецей автосервисох, по даскельо роки, а єден час робя самостойно. Добрих роботнїкох, як гваря, чежко найсц.

– Власни сервис зме отворели прешлого року, якошик нам лєгчейше вєдно, потримуєме ше у роботи и шицко дзелїме вєдно – гваря Мирослав и Иван. Як и шицки добри майстрове, так и ми ремесло учели при других, старших, искуснєйших майстрох, углавним у Вербаше.

Кед зме установели же зме достаточно добре научели робиц, почали зме сами, алє вельо векши прицисок робиц сам за себе як буц заняти у дакого, то зме после похопели. Кажди початок чежки, алє зме були упарти и тераз ше помали робота розробела и ми задовольни.

ТАРҐОВЦИ З АВТАМИ СТАЄМНИ МУШТЕРИЇ

На початку вше чежко, алє добри глас ше далєко и швидко преноши, та коцурски майстрове нє мали проблем найсц муштериї. Остатнї роки вше вецей єст и тарґовцох котри увожа авта зоз иножемства, а котри треба дакус пооправяц, та кажди тарґовец углавним ма „свойого” кломфера котри му пошори очкодовани авто.

– На початку нам найчастейши муштериї були тарґовци з автами котрих зме упознали ище кед зме робели у других сервисох. Розуми ше, на початку зме робели и туньше як други, же бизме прицагли нови муштериї и же бизме их прешвечели до квалитету нашей роботи. Трудзели зме ше, а и тераз ше трудзиме же би квалитет бул на високим уровню и помали нам, окрем тарґовцох, вше вецей приходзели и „обични” людзе котри мали даяки очкодованя на авту – надовязує шє Иван.

ЧЕЖКО НАЙСЦ РОБОТНЇКА

З часом роботи єст вше вецей, та Мирослав и Иван уж чежко старча на час сами закончовац роботу, алє нє можу найсц роботнїка гоч и без искуства, бо нїкого нє интересує таке ремесло.

– Уж єден час глєдаме помоцного роботнїка котри анї нє муши мац искуства у роботи, понеже ту научи шицко нєобходне, алє нє можеме найсц заинтересованих. Нє знам же чи то шицки такой после штреднєй школи маю роботу, чи млади єдноставно нє сцу робиц, алє знам же маме проблем пренайсц дакого хто би з нами робел – гвари Мирослав Кучмаш.

НА ДРОБНЇЦОХ НАЙВЕКШИ ЗАРОБОК

Од юлия, по Закону о транспорту важи нови правилнїк о технїчним препатрунку превозкох котри риґорознєйши, та авта нє шму буц ардзави и очкодовани.

– Маме вельо вецей роботи коло дробнїцох од кеди важи нови Закон, односно правилнїк. На таких дробнїцох ше вецей зароби, понеже ше швидко роби, а мож наплациц. Думам же ше и при тих цо робя технїчни препатрунки тераз дакус стабилизовала ситуация и же нє врацаю людзох як на початку, кед нам приходзели людзе котрих врацали, а анї ми нє могли пренайсц „чкоду” и причину пре котру чловека врацели, а то наприклад, була мала точка на шветлє котру чежко и обачиц и котра реално нє загрожує нїкого у транспорту – потолковал Мирослав.

БУЦ ҐАЗДА ПОДРОЗУМЮЄ ВЕЛЇ СХОПНОСЦИ И ОБОВЯЗКИ

Иван и Мирослав тераз плаца жедлярину за ґаражу и роботни простор дзе робя.

– Ту дзе зме тераз маме наисце одлични условия за роботу и то нам барз помага и значи. Медзитим, почали зме у моїм обисцу шориц роботне место, алє нє понагляме, понеже сцеме помали шицко поробиц як тому шор и направиц исти условия як цо маме ту же бизме отримали квалитет у роботи. Муштерийом, тераз и пре технїчни препатрунки, барз важне же би робота була барз добре поробена, а як зме спомли, чежко найсц дакого хто би нам помагал у роботи, та нє старчиме шицко – предлужує Мирослав.

Найлєпше буц сам свой ґазда, медзитим робота з людзми зна буц и напарта, окреме одвичательна, понеже власнїкови барз важне же би муштериї пошли задовольни, а ту єст и рижни други обовязки коло малого подприємства.

– Крашнє повесц же робиш сам за себе, же ши ґазда, же шицко цо заробиш твойо, понеже єст роботи, та єст и пенєжу, алє людзох єст вшелїяких. Психично то треба витримац, бо окрем о роботи, треба роздумовац о имиджу и других дробнїцох. Вельо раз сом гварел же бим за плацу котру заробим ту, главу одпочинул у майстра дзе нє мушим вельо роздумовац – през франту заключує Иван Малїк.

Заш лєм, зоз своїм партнером у роботи нє одуставаю од того цо почали, бо роботу у будучносци планую и прешириц.

НАЙМЕНЄЙ ШЕ ВИПЛАЦИ ФАРБИЦ КАМИОНИ

Мирослав и Иван окончую шицки автокломферски роботи, од ґитованя, фарбеня по полиранє авта. Найменєй ше виплаци фарбиц камиони понеже єст вельо роботи офарбиц вельку поверхносц, цо одбера вельо часу, а кед би ше то реално наплацело то би було барз драге. Так же и у тей роботи, як и у велїх других, на дробнїцох найвекши заробок.

ПОВЯЗАНИ ТЕКСТИ