За тирваце малженство потребне пребачовац

автор дюв 22. юлий 2017

Винчанє у церкви нє ґарантує же тото цо „Бог злучи” наисце будзе вичне, а чловек го нє розлучи. Тиж так, нє значи же и тото цо подписане у општини, по державних законох и предписаньох, будзе кратко тирвац. У Сербиї кажде штварте малженство ше розводзи, без огляду чи ма благослов церкви, чи нє ма.

Церковне винчанє єдна од седем святих тайнох, то вонкашня форма и церемония женїдби и одаваня. Окончує ше пред шведками, а ключни момент винчаня то кед молодята виявюю же зоз шлєбодну волю и вибором беру себе єдно друге за свойого мужа, або жену. А, вец, у пришаги потвердзую же вєдно буду жиц до шмерци, без огляду на шицки животни почежкосци.

По другу шветову войну винчаня були лєм у церкви. Од 1946. року нова социялистична держава нє припознава винчаня у церкви, лєм у општини. Прето, млодята кед ше сцу винчац у церкви, перше ше повинчаю у општини, и зоз виводом зоз матичней кнїжки винчаних иду пред олтар. Уж вецей роки ше бешедує лєм о єдним винчаню, лєбо у општини, лєбо у церкви, котри би мали єднаку важносц и пред державнима орґанами, та гоч и порушани одредзени инициятиви, на пременки ше будзе ище длуго чекац.

ВИНЧАЦ ШЕ МОЖУ ХЛОП И ЖЕНА

Др о. Роман Миз, новосадски парох у пензиї, гвари же основне цо потребне за винчанє то – хлоп и жена, односно леґинь и дзивка шлєбодного стану.

– У остатнїм чаше, кед бешедуєме о винчаню, основне цо потребне то хлоп и жена. О тим ше у остатнї час на велько бешедує, єст рижни инициятиви. Дзепоєдни протестански церкви на заходзе, окреме у ЗАД, напредовали у своїх похопйованьох и винчаю и хлопа и хлопа, односно и жену и жену. У нас то просто нєможлїве и церква твардо стої на своїх становиско же потомоство стваряю лєм хлоп и жена и можу их ховац. Прето од того и рушаме. Друге, то добра порихтаносц за малженство, виронаука, ходзенє до церкви, християнски живот леґиня и дзивки… алє, церковне винчанє нє ґаранция же малженство будзе тирвац – гвари паноцец Роман Миз.

Гоч церковни малженства, у принципу, нє мож понїщиц, заш лєм, у дзепоєдних случайох вони можу буц нєважаци. При Святим пристолу у Ватикану постої Комисия за малженства, котра ришує таки случаї. Насампредз, кед у питаню спреводзка, циґаньство, кед фалшиве шведоченє єдного од молодятох…,

– По правилу малженство у церкви, тото цо Бог злучи, тирва по шмерц єдного од винчаних, хлопа або жени, и нє мож го меняц. Алє, єст винїмки, насампредз, кед дахто прикрил даяки нєдостатки котри ше у тей хвильки нє могли анї предпоставиц, як цо то даяка хорота, физични нєдостаток, психични проблеми… О тим одлучує церковни суд, и то у пракси зна потирвац дакус длужей – толкує о. Роман Миз.

Цо Бог злучи, чловек най нє розлучи

Цо Бог злучи, чловек най нє розлучи

ДОБРЕ ПОРИХТАНИ МЛОДЯТА

Паноцец Йозо Дуспара, парох церкви Успения Пресвятей Богородици у Земуну гвари же двойо кед ше сцу повинчац муша ше пред трим добре порихтац. Прето, як по правилу, леґинь и дзивка иду „по цидулку” до панопца, односно порихтаю ше на заєднїцки християнски живот котри их чека.

– У пракси ше указало же барз потребне пририхтованє молодятох на заєднїцки християнски живот. Гоч у каждей парохиї постої виронаука за школярох основних школох, односно после и за штредньошколцох, односно студентох, у пракси вельо того останє нєдоповедзене, нєясне. Прето ше практикує ище дакус поуки и предоченє цо младих чека у будуцим заєднїцким живоце, же би були порихтани на ньго. Нєдавно сом мал случай же ше млади, з котрима сом отворено бешедовал о малженстве, почали предумовац о винчаню, и предлуожиц за пол рока. Но, то, заш лєм, нє зробели.

Паноцец Йозо Дуспара гвари же ше велї винчаю пре моду, та часто думаю жеїх малженство, овиковичене з Божим благословом, будзе вично тирвац саме по себе. Ствари нє стоя так. Напроцив, велї малженства котри випатрали же буду вично тирвац, розпадли ше пре нєвироятни причини.

– У менших валаских местох дзе сом службовал, так повесц, анї єдна католїцка пара нє була винчана у церкви. Без огляду на бранєня и комунизем, дзе зме мали наисце вшелїяки случаї, млади ше винчали и и у церкви. У Земуну, у векшим месце дзе сом тераз, ситуация дакус иншака, анї скорей ше нє винчали окреме вельо, та, анї тераз кед то мода и кед дошлєбодзене.

ОГЛАШОВАНЄ У ЦЕРКВИ

Скорей як млади закажу винчанє, паноцец их три раз оглашує у церкви. Як ше гвари на концу, „кед би дахто знал за даяке препреченє, най яви на парохию”. Ту ше, насампредз, дума на родзински вязи, котри ше зна прикривац, алє исто так и на нагварянє младих же би ше побрали… У пракси би то могло направиц нєприємни ситуациї.

Но, обидвоме паноцове, гваря же у своєй пракси нє мали таки ситуациї, вше шицко прешло як треба. Вельо после настали проблеми.

Церковне винчанє ма окремну церемонию

Церковне винчанє ма окремну церемонию

РОЗВЕДЗЕНЕ КАЖДЕ ШТВАРТЕ МАЛЖЕНСТВО

Прешлого року у Сербиї розведзени 9 567 малженства, цо виходзи же ше нє отримало кажде штварте малженство.

У Австралиї, ЗАД, Новим Зеланду ше розводза коло 40 одсто малженства. Коло 50 одсто ше розводза у Русиї, Французкей, України. У розвитих европских державох як цо то Данска, Белґия, Естония и Ческа, розводзи ше шейдзешат посто малженстав.

Вецей од нїх, аж 70 одсто, ше розводза Портуґалци. Найменєй ше розводза у Албаниї, Македониї и Чарней Гори, лєм 15 одсто.

(Опатрене 343 раз, нєшка 1)