За успих ше нє вше муши од дачого одрекац

автор Сенка Иван 27. юний 2017

Природни науки велїм школяром нє медзи облюбенима, бо су им вельо раз чежки и нє барз интересантни. Алє, ту и друга ґрупа школярох, хтори их од початку розумя и уживаю у їх виглєдованю и преучованю. Ана-Мария Недич з Коцура праве єдна з тих школярох, тераз уж студентох, хтора ужива у преучованю єдней природней науки – физики. Одмалючка указовала вельки потенциял и зазначовала замерковани успихи, хтори єй обезпечели мастер студиї у Паризу, а планує ше уписац и на докторски студиї у Америки.

Ана-Мария закончела Ґимназию „Жарко Зренянин” у Вербаше, природно-математични напрям, потим Физични факултет у Беоґрадзе, напрям теорийна и експериментална физика, а тераз є у Французкей, у Паризу, на мастер студийох, тиж так з обласци физики, на факултету Ecole Normale Superieure. Планує ше предлужиц занїмац зоз теорийну физику, найвироятнєйше у обласци кондензованого стану. Попри тим, Ана-Мария участвовала на велїх змаганьох з обласци математики, физики, алє и з рецитованя, руского язика и була член велїх орґанизацийох.

Прецо праве физика? Як ши полюбела тот конар науки?

 Ана-Мария Недич: Перше ми ше пачела математика и формализем з хторим ше ту анализую ствари, медзитим, дакеди ми була пребарз далєко од реалних подїйох и вец сом ше унапрямела ґу физики. Кед пришол шор на факултет, заш лєм сом роздумовала чи ше уписац на математику, чи физику, медзитим, думала сом себе же кеди же научим физику кед нє тераз, на факултету. На першим року сом аж вельо роздумовала чи сом нє погришела у вибору, алє тераз можем повесц же вообще нє.

WP_20160519_054Як ци пришла идея же биш предлужела студиї у Французкей? Плануєш ше уписац и на докторски студиї? 

 АН: Патрела сом же цо ше од мастерох понука у Европи, же би ми преподаваня були на анґлийским язику, же бим мала стипендию и найважнєйше  – же би ше ми преподаваня нє преклопйовали зоз тим цо сом уж потераз научела. Конкуровала сом до Копенгаґену и Паризу, а щиро, и да сом остала у Сербиї, нє було би ми нє право, прето же сом була задовольна зоз можлївосцами за теорийне виглєдованє у нас, у обласци хтори мнє интересую. Плануєм ше уписац и на докторски студиї у Америки, на державним факултету у Айови.

Яки маш, потераз, упечатки о студираню у Французкей?

АН: Им барз важне сотруднїцтво зоз науковцами з других державох, їх виглєдоваче маю вельо вецей можлївосци присуствовац на странских конференцийох, нащивйовац институти у околних жемох и тримац преподаваня на других факултетох. За шицки тоти активносци маю вельо векши фонд на розполаганю од наших виглєдовачох и прето су и мотивованши и упуценши до актуалних стварох. Барз ми мило же у Французкей знаю о досц наших виглєдовачох у Сербиї и иножемстве, почитую их и любя з нїма сотрудзовац. Скоро кажди професор з хторим сом потераз приповедала особнє позна голєм єдного виглєдовача зоз Сербиї.

 У хторих здруженьох ши була активна док ши була у Сербиї?

АН: Видвоєла бим активизем у коцурским здруженю КУМ, прейґ хторого зме 2011.  року першираз направели акцию „Дай и ти свою руку”. Тиж так, видвоєла бим и здруженє „Eneter”, асоцияцию студентох Физичного факултету у Беоґрадзе, чий сом була снователь и прейґ хторого зме орґанизовали активносци на факултету, направели колекцию хасновитих материялох за студентох нїзших рокох, орґанизовали ґрупни пририхтованя за покладанє одредзених испитох…

eeЗазначовала ши значни успихи на рижних змаганьох. Хтори ци найбаржей остали у паметаню?

АН: Найвецей сом ше пририхтовала за змаганя з математики, а змагала сом ше и зоз физики, рецитованя и руского язика. Видвоєла бим перше место на Републичним змаганю з математики у штвартей класи Ґимназиї, кед сом освоєла 100/100 боди. Медзитим, як наймилши ми у паметаню остали тимски змаганя, наприклад, кед наш тим завжал перше место на змаганю за найлєпшу иновацию у Сербиї, кед зме после того пошли до Берлину, лєбо ґрупне змаганє у астрономиї зоз колеґами у писаню статьох на Википедиї, лєбо кед сом ишла вєдно на змаганє зоз братом Иваном и шестру Николету… Таки змаганя нє забувам и чувам у памяткох.

Паметаш свойо перше змаганє на хторим ши посцигла успих?

АН: То було Републичне змаганє у рецитованю у першей класи основней школи, було финале и позно вечар. Була сом зоз наставнїцу, татом, братом и шестру, а вони двойо мали заспали у сали, прето же жири длуго гласал. Паметам же ми наставнїца купела чоколаду, а тато гварел най ю шлєбодно начнєм, цо мнє була барз велька и нєзвичайна подїя, прето же сом чоколаду начала и сама поєдла шорик, а нє чекала рано же би ше брат и шестра зобудзели и же бизме вєдно начали и дзелєли. J Теди сом завжала треце место.

Обиходзиш Французку? Путуєш?

АН: По Французкей сом нє путовала вельо пре нєдосц шлєбодного часу, а анї ше ми так барз нє ишло зоз Паризу пре ситуацию у держави. Нащивела сом други найвекши виглєдовацки центер у Французкей после Паризу, Grenobl. Плануєм нащивиц Лион, а яр вихаснуєм за нащиву товаришкох хтори студираю у сушедних жемох.

1_934x1200Роздумовала ши дзе биш любела робиц?

АН: Любела бим мац нагоду робиц у виглєдовацких центрох и ґрупох хтори активно и вельо робя у обласци хтора мнє интересує. Ещи вше сом нє заинтересована за место дзе ше физику узко применює у технолоґиї, вельо вецей ме интересує теорийне виглєдованє з мотивацию у експерименталних резултатох. Так же, затераз Европа, Америка.

Вельо даваш од себе, робиш и вельо моци и часу укладаш до того шицкого. Як „полнїш свойо батериї” и нє допущуєш себе буц вистата од шицкого?

АН: Скорей сом думала же ше за успих треба од дачого одрекнуц, док ме єдна особа цалком нє прешвечела же то нє так. Нє мож робиц на дзешец приоритетох, алє на даскелїх мож. Тримам ше даскелїх, а то же у роботи без прициску треба давац од себе кельо мож, шлєбодни час препровадзовац з людзми хтори ци значни и найсц свой нукашнї мир и задовольство прейґ малих знакох уваги, добрих дїлох ґу людзом коло тебе. Намагам ше роздумовац так же бим од себе нє обчековала нїяки конкретни успих, алє лєм труд у роботи и уживанє у нєй. З часом сом научела як пестовац свой нукашнї мир и ценїц шлєбодни час.

Дзе видзиш себе о дзешец роки, кед слово о роботи?

АН: Наисце ше трудзим и щешлїва сом же можем уживац у тим цо робим. Виберам досц людзох зоз хторима будзем робиц, прето же нє досц же би дахто бул лєм интелиґентни же би бул добри колеґа и партнер у роботи, а мнє то барз важне. Найволєла бим ше на даяки директни способ, прейґ физики, голєм локално уключиц до ришованя проблемох найзагроженших часцох дружтва. Зоз физику єст вельки потенцияли же би ше дало ришеня за даєдни проблеми, алє то и нє єдини способ, так же роздумуєм у тим напряме.

(Опатрене 159 раз, нєшка 1)