Звонка калупу, або вонка з калупу

автор каролина папуґа
949 Опатрене

Понеже сом занята у школи, часто мам нагоду припатрац ше на школярох и їх справованє. Припатраюци ше на школярох, мож замерковац ситуациї котри ше ґенерацийно преноша. Часто ше ту роби о присподовйованю до дружтва, прилагодзованю ґу векшини и вообще, о синдрому злучованя зоз масу. Од давен давна, принцип чопору (нажаль), функционує од дзецинства, а у школи то зна буц окреме вельки проблем. Частейше таке справованє присутнєйше при дзивчатох, як цо при хлапцох, гоч анї хлапци нє винїмок. У тих рокох школяр, у ствари, глєда свойо место у самим себе и у швеце, та з тим приноши подли одлуки. Окреме таки одлуки дзе преовладує жажда за прилапйованьом по кажду цену. Шицко то часц одрастаня и дозреваня.

Мож замерковац школярки котри осамени. Вони нє ноша златни патики, анї нє шпиваю познати турбо-фолк шпиванки, анї нє заруцую власи зоз окремним рухом, дзе на дланї пальчик обовязно дзвигнути до горе, анї нє ходза до школи нашминкани. Таки школярки читаю, алє то нє шму повесц на глас, прето же то нє „кул”. Пробую поприповедац зоз другима дзецми, аж ше им то дакеди и уда. Любели би ше бавиц з другима, алє на способ дзе ше нє врещи, вирчи и бега як муха без глави. Нє интересую их пинк емисиї, анї хто положел нови силиконски ґамби.

Так и даєдни хлапци. Нє бежа за лабду у кажедй можлївей хвильки, нє щипкаю дзивчата, нє упрекосца другим, та чи то бул наставнїк, або дахто други. Их таке просто нє интересує, алє зато знаю вельо о компютерох, програмованю, планетох. Нє ноша „роналдиньо” фризуру, нє маю найдрагши патики и свидоми су же ше з пенєжом нє купує щесце. Таки хлапци добри зоз каждима, алє нї зоз ким окреме. Нє асоциялни су, алє нє прилапюю шицко „здраве за готове”. Таки дзеци нє маю потреби волац цале оддзелєнє на родзени дзень и вец ше доказовац на Фейсбуку же яка була „журая”. Їх мацери нє патра сериї и випиваю кафи по цали божи дзень и претресаю цо єст нове у валалє.

Принцип школства функционує так же таки дзеци нєпоправдзе занєдзбани. На настави им вельо раз допито. Часто прето же су по дозретосци далєко опрез своїх парнякох, або маю жажду за креативносцу на настави. Таки дзеци „нєприлагодзени”. А цо то вообще и значи? Кед то представя тото же биш бул нєвидлїви и нєобачлїви, кед то тото же ше нє визначуєш по своїх амбицийох и афинитетох, вец наисце жалосне же нєт ище вецей тих нєприлагодзених. Даєдни людзе препровадза цали животни вик глєдаюци себе и то праве прето же були уциснути до калупу и то лєм з єдну причину – же би му було лєгчейше. Кому так може буц лєгчейше?

Постоя дзеци котри, верице ви або нє, нє слухаю Карлеушу або Цецу. И нє провадза  Фарму, Пари, або фодбал. И нє маю модерни фризури. Таки дзеци буду на журкох ношиц маїци Стонсох, або Металики, обдумаю нови програмски язик, або видумаю дацо цалком нове и иновативне, а тоти цо ше вишмейовали зоз нїх, найчастейше поставаю їх заняти. Кед нє инше, єдна од причинох прецо ше нє треба вишмейовац зоз таких особох праве тота же вам пошвидко тота иста особа єдного дня годна буц шеф.

ПОВЯЗАНИ ТЕКСТИ