З погаром вина у руки

автор ясмина дюранїн 19. фебруар 2017

Уж дас дзешец днї у нашим обисцу права аґония. И то пре єдну єдину причину – пре Дзень залюбених… Гоч би даєдни подумали же я така возбудзена и романтична пре тото швето, та рихтам кексочки у форми шерцочкох, рижнофарбово балони, лєбо салветки… Спреведли сце ше – дзеци. Вони ше почали заношиц…

Старши син би симпатиї подаровац цали швет. Виписує зоз своїм швракописом найкрасши любовни стихи хтори може найсц на интернету, обдумує прекрасну винчованку, лєм най му я нарайзуєм шерцо, бо йому вше випаднє як нєзвичайна южна овоц, шкатулу би му закруциц до лилового папера и ище ю и украшиц. Ґу тому, дарунок нє дарунок без лакотки, та би докупиц и таке дацо… И ище койцо, най шицко нє видавам…

А я штудирам цо робиц. Симпатична ми тота його „затресканосц”, алє знам же ше по шлїдуюце швето ище пейц раз залюби. Нє будзем ше розтрошовац. Мушим рационално роздумовац. Можебуц бим требала виґуґлац даяки совити, як з дачого рециклованого мож справиц дацо як нове. Нє, нє добра идея, знова на мнє спаднє. Лєпше заплациц, та мир.

Кед даскельо днї пред шветом младши видзел як ше старши рихта, зрозумел у яких ше бриґох находзи – вон нє ма дзивку, а Валентин уж ту. Нашвидко у школи ришел проблем зоз симпатию з оводи. Раз-два. Тераз му ище остало здумац цо єй подарує. Аааааааааа!!! Питам ше мойому А цо же я достанєм? Кажди хлоп у нашим обисцу своєй любеней дацо подарує, лєм ти цихо. Чом же ше нє оздзиваш? Сиґурно ме нєсподзиваш як нїґда за тоти двацец роки…

Гоч сом и джмуркла на ньго, одвиту нє було. Лєм єдно до поли дзигнуте оберво нагадовало же тоти днї коло Валентина прейду, як и кажди други. Тераз хлапци тема, а нашо душички будземе напавац през рок, кажди дзень зоз заєднїцку кафу коло пейц пополадню. И погаром винка. (Випатра яґод же стално цмордаме вина, алє то пре Святого Трифуна).

З єдного боку ше, боме, радуєм. Нєшка сом спала до пол осмей. Мой скорей станул, порихтал сином фриштик, ужину… Зобудзел ме кед шицко покончел, змахнул и пошол на роботу. Шедла сом на посцель и подумала: Можебуц би требало так жиц кажди дзень, бо час прейдзе и так, и так. Наздраве!

www.zenoblogija.com

(Опатрене 105 раз, нєшка 1)