Индустрия, аренда и державни буджет чуваю кишенку гражданох

автор Редакция и мрежа дописовательох 18. авґуст 2017

Пондзелок, 14. авґуста, бул остатнї дзень за плаценє трецей рати  порциї на маєток хтора єдно з главних жридлох финансованя и прилїву до буджетох локалних самоуправох. Понеже кажде запожнєнє грожи зоз каматами котри нєприлаплїви  за обичних гражданох, интересованє за вимирйованє обовязкох  у локалних порцийних управох було вельке.

У Општини Кула гужва на шалтерох була ище векша, бо ше гражданє нєприємно нєсподзивали кед почали доставац драстично звекшани конєчни Ришеня о утвердзеней порциї на маєток за 2017. рок.

Причина нєсподзиваня же Порцийна управа у Општини Кула аж тераз принєсла конєчни Ришеня о утвердзеней порциї на маєток, а потераз гражданє уплацали аконтацийно два рати, алє  по старим Ришеню. Гоч дахто ище анї нє достал нови Ришеня, з локалней самоуправи ше подрозумює же кажде обовязни виплациц чечуцу рату и евентуалне дотерашнє длуство. Гражданє, иншак,  поряднє вимирюю свойо порциї, нє лєм пре гражданску одвичательносц лєбо моралну обовязку, алє и прето же чисти рахунок нєобходни кед жадаю конкуровац за гоч котри субвенциї з Покраїни, або Републики.

КВАДРАТ И СТОПА ФОРМУЮ ЦЕНУ

На висину порциї вплївує просекова тарґовищна цена нєрухомосцох по зонох на териториї каждей єдинки локалней самоуправи, ю по зверених законских компетенцийох  утвердзує самостойно кажда єдинка локалней самоуправи, на основи витворених ценох тарґованя з одвитуюцима нєрухомосцами по зонох у периодзе од 1. януара до 30. септембра у предходним року. По звиту з Порцийней управи – Филияли Кула од 29. новембра 2016. року, Скупштина општини принєсла концом прешлого рока Ришенє о утвердзованю просекових ценох за нєрухомосци по квадратним метеру. Цена польопривредней жеми символично зменшана,  звекшани цени хижох за три тисячи динари, а найвецей поросла цена дїловного простору – аж за штири тисячи динари по квадратним метеру.

Понеже цени маєтку звекшани, а попри тим на истим скупштинским зашеданю звекшана и порцийна стопа зоз 0,05 одсто на терашнї 0,2 одсто, у реалним прикладзе порция на маєток звекшана и до штири раз, цо ше одноши на польопривредну жем, док порция на хижи звекшана коло 25 одсто.

– На териториї Општини Кула порцийна стопа роками була 0,05 одсто, найменша у околїску, а звекшана є осторожно, по спатраню на околни єдинки локалних самоуправох. Наприклад, порцийна стопа у Вербаше уж длуго 0,2 одсто, тиж и у Малим Идьошу, док є у Бачкей Тополї 0,23 одсто, а у Зомборе 0,3 одсто – гварела Миряна Обрадов з Локалней порцийней администрациї у Кули.

Найкратше, праве у тим присподобйованю стопи, наисце ше находзи „тайна” прецо гражданє општини Кула нєприємно нєсподзивани з порцийнима ришенями.

ПРОБЛЕМ ЗОЗ ЗОНАМИ

Одлука о одредзованю зонох, по критериюму комуналней опременосци, на териториї општини Кула, котра ище вше важи, принєшена 2013. року, а з ню одредзени лєм два зони, з чим нє мож достац и реалну слику за обраховйованє порциї.

У цалей кулскей општини шицки нєрухомосци, односно хижи,  загради, будовательна жем, квартелї, дїловни простор и ґаражи котри ше находза у населєних местох, класификовани до першей зони за обраховйованє порциї. Цо проблематичне и сиґурно нє може буц справдиве, з понеже ше исту порцию обраховює за нєрухомосц на окраїску валала, нпр. у Керестуре, Сивцу, Липару або Крущичу и за нєрухомосц истей поверхносци у центру Кули, або Червинки.

До другей зони нєрухомосцох спада шицко цо ше находзи звонка населєного места, односно салаши и польопривредна жем, значи шицко тото цо нє у першей зони.

– Проблем коло одредзованя зонох уж длугши час препознати з боку Локалней порцийней администрациї, заплановане його ришованє, лєм же ище вше робиме на принципох и механїзмох по котрих би тота робота могла буц окончена, бо, правда, цени тарґованя на валалох и по даскельо раз менши як у Кули, або Червинки – заключує Миряна Обрадов.

Же гражданє кулскей општини роками плацели найменшу порцию на маєток у поровнаню з околнима локалнима само управами, можебуц вплївовал и факт же у шицких местох була длуготирваца традиция розписованя и плаценя самодоприносу, котра того року загашена. У Кули, Руским Керестуре, Сивцу, Крущичу и Липару самодопринос вицекол того року, док є у Червинки загашени ище 2011. року. Ґу тому, Керестур мал вецейдеценийни нєпретаргнути континуитет плаценя самодоприносу. У теориї, средства зоз наплаценей порциї на маєток ше злїваю до општинского буджету, а потим би пропорцийно своєй учасци прейґ  месних заєднїцох мали буц розподзелєни назад до местох дзе су наплацени.

ПОРЦИЯ НА ЖЕМ 400 ОДСТО ВЕКША

По новей цени квадрату и порцийней стопи, у Керестуре порция на саму хижу поверхносци 67 квадратни метери прешлого року була 2 200 динари, а того року є 2 700 динари, з тим же з тей цифри уж одбита и амортизация у висини од 40 одсто. Амортизация ше обраховює, односно одбива по єден одсто за кажди рок старосци хижи, до максималних 40 одсто. У случаю же хижа нова, або же у нєй нїхто нє ма приявене пребуванє, висина порциї ше звекшує за спомнути 40 одсто.

Медзитим, порция на заграду и двор звекшана вельо вецей, на Ришеню за порцию тоти поверхносци класификовани до будовательней жеми у першей зони, та так за заграду и двор поверхносци 1 437 квадратни метери прешлого року требало видвоїц 270 динари, а того року вецей як штири раз, 1 110 динари. Кед слово о польопривредней жеми, шицки парасти вдерени по кишенки. За парцелу поверхносци 3,47 гектара (приблїжно 6 гольти) влонї було потребне уплациц 2 135 динари, а того року по новим Ришеню аж 8 666 динари, цо з математичним прерахованьом виноши 4,05 раз. При опорцийованю польопривредней жеми шицки поверхносци катеґоризовани у другей зони, а класа жеми нє брата до огляду.

ПОТРИМОВКА РЕПУБЛИКИ, ПОКРАЇНИ И ДОНАТОРОХ

У Шидзе цени локалних порцийох остали як и скорей.

– Наша општина нє подзвигла локални порциї даскельо роки, та так и того року порцийни обвезнїки плаца исти суми як и потераз – кратко потолковал руководитель Локалней порцийней администрациї у Шидзе Бранислав Нонкович.

По зонох, порциї ше иншак обраховюю на териториї городу Шид, а иншак у валалских штредкох. У порцийней прияви хижи, квартелї, ґаражи, обрабяца жем и лєси.

Опредзелєнє локалней власци же би полнєнє буджета нє обтерховало вельо гражданох, а средства хтори  хибя, обезпечує ше зоз других значних жридлох. До општинского буджета значни прилїв зоз даваня под аренду державней польопривредней жеми дзе локална самоуправа достава 40 одсто, Општина ше кредитно задлужела, а значни средства ше достава зоз висших уровньох власци – Републики и АП Войводини, по конкурсох. На таки способ финансована вибудов водоводней мрежи у Соту, ушоренє дильовох, Покраїна поможе и коло ушореня у будуцей Индустрийней зони при Адашевцох, финансовани и вибудов моста на беґелю Шаркудин у Вишнїчеве, достати значни средства за проєкт ґеронто ґаздиньох, як и чечуце ґенералне адаптованє будинку Основней школи „Сримски фронт“ у Шидзе за хтори достати 70 милиони динари з Канцелариї за явни инвестициї Влади Републики Сербиї.

Шидска општина специфична и прето же перше пре вилїви у 2014 .року, а потим и миґрантску кризу достава значни средства од донаторох. Насампредз, превозки и медицинску опрему достал Дом здравя, а превозки достали и ЯКП „Стандард“ и „Водовод“ цо тиж допомогло шпорованю у општинским буджету, понеже донироване поштредно хасную шицки гражданє Општини.

verbas industrijan zona

ЕКОЛОҐИЙНА ТАКСА ПОЛНЇ БУДЖЕТ

Порция на маєток за гражданох Општини Вербас у 2016. року збирно виношела 83.408.000 динари, розпоредзена на  16.278 гражданох. У 2017. року за 16.441 жительох општини Вербас, порция збирно виноши 84.541.787 динари. З того виходзи же просеково задлуженє за прешли рок  5.123 динари, а за чечуци є 5.142 динари. Уровень наплацованя тей порциї у општини медзи 60 и 70 одсто. Коло 30 одсто гражданох уходзи до социялних катеґорийох,  наплацованє нє можлїве за маєток чий власнїк ше одредзує  пред судом – нашлїдства и подобне, а єст и гражданох чийо порцийни прияви нє у шоре.

– По Одлуки о елементох за утвердзованє порциї на маєток, Општина Вербас подзелєна на  три зони. Город Вербас перша зона, валали припадаю другей зони, а до трецей зони уходза хотари. Вредносц нєрухомосцох ше у нашей општини нє меняла вельо, та анї сама порция – толкує руководитель Одзелєня за локални явни приходи у Општини Вербас Миряна Шимун. По єй словох, цени мирую и кед у питаню польопривредна жем чия цена барз висока ище од 2013. и 2014. року, а руша  ше од 10 по 12 тисячи евра по гектаре.

Ґу тому, и порцийна стопа, чий рост застал Кулянцох, у Вербаше одскорей утвердзена на висшим  уровню.

– Велька реформа порцийней системи була 2013. року и теди ше до порциї за гражданох уключели порциї на будовательну и польопривредну жем. Можлїве же даєдни општини ище нє почали, лєбо тераз починаю наплацовац шицки тоти елементи, та тераз нараз приходзи до велького звекшаня – толкує Миряна Шимун.

Прешлого року за шицки локални  порциї и други жридлово приходи вкупно утвердзена вредносц коло 232 милиони динари, а того року вецей як 245 милиони динари. Звекшанє од 13 милиони динари настало пре надополнєнє за защиту и унапредзованє животного стредку, а тоти суми окреме вельки за индустрийни центри у општини. Арендованє державней жеми у локалней самоуправи з виразно моцним аґро-комплексом тиж приноши значни пенєж, а пре исти причини, буджет Општини Вербас ма озбильни прилїв и од порцийох на доходок.

ЗАКОНСКИ РАМИК

По Закону о финансованю локалней самоуправи, општини и городи маю свойо жридлово приходи, чию стопу сами одредзую и наплацую на своєй териториї (порция на маєток, комунални, дїловни и административни такси, приход од видаваня маєтку, самодопринос…), уступени приходи хтори Република и Покраїна зверюю  локалней самоуправи на єй териториї (коло три штварцини порциї на доходок), як и трансфери з висших уровньох власци.

По вименкох Закона хтори принєшени вєшенї 2016. року а почали ше применьовац од Нового року, зменшани уступени приходи хторим городом и општином припадаю од приходу хтори на єй териториї збера держава. Насампредз, општини затримую зменшани процент порциї на доходок. Ище под час явней розправи о тих вименкох, Стаємна конференция городох и општинох, алє и ресорне Министерство державней управи и локалней самоуправи спозорйовали же на тот способ вкупна утрата на локалу будзе пейц до осем милиярди динари до рока, цо значно закомпликує функционованє єдинкох локалней самоуправи и сполньованє єй обовязкох ґу гражданом. Як проґнозоване, општини и городи утрату годни надополнїц лєм на два способи – з прицагованьом трансферох и дотацийох з висших уровньох власци, лєбо зоз звекшаньом своїх жридлових приходох. Праве то ше и случело у општинох дзе звекшана порция на маєток.

(Опатрене 170 раз, нєшка 1)