Интелектуална радосц

автор Владимир Лазор 19. януар 2017

Вецей як 1 500 роки у людскей култури постої шах як интелектуалне бависко. Популарносц прадавного бависка, после тельо часу, и далєй рошнє. То потвердзує нє лєм вельки интерес за вершински шах, вше векше число медзинародних турнирох хтори ше ширя по цалим швеце, виданя кнїжкох на розличних язикох, алє и пре розширеносц шаху медзи наймладшу популацию,  та аж и у форми школскей настави.

Концом новембра прешлого року, точнєйше 30. новембра 2016. року, у Нюйорку закончене змаганє за титулу шампиона швета у шаху. З тей нагоди победзел норвежски шахиста Маґнус Карлсен, хтори победзел русийского шахисту Серґея Карякина, после добавйованя по пошвидшаним темпу, зоз резултатом 3:1 (у штирох партийох). Меч закончени як найкрасше могло зоз прекрасну комбинацию Карлсена. Карякин загрожел зоз матом по першим и другим шоре шаховскей табли, а Карлсен зоз жертвованьом дами виведол прекрасну комбинацию и матовал процивнїка. Була то права интелектуална радосц шицким любительом шаху.

Же би ше похопело популарносц шаху муши ше спознац нукашнї змист бависка. За велїх шах средство за интелектуални розвой, ноши у себе елементи уметносци и естетики и представя специфични модел наукового роздумованя. Велї филозофски и науково катеґориї, як цо то квалитет и квантитет, простор и час, ґеометрийни мотиви и друге, маю свой вираз у шаху. Значне и тото же тото бависко то форма интелектуалней борби цо помага формованю и розвою змагательного характеру. Процес ришованя, вибор поцагу вимага одредзени психични напруженя.

Шаховски идеї можу буц глїбоки и браз красни, та при людзох хтори их розумя виволую возбудзенє хторе аналоґне емоцийом уметнїка хтори грає уметнїцке дїло. У чим розлика медзи бавеньом шаху зоз забави и озбильней шаховскей партї? Насампредз, у глїбини спатраня процеса шаховскей борби. Майстрове шаху часто потроша 20–30 минути роздумуюци хтори поцаг направиц. Пробую створиц слику положеня фиґурох после 4–5 поцагох напредок. Медзитим, процивнїк може одбавиц цалком иншаки поцаг од предвидзеного и теди наставаю дзешатки вариянти. Зоз того лавиринту вариянтох нє лєгко найсц праву драгу за виход.

За особу хтора зрозуми змист, нукашню скриту красоту шаху, то вецей нє бависко на табли зоз древенима фиґурами, алє польо ориґиналних идейох хтори у процесу борби зоз процивнїком при бавячови виволує широку лепезу емоцийох, та аж и страсц. На тот способ шах активує два важни обласци чловековей особносци: интелектуалну и емоцийну. Гоч у каждодньовим живоце чувство интелектуалней радосци ридко стретаме, шах богати зоз такима чувствами.

Прецо шах ноши таку емоцийну прикмету? Насампредз, прето же тото бависко представя ришованє розличних задаткох. Окрем того число ориґиналних ришеньох вельо векше як у других обласцох. У шаху ше вельо частейше знєважує законїтосци и рационални обставини – на приклад простор.

Думанє як процес єдна з найвекших тайнох од постанку швета. У цеку столїтийох тоту загадку нє ришели анї найвекши фаховци на швеце. У глєданю ришеня часто ше спатрали на шахистох. Наисце, шах прекрасни приклад моделу борби двох особох хтори по законох, прецизносци и других интелектуалних активносцох подобни за виглєдованя и лоґични формализованя.

Як розвивац свойо думанє? Праве таки главни задаток пред собу маю числени дзец, млади и их родичи кед приступя ґу шаху. Такой научиц роздумовац як велемайстор, то нє можлїве. Звладованє тей схопносци муши исц поступнє през усовершованє лоґики, звекшанє дисциплини роздумованя, преширйованє и преглїбйованє свойого знаня о шаху и розвиванє творчей мриї.

Дакеди ше самому себе питам: кеди и як сом вошол до шаху? Можебуц же то було єдней єшенї далєкого 1966. року у Зомборе, кед сом „на пальцох” вошол до просторийох Шаховского клуба … Тоту хвильку нє можем вирно описац, алє ше добре здогадуєм тей атмосфери и чловека коло хторого ше шицко случовало и без хторого би то нє бул храм шаху. То бул Любомир Машич, интернационални майстор, алфа и омеґа за шах Зомбора прешлого вику. Коло нього ше шицко збувало: интересантни розгварки, анализи одбавених шаховских партийох, турнирох, франти, нови кнїжки, часописи… нїґда нє було допито. Машке, як зме го волали, мал часу и сцерпеня за шицких. Вон школовал и воспитал велї ґенерациї шахистох.

Шах по форми бависко, по змисту уметносц, а по чежину владаня зоз бависком наука. Най вам нє будзе жаль за час хтори сце препровадзели за шаховску таблу, бо вам вон поможе же бисце лєгчейше владали зоз законами у своєй професиї.

Ке ше огляднєм за собу, кед у питаню шах, ридко ше здогаднєм огорченя, лєбо пораженя. Зровнуюци то зоз задовольством и радосцу хтору ми подаровал шах, а то ми и нєшка дарує, пораженя дробнїци!

GENS UNA SUMUS!

(Опатрене 163 раз, нєшка 1)