И мали можу вельо

автор ивана дудаш 26. януар 2017

Националне швето Руснацох преславене 14. януара 2017. року, а того року домашнї були Бикичанє, котри за тот дзень попри своїх 280 валалчаньох, вигосцели ище коло 500 госцох. И шицко заплановане и догварене було так и реализоване. Бикич Дол ше наисце мал з чим цешиц, єдна мала заєднїца витворела тельо вельо. Завод за културу войводянских Руснацох и того року бул главни орґанизатор тей велькей преслави. И у наиходзацих рокох будзе. Алє у яким випатрунку, то ше дозна пошвидко, понеже постої инициятива же би ше после 10 рокох пременєла концепция Централней преслави националного швета. То лєм єден зоз сеґментох у плану роботи Заводу за културу войводянских Руснацох за 2017. рок.

Окрем порядней роботи, у плану Заводу за културу войводянских Руснацох за 2017. рок и рижни други проєкти. И того року Завод будзе витворйовац свою главну мисию, а то промоция и презентация елитней култури, насампредз рускей. Акцент и у тим року на видавательней дїялносци, та так того року у плану видаванє двох капиталних дїлох за руску заєднїцу. То етимолоґийни словнїк руского народного язика котри уж даскельо роки пририхтує др Юлиян Рамач, як и у рамикох проєкта виглєдованє историї Руснацох на тих просторох, видаванє фотомоноґрафиї, односно обробени материяли зоз склєняних плочох, котри подаровали керестурскей парохиї нашлїднїки Будинсковей фамелиї – познатого сликера керестурского. То проєкт котри тирва ище од 2014. року, зоз котрого як резултат витворена манифестация Днї рускей култури у Беоґрадзе, котра отримана у авґусту прешлого року, потим вистава подобного концепту у Свиднїку у Републики Словацкей у першей половки прешлого року, як и рижни виглєдованя котри вязани за историю Руснацох на тих просторох. У плану же би ше у цеку 2017. року виставу, котра представена у Беоґрадзе, представело ознова у Републики Словацкей, тераз у Бардейовских купельох, а догварки о тим розпочати ище 2016. року. Тиж ест идея же би ше тоту виставу представело и студентом Новосадского универзитету, а чи ше то и уда сполнїц, укаже час.

И у 2017. року ше планує предлужиц зоз вецейрочним видаваньом мастер роботох зоз обласци руского язика у рамикох проєкта „Едиция иновацийох Владимир Ґарянски”, за котри ше явну поволанку студентом обяви у другей половки рока. Тиж так, у плану и видаванє Зборнїка наукових роботох зоз Трецей науковей конференциї младих науковцох и фаховцох, котра отримана у маю 2016. року. Слово о коло 10 роботох з обласци язика, литератури, историї, антрополоґиї и ґеоґрафиї, котри млади науковци и фаховци написали у цилю виглєдованя рускей заєднїци. Планує ше предлужиц зоз, уж з рока на рок, познатима рижнима роботнями, преподаванями, виставами, кафе дебатами и подобним у Новим Садзе, алє и по других местох. Сотруднїцтво зоз другима меншинскима Заводами ше предлужи и того року, а у плану зоз заєднїцкима моцами реализовац и потримац єдну интересантну театралну представу словацкого режисера Мирослава Бенки.

ЗКВР предлужи помагац и роботи наших КУД-ох, тераз прейґ проєкту „Пестованє и афирмованє нєматериялного скарбу Руснацох”, а понеже ше уж даскельо роки глєда вигодни модел же би ше потримало роботу наших дружтвох, на остатнєй схадзки УО Заводу предложене же би ше отримало заєднїцки сход Управного одбору ЗКВР и Одбору за културу Националного совиту Руснацох, дзе би ше бешедовало и пробовало пренайсц задоволююце ришенє.

Тиж плануєме обезпечиц средства и зоз других жридлох финансованя за вельки проєкти, а даєдни зоз нїх то пририхтованє кнїжки о творчосци академика Юлияна Тамаша, видаванє кнїжки о Михайлови Лїкарови старшому, єдному з перших руских учительох, видаванє моноґрафиї Силвестера Макая и ище даскельо интересантни проєкти, котри за тераз можу остац лєм як нагадованє.

Єдна зоз активносцох Заводу у наиходзацих мешацох то тиж пририхтованє потребней документациї и ускладзованє шицких потребних актох за наиходзаци конкурс за место директора, котри у рускей заєднїци виволал наисце вельке интересованє и рижни полемики.

Напевно же и Завод за културу войводянских Руснацох у даєдним вельким систему представя лєм малу часточку, алє за єдинку як цо то руска заєднїца – то институция котра ма вельке значенє и котра за руску заєднїцу може и муши зробиц вельо.

(Опатрене 152 раз, нєшка 1)