Кажди малюнок прежита приповедка

автор сас 22. януар 2017

Малярка Гелена Фейди Крклюш ше цалого живота занїма з уметносцу. Вше любела рисовац и мальовац, алє и шиц, геклац и ушорйовац ентериєр. Дзецинство препровадзела на салашу при Кули, дзе полюбела природу и научела ю почитовац. И попри тим же у стреднєй школи пренашла власни стил мальованя, аж у пензиї почала активнєйше мальовац.

Ище у основней школи Гелена почувствовала любов ґу уметносци. Теди часто з ґрафитним клайбасом рисовала портрети поетох. Уписала ше до стреднєй Технїчней школи на напрям – машински технїчар, и гвари же барз любела предмети у котрих була потребна точносц у рисованю. Велї роки познєйше зоз щеточку на платну мальовала праве деталї хтори єй були барз важни. Прето ше на єй малюнки мож припатрац и з блїзка, и з далєка.

По законченю штреднєй школи у Новим Садзе, Гелена робела на руководзацих местох у фаху, а вец у фабрики авионох „Утва” у Панчеве. Вецей як штерацец роки жила у Беоґрадзе и до остатнього дня на роботи була задоволна. Кед ше приблїжел час за одход до пензиї, роздумовала же цо будзе робиц. Почала ходзиц на преподаваня о пчолох, а кед достала сертификат, одселєла ше до Ґосподїнцох и, як гвари, врацела ше ґу природи. Двацец роки ше старала о коло 80 кошнїцох…

 – У полю при валалє сом мала салаш же би було места за кошнїци. Уживала сом  док сом шицко намесцала так як треба. Посадзела сом вецей як шейдзешат древка шлївки, трицец брескинї, смокви и другу овоц – приповеда Гелена. Кед з роками мала вше менєй моци за почоли и роботи по обисцу, почала  буц активнєйша у мальованю. У своїм ателєу була по цали дзень, а вельо раз и вноци. Мешачно зробела и по дзешец, двацец малюнки векшого формату. Дзекуюци длугей пракси на роботи здобула прецизносц у рисованю,  та ше прето опредзелєла за реализем у технїки – олєй на платну.

ОД ЩЕТОЧКОХ ШЕ НЄ МОГЛА ОДОРВЕЦ

Крклюшова вше започнє мальовац вецей малюнки, углавним коло петнац и кажди закончи. Мальованю ше нательо пошвеци, же од нього, гвари, аж вистанє.

– Од щеточкох ше часто нє можем одорвец и цали дзень. Кед уж думам же закончим, вше ище додам даяку точочку, а вец ше коло того затримам ище даскельо годзини – гвари наша собешеднїца хтора найволї мальовац у власним ателєу, у окремней хижи котру ушорела лєм за тото. У нїм, алє и у шицких просторийох, на мурох ма вельо свойо малюнки. Найволї мальовац природу, теди, як гвари, шицко у нєй аж трепеци. Опрез платна часто чувствує окремне возбудзенє, нєсцерпезлївосц алє и одвичательносц. Страстни є уметнїк, и шицко барз добре коло себе обачує. Кажди єй малюнок ма свою приповедку, а окреме малюнки вязани за прешлосц, хтори преживює на окремни способ. Док малює, часто декламує стихи хтори ю здогадую на тоту подїю.

– Док сом мальовала греческе острово Крф, дзе сербске войско було змесцене у Першей шветовей войни, нє могла сом престац мальовац. Була сом возбудзена и цали час рецитовала стихи зоз „Белавей крипти” (Плава гробница). Видзело ше ми же и я там з тима людзми, видзела сом як ше войско барз трапело, як чежко жили… – гвари Гелена.

Позната є по тим же свойо малюнки дзечнє дарує. Грекокатолїцкей церкви Святого архангела Михаила у Ґосподїнцох подаровала малюнок „Атинска школа” хтори потераз найдлужей мальовала – штерацец два днї, а лєм два днї направела паузу. Векшого є формату и на нїм єст вецей як осемдзешат филозофох. Єден з милших малюнкох єй и репродукция Каравадьового малюнка „Христово знїманє з Крижа” хтори тиж подаровала парохиї. Находзи ше у „Моноґрафиї грекокафтолїцкого общества при Храме св. архангела Михаила”. Вельку потримовку мала од о. Михаила Холошняя.

monografija

– Малюнок у реализме, алє ма у себе и романтизма,  вираз тварох барз значни, а найбаржей сом уживала док сом мальовала Йована Крестителя хтори трима Христа. Єдна часц твари му у цмоти, вон зачудовано патри же цо ше случує и нє може себе вериц… – толкує вона.

Дакеди поряднє участвовала на велїх колонийох, а на ґосподїнскей колониї „Стретнуце у Боднарова” малярка вше там, ище од єй снованя.

САЛАШИ ЄЙ ЧАСТО ТЕМА

Гелена водзи евиденцию о шицких своїх малюнкох. Прето о каждим шицко зна, и як го длуго мальовала, яких є димензийох, його назву, та и дзе ше находзи. Найвецей єй малюнки у Французкей, а потим уАмерики, Нємецкей, Словениї, Африцкей Републики, Горватскей, Босни, Австралиї… Векшина збогацели вецей як сто вистави по вецей местох Войводини медзи котрима и Руски Керестур, Нови Сад, Нове Орахово…

– Часто одо мнє наруча же бим намальовала особу у одредзеним амбиєнту. Теди ми важне же бим добре упознала тоту особу, яка є по природи и цо люби. Рисуєм ю по чувстве, як приповедку котру сом дожила, док сом о нєй слухала – гварела Гелена, хтора у Ґосподїнцох мала шейсц самостойни вистави.

Гелена дзечнє бешедує о шицких єй малюнкох, а окреме о гевтих на тему салаши и жими на нїх. На каждим тим малюнку „уткана” и єй прешлосц и дзецинство препровадзене на нїм. Памета природу, бависка, стари єдла, людзох, и їх способ живота… Памета и ище велї хвильки з того, єй важного периоду у живоце. Малюнок заквачи на мур и ище длуго ше на ньго припатра.

НАМАЛЬОВАЛА ПЕРШУ ШКОЛУ

Окрем мальованя Крклюшова люби читац кнїжки, записовац стихи, а медзи нїма и руски народни шпиванки. На путованьох  вше найдзе часу нащивиц музеї и вистави. Обовязно скицира дзепоєдни часци городу, або природи, же би вец тото дома могла пренєсц на платно. Уж длугши час, тото цо ше єй пачи, висликує, а вец потим малює. Миниятури нїґда нє робела, а єден од наймилших малюнкох єй керестурска Ґимназия, источасно и єй перша школа.

 

(Опатрене 174 раз, нєшка 1)