Кед велька фамелия и радосц велька

автор сен 4. фебруар 2017

Малженска пара Яким и Леона Фа, лєбо по керестурски – Ґалусково, того року преславюю 70 роки малженства, през хтори створели вельку фамелию и зоз тим себе обезпечели красну старосц. Длуге малженство, то и красни и менєй красни памятки, алє вшелїяк вельо порозуменя и любови.

Яким и Леона ше упознали у ґаздинї, так як и велї у тот час, и були єдни з младших парох…

– Вжиме зме кажди вечар ходзели до ґаздинї, дзивчата предли, а хлапци ше картали. Дакеди давно ше млади сходзели по вецей ґаздиньох, у зависносци од старосци – уводза нас Ґалусково до приповедки о живоце, о тим як ше упознали, о фамелиї и подїйох хтори дожили за живота.

У РОБОТОХ ШЕ НАДОПОЛНЬОВАЛИ

Побрали ше кед Яким мал 19, а Леона 17 роки, цо за тот час було цалком нормалне. Такой потим Яким пошол служиц до войска, а кед ше врацел, почал правиц хижу у хторей жию и нєшка. Вон цали живот у будовательстве. После основней школи пошол за шеґерта, а як гвари, участвовал у вибудови велїх хижох у валалє ище у чаше кед ше их масовно правело 50-их, 60-их и 70-их рокох прешлого вику.

– Теди сом мал вельо роботи, людзе ґаздовали и „дзвигали” хижи. Нєшка мало хто будує, углавним ше купи хижу и преправя ше ю спрам потребох и смаку. То и нє подло, понеже стари хижи квалитетни – твердзи Яким.

Леона и Яким походза зоз церковних фамелийох и якош вше мали дотику зоз Церкву. Якимов оцец бул дзвонар, та одмалючка ходзел помагац му одметац шнїг коло церкви, пораїц ковруши, а шестра му була часна шестра. Леонов брат бул дзияк, та так Яким часто помагал и бул активни у роботох коло церкви, а як гвари, найбаржей ше цеши же вибудовал пещеру зоз каменя у керестурским манастире, и участвовал у адаптованю турнї и просторийох у Водици.

Леона була ґаздиня, цо и теди була велька и значна робота. Варела, дочековала, випровадзала.., а у роботох ше надополньовали. Леона люби квеце, хторе им вше украшовало двор.

Кед будовали хижу, робели вєдно. Яким ставал на штири рано и правел блато, а вец Леона з нього правела вальки. Вельо ше робело, алє ше и крашнє, на мире жило – гваря вони.

– Мали зме жеми, та зме ше занїмали и зоз польопривреду, садзели зме углавним кукурицу, бо ше жита теди нє так садзело. Тераз машини заменєли чловека, вони поробя, та ше чловек нє муши трапиц як ми дакеди. Алє, крашнє ше жило. Було на хлєб, швиню заклац… и до пеца натопиц – то бул живот. Можебуц було лєпше як тераз. Людзе були скромнєйши, нє глєдали вельо и були задовольни зоз тим цо маю. Теди зме мали кеди, док нєшка кажде лєм бежи – бешедую нашо собешеднїки.

Од домашнєй поживи нє одуставаю анї тераз, та гоч нє можу сами, на яр заплаца дакому най им порихта жем у загради, а потим посадза желєняву же би мали швижу поживу.

Jakim pri pesceri

ПАМЕТАЮ И ВОЄНИ ЧАСИ

Леона мала двох братох, а Яким зоз векшей фамелиї, дзе их було седмеро дзеци. Леона ма 87 роки, а Яким 89, и як гваря, и фамелиї им з векшого длуго жию, окрем єдного случая. Якимов брат, котри бул вояк у Другей шветовей войни, умар млади кед Руси бомбардовали Пешту. За телї роки Ґалусково прежили вельо того.

 – Паметам авиони хтори лєцели бомбардовац до Пешти, а бомби падали аж и до Керестура. Кед єдна спадла до нашей улїци, така була моцна и велька же аж долїну справела и громаду глїни вируцала. Я ше зберал до церкви, кед раз, глїна ми вдерела до твари! Пошол сом до заднього двора, а там фалати од бомби – бешедує Яким яке було страшне и збунююце.

КАЖДЕ ЛЄТО ЧЕКАЮ

Ґалусково маю двойо дзеци, Меланку и Михала, шесцеро унуки и  штернацецеро праунуки. Шицки су у Канади, окрем єдного унука котри зоз фамелию жиє у Керестуре, а и вон єден час жил у Канади. Понеже су уж стари, барз им мило же маю унука Славка и його супругу Монику, котри им велька помоц и потримовка. Живот ше так обраца же перше баба и дїдо помагаю младим, а вец ше млади стараю о нїх…

Леона и Яким нїґда нє були у Канади, нїґда их нє цагало. Зоз дзецми и унуками ше чую прейґ телефона раз до тижня, лєбо раз у двох, а їх дзивка кажде лєто приходзи и остава даскельо мешаци.

– Каждого року нам дахто придзе, а дзецом вше интересантни стари ствари хтори маме дома, або даяка робота. Пред даскелїма роками, кед була унука Любка зоз своїма дзецми, паметам же нє знали лупац кукурицу на столчку, та сом их учел, а им то було барз интересантне – през шмих ше здогадує Яким. Гоч су физично нє блїзко, велька фамелия за нїх велька радосц, бо вше маю о ким штудирац и чого ше здогадовац.

РОБЕЛО ШЕ И ЖИЛО…

Леона була ґаздиня, варела, дочековала, випровадзала. Кед будовали хижу, робели вєдно. Яким ставал на штири рано и правел блато, а вец Леона з нього правела вальки. Вельо ше робело, алє ше и крашнє, на мире жило.

ЛЄМ УНУК ТУ ОСТАЛ

Ґалусково маю двойо дзеци, Меланку и Михала, шесцеро унуки и штернацецеро праунуки. Шицки су у Канади, окрем унука Славка котри зоз фамелию жиє у Керестуре. И вон єден час жил у Канади.

Ґалускова фамелия ше давно висликовала. Яким (горе, други по шоре) и Леона (у штредку, у хусточки)

Ґалускова фамелия ше давно висликовала. Яким (горе, други по шоре) и Леона (у штредку, у хусточки)

(Опатрене 347 раз, нєшка 1)