Кед живот добре посклада коцочки

автор фес 23. април 2017

Нє мож повесц же єст велїх таких як Михайло Катона хтори лєм цо прешол штерацец роки, а за собу ма искуство роботи на факултету, у приватних фирмох хтори ше занїмаю з новима технолоґиями, обишол швета, а Европу  воздлуж и попрейґа. Нєт тей фирми дзе го нє почитую, успишни є шветови чловек, а наш. У роботи го потримує фамелия.

Михайло Катона  родом з Керестура, и нє прескочел анї єдну ґарадичу у школованю –  од тей основней, прейґ штреднєй Електротехнїчней у Суботици, а вец на факултету у Новим Садзе. По закончених студийох електротехнїки и рахункарства, Михайло маґистровал, а 2008. року докторовал на Факултету технїчних наукох на Одсеку за рахункарску технїку и рахункарски комуникациї. Тема фахова, обичному чловекови то чежше розумиц, та просто поведзено Михайло робел на тим же би ше злєпшало приєм ТВ сиґналу, же би ше го очисцело од шицких завадзаньох цо постоя, по ясну слику, же би тота технїка була цо квалитетнєйша, туньша и доступнєйша.

Михайло робел у науки,  и на едукованю студентох, робел у индустрийним инжинєрстве на правеню интеґрованих колох чипох за ТВ. Понеже робел и на факултету и у приватней фирми, пришло по тамаль же нє могол шицко постарчиц. Катоново уж теди мали и другого сина Алексу, и дзень постал кратки.

 – Церпело шицко, а окреме фамелия церпела и видзели зме же дацо мушиме пременїц. У Новим Садзе отворена нємецка фирма  у хторей глєдали тото цо знам робиц, а то проєктованє чипох, и лєгко сом ше порадзел. И ниа,  уж сом з нїма пейц роки – гвари наш собешеднїк.

ЧЕЖШЕ З ЛЮДЗМИ, ЯК З КОМПЮТЕРОМ

Прейґ приватней фирми, алє и Факултету на хторим робел, Михайло обишол векшу часц Европи. Нє затримовал ше длуго у тих жемох найдлужей бул у Австриї – шейсц тижнї, як  и у Америки.

 – Єден час сом ше добре чувствовал,  а после даскелїх мешацох путованя пришло до засиценя. Но, вшелїяк же то була часц роботи з хтору нам ше удало ту обезпечиц живот. То цена праве того – гвари Катона хтори нєшка заняти у фирми „Фробас”, и пре потреби роботи и далєй путує. Остатнїраз бул три днї у Израїлу упознац людзох з хторима мал робиц, бо, як гвари, и попри тим же инжинєре пред тим як почню робиц упутени до шицкого, людски контакт нє мож заменїц.

 – Добре кед сом там, виприповедам ше з колеґами, видзим цо обчекую, з єдним словом – знам як маме робиц. Углавним то таке  як даяка тимска роботня, а накадзи ше врацим, на истим проєкту робиме и ми ту, и вони там. Шицко робиме прейґ интернету, мейлу, скайпу…  язик – анґлийски…

И попри тим же  є науковец, вон ше нє нательо фокусовал на теорию, алє  свойо знанє имплементує до реалного швета. Михайло водзи тим, розпоредзує проєкти хтори у тим тиму, стара ше о тим же би проєкти були успишни, и вєдно  роби з инжинєрами.

 – Найлєгчейше буц инжинєр, шеднуц опрез компютера и патриц до монитора и ришовац, но висц з людзми украй, е, то уж инше… З людзми треба знац,  треба буц добри психолоґ. Алє,  кед  нам ше уда зробиц тото цо зме задумали, шицки задовольни – приповеда Михайло о своєй роботи.

МОЖ ЗАРОБИЦ, ЛЄМ ТРЕБА РОБИЦ

– Нєшка час комуникацийох и ми  нє можеме найсц телїх людзох кельо маме проєкти. Вшадзи треба чипи, на шици боки єст проєкти, а чипи вше зложенши и робота муши буц тимска. За єден чип як пол нохца треба екипу од 500 людзох лєм же би преверели, скорей як пойдзе до Самсунґу лєбо индзей, же чи добре роби. До того ше муши дойсц, учиц, муши ше робиц и зберац искуство и знанє. Тераз барз популарни ИТ сектор, бо єст роботи, алє людзе нє свидоми же тота робота як хлєб з вецейнїсту, тварду скорку. Треба барз вельо робиц, днї часто длугши як 8 годзини… Алє, правда же мож и добре заробиц – гвари Михайло.

ОСТАЛИ ТУ

Катоново вецей раз сцели оталь пойсц. То нє нєзвичайне, окреме младим паром з малима дзецми, та, заш лєм, цошка их затримало же би нє пошли жиц до другей держави.

– Превагло тото же з мою роботу ми ту маме пристойни живот, а кажди одход  – цена того же на длугши час оставаце без найблїзших. Ми нє сцели охабиц родичох,  приятельох,  а живот як живот, и там и ту нє без проблемох. И там дзешка за гранїцу єднак так як и ту – фамелия преходзи през вшелїяки спокуси. Дзеци ходза до школи, и кед ше похоря, родичи маю бриґу як шицко покончиц, поскладац – гваря Катоново, хтори зорґанизовали свой живот так як им одвитує.  Кед Михайло на драги, каждодньово ше видза прейґ скайпу, та гоч є на тисячи километри далєко, дньово ма информацию цо ше случує у обисцу.

– Иван ше уж сам учи, вон пията класа а Алекса перша, та ше з нїм учим док нє годзен сам. Нєшка  треба вельо робиц з дзецми,  нажаль така образовна система, алє так вшадзи… Ту у варошу их одводзиме на „Капуеру”,  бразилски танєц, шпиванє, гранє и акробациї… То и акробатика, бо ше зогинаю на сто способи и розвиваю рух з музику. През явни наступ здобуваю самодовириє, цала ґрупа ше нє змага медзи собу. У тим наисце уживаю – гвари  Силвия.

Свой шлєбодни час нашли и нашо собешеднїки, та и вони вежбаю, тренираю. Вони ґрупни тренинґи найволя. Силвия ходзи кед хлапци у школи, а Михайло кед закончи роботу. Вибрали тото цо им одвитує и хасную предносци єдного вароша.

– Дзеци любя валал пре шлєбоду, алє и Иван и Алекса любя технолоґию и то часц їх живота. Кед маме часу, одходзиме до його родичох, до Керестура, або обидземе мацер и брата у Петровцох. У варошу и кино, базени, и нашо приятелє… Жиєме так як и велї други, намагаюци ше жиц цо лєпше, и наздаваюци ше же хлапци раз буду добри и успишни людзе.

CAM00579

 ВЕЛЬКЕ ЗАДОВОЛЬСТВО У КРЕИРОВАНЮ

Супруга Силвия  задовольна же Михайло тераз лєм у єдней фирми. Припознава же було вельо на ню и попри тим же  є нєзанята, гоч є дипломовани биолоґ.

– Спочатку сом глєдала роботу, посилала CV, алє нє було нагоди за роботу.  Як биолоґ могла бим робиц у школи, алє бим мушела покладац даєдни педаґоґийни предмети. Тото цо знам, то же нас, биолоґох, єст досц и длуго ше чека на роботу. Так же я дома – розвожим, варим, кончим з дзецми, а Михайло роби и зарабя. Добре, дакеди подумам же чкода же нє мам даяку кариєру, алє хто зна, дзеци вше векши, вше менєй им будзем требац. Можебуц же ше и я баржей анґажуєм коло даякей роботи – гвари Силвия хтора правда ґаздиня, алє и шведок же кед чловек наисце дацо люби, тото може и створиц, преточиц до гобия.

Вона люби робиц з пальцами  – штрика,  гекла, шиє и през франту гвари же фина моторика при нєй барз розвита.

– Одмалючка сом тото научела од баби и мацери. Паметам же сом на 11 роки и сама блузну зошила. Нє знам анї як, алє то остало на тим. Аж кед ше Иван народзел, купела сом машину и почала шиц шмати, нам, дома, односно дзецом, и то ме опущує. За материял ше знаходзим, крої находзим у „Бурди”… Шестра ми тиж ту у Новим Садзе, та вєдно лєгчейше гоч цо ушиєме, справиме бависка  за дзеци, заглавчки, прикраски, райфи, ланцущки, маски… – гвари Силвия хтора идеї  находзи на интернету, а костими дзецом за маскенбал, сама видума, ушиє… Дацо ше єй уда предац, но то наисце скромни приклади и затераз ше нє усудзує з тим озбильнєйше занїмац. Гвари же би ище любела научиц скравац, та увидзи кадзи  ю то одведзе.

CAM00484

(Опатрене 462 раз, нєшка 1)