Кед спаднє и остатня линия одбрани

автор ясмина дюранїн 28. фебруар 2018

Єден час сом цошка нїяка – физично вистата, ментално вичерпана, а креативно запшета. Мало хибело же би остал празни бок у новинох.☺

А то шицко пре даскельо факти хтори нїхто нє може побиц. Перше же шицки коло мнє хори. Того року нє було моцней жими, а муши шицко вимарзнуц – кажда грудка жеми, кажди конарчок и кажди каменьчок. Без минуса зме як голуби зоз глїни котрих вируси стаманя за кратки час. Чуєм же их єст коло 200. И вше су у предносци! Вони мутираю, а медицинаре вец глєдаю з яку их вакцину докрайча. Уж ту и други вирус, треци…. Вони ше коца, а ми их таманїме. Питам ше хто побиднїк у тим бависку.

У нашим обисцу ше одвивала нємилосердна борба з даскелїма вирусами през иншаки манифестациї, цааааали мешац. Од ларинґитису, прейґ горучки, поврацаня, преганячки, ознова горучки, киханя, кашляня, запалєних гарлох, спухнутих лимфних ґужлїкох, болячки цалого цела, ставцох, мускулох, главох, гарлох, прейґ инхалацийох, диєтох, антибиотикох, витамина Ц, урґентней амбуланти – три раз, цаганя креви – шейсц раз…

Щиро, нє думала сом же и мнє покоши. Док шицки були хори, я бегала коло нїх, и добре сом ше чувствовала. Правда же сом ридко хтору ноц у цуґу преспала, и же сом годзини препровадзела чекаюци на шор по рижних дохторох. Медзитим, кед ше шицки кельо-тельо вишулькаю, знаце хто на концу страда. Мац. Озда попущи тота знємиреносц и застараносц, та на концу и вона лєгнє до посцелї.

Превентивно сом ше чувала, алє хорота вше вдери дзе ши найценши. Гоч я нїґдзе нє така барз ценка, окрем на шиї, та сом думала же на ногох прегирмим боляце гарло и мандулї. Нє було з того нїч. Цибуля, цеснок, мед и враци чай нє дали резултати. Була сом примушена пробовац з дакус риґиднєйшу методу. До домашнєй палєнки сом насипала попру и горкей паприґи и утла сом цали погарик. Людзе божи, од шицкей медицини сом ше дас о пол годзини лєм шмишкала и цалу ноц добре спала. Гарло ме и ютре болєло як дябол езерни. Нормално же сом енки була у дохтора.

После моцних антибиотикох сом пришла ґу себе. Гоч ми помогли, нє любим их пиц. Волїм дацо здравше, орґанске, дацо до чого мож положиц попер и горку паприґу, алє лєм по штварцину ложички кажди дзень. Е, вец сом як на фронту – нашмеяна и виспана, остатня линия одбрани цалей фамелиї.

www.zenoblogija.com

(Опатрене 134 раз, нєшка 1)