Кельо кошта прешлосц?

автор борис варґа 30. януар 2017

Нєдавно явносц нєприємно нєсподзивала информация о тим же потомки познатих писательох Миколи М. Кочиша, Ференца Фехера и Радета Обрадовича треба же би за гробни места у новосадскей Алеї славних плацели, дзепоєдни ретроактивно, аж за 20 роки.

Тиж так, було поведзене же хто нє будзе плациц отримованє гробних местох, будзе преселєни до заєднїцкей гробнїци, без огляду же слово о „славних” особох.

Неґативни коментари були унапрямени од одношеня ґу писательом у нашим дружтве, до одношеня ґу култури, у чаше кед шицким полни уста хвалох о пририхтованю Нового Саду за Престолнїцу култури 2021. року.

Медзитим, забува ше же викопованє, премесцанє, валянє памяткох прешлосци нїч нє нове, нє лєм за Нови Сад и Балкан, алє аж и за держави Заходу. Так, нєдавно було вельки розправи коло отримованя, або премесцаня гробних местох русийских емиґрантох у Французкей, котри там нє маю своїх потомкох.

И о прешлосци Єрменох у Новим Садзе ше нє барз вельо зна, насампредз прето же зоз очох явносци шейдзешатих рокох нєстала, односно була звалєна їх церква зоз 18. вику, котра ше находзела у центру, на терашнїм Пупиновим булевару. Зоз тим вично висцерани цивилизацийни печац котри тота нєвелька заєднїца дала Неопланти.

Историчаре гваря же пред тим як направели свою церкву, Руснаци грекокатолїки у Новим Садзе свойо богослуженя окончовали праве у тей єрменскей церкви.

Очиглядно же нє мало кошта терашньосц, будучносц, алє и прешлосц. И кого нєт, або хто за прешлосц нє заплаци – скоро по правилох паркинґ сервису – його памятки култури зваля, або ше їх остатки премесци на друге место.

Окреме то нєобичне у держави котра вше вецей напущує секуларни начала, цо єй обовязка зоз Устава. У чим, вец, смисел зареканя до прешлосци, предкох и їх вельких дїлох, о чим каждодньово слухаме? У чим смисел вирского обряду и церемониї хованя, кед вона дочасова. Аж и за гевтих найславнєйших…

Пишце нам – ruske.redaktor@gmail.com.

(Опатрене 146 раз, нєшка 1)