Керестурска паприґа з европску етикету

автор мар 3. септембер 2018

Орґанизаторе манифестациї „Днї керестурскей паприґи” того року можу гордо повесц же мали рекордне число нащивительох, вироятнє найвекше яке знача керестурски манифестациї.

Шицкому тому допринєсол добри глас о керестурскей паприґи котри чуц надалєко. Керестурске Здруженє паприґарох „Капсикум анум” сотрудзує з паприґарами зоз цалей Сербиї, та и госцох було и здалєка.

Манифестацию ше финансує по проєкту з општинскей и покраїнскей каси, а  першираз и зоз средствох Европскей униї, дзекуюци чому керестурска паприґа достала и европску етикету, гоч ше можебуц зоз европских средствох обчековало вецей. Но и попри тим найзначнєйши финансиєре ище вше остали спонзоре котри ше и представяю на керестурским тарґовищу.

Вшелїяк же єст простору за ище лєпшу орґанизацию, даваюци акцент насампредз на тото же треба указац шицко зоз чим Керестур розполага. Нажаль, нє було дзеки же би ше обишло оглядне польо, а анї други паприґаре нє мали дзеку указац свойо поля. Прето бул орґанизовани виход лєм на єдно польо, а у хотаре наисце єст цо указац, як барз красни паприґи, так и тоти цо ше их слабо будзе оберац. Шицко то приклади на котрих мож научиц, и чийо искуства требало подзелїц зоз фаховцами и другима госцами, та и медзи керестурскима паприґарами.

Од паприґи завиши векшина жительох Руского Керестура, предлужуюци традицию своїх предкох, оцох, дїдох, та и прадїдох. У валалє ше ю тераз садзи на вецей як 400 гектарох. Заробок зоз тей желєняви бул вше солидни, алє єст и таки роки котри останю у паметаню – по красним урожаю и богати, алє и таки кед ше заробело лєк дакус вецей як цо уложене.

Гваря людзе, дакеди то було иншак, паприґу ше пестовало на вельо менших поверхносцох, прави ґазда садзел медзи пол и єдним гольтом, а тераз ше садзи и до двацец гольти по єдним ґаздовстве, нє знац же як лєпше.

Каждого року, окреме после добрей сезони яка була прешла, на лєгки и вельки заробок зоз паприґи ше „злаша” и тоти цо ше по тераз нє занїмали зоз польопривреду. Як на упрекосц, уж тота сезона указала и други, нє таки красни бок заградкарства. Хвиля була вигодна за розвой вшелїяких рошлїнских хоротох, а було и каменцу. Гоч тераз одкупна цена висша од прешлорочней за коло 20 одсто, процент першей класи будзе вельо менши, та сиґурно же заробок нє сполнї шицким обчекованя.

(Опатрене 206 раз, нєшка 1)