Консултациї з народом

автор александар саванович
735 Опатрене

Даскельо остатнї тижнї у реґиону прешли у знаку гласаньох и виберанкох. Македонци, насампредз на гласацких местох през референдум одлучовали як ше им убудуце ма волац держава у хторей жию, понеже їх южни сушедово, Греки, потераз нє були щешлїви з меном сиверного сушеда, до тей мири же роками гамовали бувшу югославянску републику на курсу евро-атланских интеґрацийох. Бул то значи, референдум, алє нє класични референдум. За розлику од референдумох на хторих народ ма остатнє слово, у Македониї отримани консултативни референдум. З другима словами, народу ше опитало, алє остатнє слово пове политика. Так ше актуална македонска власц консултовала зоз своїм народом, през референдумске питанє у хторим ше опитало о шицким, лєм нє о сущним – як ше на концу убудуце ма службено волац держава у хторей жию. Македонски социялдемократи, у партнерстве з политичнима партиями етнїчних Албанцох з хторима формую векшинску коалицию у скопским Собраню, одлучели вихасновац статистики по хторих прешвечлїва векшина македонских гражданох свою державу жада у Европскей униї и НАТО. Препреченя на тей драги твардо трима Греческа, и, як член обидвох  союзох, нє дошлєбодзує же би Македония до нїх ступела под тим меном. Так же до референдумского питаня положена и Европа и НАТО, а Преспанске спорозуменє лєм спомнуте. Здогаднїме, слово о документу хтори гинто подписали премиєре двох державох Ципрас и Заев, а по хторим будуце мено БЮР Македониї дефиноване як Република Сиверна Македония. На таке референдумске питанє вецей як 90 одсто тих цо гласали  одвитовало „за”, алє на референдум вишло менєй як 40 одсто реґистрованих гласачох. После преглашеня резултатох, славели шицки. Власц, бо гражданє прешвечлїво гласали за єй политику евроинтеґрацийох. Опозиция, бо гражданє прешвечлїво бойкотовали референдум на хторим ше тарґує з меном держави…

У общим славю, шицким премкло же народ консултовани, алє власц пороби так як политична анализа укаже же найлєпше.

Алє, то нє шицко у сушедстве. У Босни и Герцеґовини отримани виберанки. У держави дзе гражданска странка може еґзистовац лєм кед ше реґиструє як странка гражданох бошняцкого, сербского лєбо горватского националного корпусу, нє чудне же национал(истич)ни партиї предлужа доминовац у политичним живоце. Та, заш лєм, у державним парламенту БиГ, як найвекша ґрупация у горватскей „квоти” буду шедзиц посланїки гражданско ориєнтованей странки Желька Комшича… за хторих, насампредз, гласали Бошняки, пре специфичне БиГ законодавство и виберанкову ґеометрию. Побиду Додикових социялдемократох у ентитету Републики Сербскей и СДА у Федерациї БиГ, ше обчековало.

Медзитим, кед видзиме и знаме як функционую институциї у тей держави, а на концу и у (скоро) шицких других екс-югославянских републикох, могло би повесц же и тоти виберанки були лєм консултативни. Народ вери, слуха и гласа, а виберанкови побиднїк роби по своїм. И так по шлїдуюци виберанки. И шлїдуюци консултациї з народом.

Становиска висловени у тим тексту виключно авторово и нє вше одражую ушорйовацку политику новинох „Руске слово”.

ПОВЯЗАНИ ТЕКСТИ