Коцочки у мозаїку „култури паметаня”

автор єлена перкович 27. фебруар 2018

Новинарска асоцияция Руснацох (НАР)  за осем роки свойого иснованя участвовала на вецей як 20 конкурсох од чого половка проєктох з хторима зме конкуровали достала потримовку, цо у статистичним смислу, солидни успих.

Проєкти були розлични, мали добри приєм и у рускей и ширшей заєднїци, цо нє значи же нє було зауваги и реакциї явносци, окреме на гевти котри ше нєпоштредно дотикали рускей заєднїци. Проєктни тим НАР рационално прилапює таки зауваги, бо вони нєкеди знаю буц инспиративни за глїбше похопйованє поставених цильох. Як одвичательна особа за проєкт „Руски портал култури” котри ище у фази реализациї, у мено  тиму и сотруднїкох до чиєй компетенциї нє мам нїяки дилеми, жадам потолковац дзепоєдни отворени питаня. Такой треба визначиц же циль проєкта нє правенє лїстини, алє бази податкох о особох хтори задлужели руску културу, а котра будзе доступна цалому швету, 24 годзини дньово. Амбиция нє була направиц енциклопедию на диґиталней платформи, алє  указац же хтори то особи на котрих будовани историйни и духовни континутет Руснацох у тей часци Панонскей нїжини.

У бази податкох нашли ше биоґрафиї сонароднїкох котрим би по дзепоєдних нєшкайших критериюмох (державни гранїци, часова дистанца и подобне), можебуц ту нє требало буц место. Медзитим, векшина сучасней ґенерациї (нє лєм рускей) забува же лєм пред сто роками, простор на котрим тераз жиєме у державно политичним, та и културолоґийним смислу припадал Австро-Угорскей, цо значи же значне число Руснацох теди жили у истей держави. Кед ше ґу тому доложи и факт о просвитительней мисиї грекокатолїцкей церкви, критериюми за вибор биоґрафских єдинкох до бази податкох нє упитни. Кед тото знаме, резон ше опера на становиско же заобиходзенє особох котри дали доприношенє у порушованю дефинованя националного идентитету Руснацох у политичним и териториялним просторе уж спомнутей Австро-Угорскей з конца 19. и початку 20. вику би було нєкоректне. И спрам заєднїци, бо би були вихабени факти важни за ґенезу спомнутого процесу а и спрам особох, без огляду на їх националносц, котри уткали свою енерґию и креативносц до будзеня и орґанизованя рускей заєднїци. На тот способ, и резултат проєкту „Руски портал култури” бул би лєм часточни.

Дзепоєдни мена уж блядню з нашого колективного паметаня. Мойо научене знанє, а и професийне искуство гвари, же у останїх сто рокох на тим простору у историйним паметаню скапали мена велїх значних творительох и интелектуалцох лєм прето же заспали у єдней, а пребудзели ше у другей держави. У блїзкей прешлосци мали зме ище єдну габу таких пременкох. Же бим була яснєйша, питанє (мено споминам лєм як парадиґму) глаши: дзе и котрим Руснацом єдного дня будзе припадац  поетеса Агнета Бучко Папгаргаї?

Проєкт „Руски портал култури” ма за циль у тей етапи призначиц 80 биоґрафиї особох котри зоз звоїм анґажманом   у остатнїх сто рокох допринєсли у будованю рускей  и ширшей заєднїци и то през шицки обласци живота. Як цо замерковане, актуални способ финансованя  вонкаинституцийного простору култури и у векшинскей и у меншинских заєднїцох, фактор котри зна зопрец у пол драги реализацию добрей задумки, або, з другого боку, потримац идею котра у сущносци нє рефлектує явни интерес. Осемдзешат биоґрафиї то найменєй осемдзешат боки по руски, осемдзешат боки прекладу на сербски, виглєдованє интернет одреднїцох, начишлєни библиоґрафски єдинки.

Прешвечена сом же тота база, „Руски портал култури”, будзе коректна основа за каждого хто ше интересує за историю и културу рускей заєднїци, гоч такой надпоминам же 80 биоґрафски єдинки по процени тима, лєм єдна трецина  од того цо би требало поробиц. Прето, отворена поволанка за сотруднїцтво же би ше базу далєй преширйовало (Опатриц у рубрики Култура и просвита – Ред.) З тей нагоди жадам у мено проєктного тиму подзековац шицким котри помогли на тим проєкту, насампредз зоз писаньом власних биоґрафских єдинкох, або з написами о особох котри заслужую же би їх мено и творчосц були  зазначени як важна коцочка у руским мозаїку „култури паметаня”. У мозаїку нє шицки коцочки златни, алє, заш лєм, кажда ма свою  функционалну улогу у його цалосней композициї и естетики.

(Опатрене 156 раз, нєшка 1)