Кукурица барз подруцела

автор сас 15. септембер 2017

Того року подєднак подло, и гевтим котри калкуловали, та засадзели або пошали вецей рошлїни, а Општина Жабель єдна з општинох у котрей зазначени екстремно мали урожаї.

Тропски температури и дефицитарносц влаги того року направели вельки проблем польопривреднїком, бо рошлїни барз мало напредовали и швидко ше „зашушовали”. Кукурици дозрела за коло мешац, та и вецей як єй бул оптимални час. У подобним стану соя, цукрова цвикла и слунечнїк.

У дюрдьовским хотаре од польопривредних рошлїнох и того року, як и прешлих, найзаступeнши соя, потим кукурица и жито. Медзитим, того року ше випатра нїкому нє удало заробиц, пре вельку сушу яку паметаю лєм найстарши Дюрдьовчанє котри гваря же таке було пред вецей як пейдзешат роками.

СТЕБЛА ПО КОЛЄНА

Концом авґуста у дюрдьовским хотаре почала ламачка и обачиц же ше лупа зарно на полю, док робота у кукурици ище вше нє закончена. Начурело од тони до тони и пол по ланцу, цо коло три раз менєй як прешлого року.

Шицки нашеня подруцели, нє лєм кукурици, чийо лїсца почали подгорйовац ище у юнию, та уж теди могло заключиц же за ню будзе подли рок. Теди почало одруцованє лїсца, пре константно вельки високи температури и нєдостаточно влаги. Тей сезони ше рошлїни баржей сушели як цо напредовали и дозревали. Чутки кукурици на єдним полю розличней велькосци. Тому допринєсол и квалитет жеми у одредзених пасмох хотара, алє и применєни, або нє применєни аґротехнїчни мири. Кукрица розлично наросла, та єст и такей цо доросла лєм до пол метера, алє и такей на котрей анї нє було плоду, та є вихаснована за карменє статку, за силажу.

Од хоротох найзаступенши микротоксини котри присутни у сушних рокох, а о тим ше нагадовало ище вчас влєце. Лєпше прешли тоти котри руцели хлївски гной ище пред даскельома роками, бо вон затримовал влагу котру рошлїна и того року хасновала.

Медзитим, тоти цо го руцели вєшенї и заорали, нє прешли добре. Нє було дижджу, та ше нє розпущел и нє упил влагу, та баржей завадзал як цо помагал рошлїни.

СИҐУРНЕ ЛЄМ ЖЕ ГОРИВО ДРАГЕ

Аконтна цена кукурици 40 динари, а Дюрдьовчанє ю найчастейше придаваю на двох местох – у Землєдїлскей задруґи „Дьордє Зличич” и Общей землєдїлскей задруґи „Чуроґ”. Пре сушу того року будзе проблем и купиц нашеньску сою, бо є зосушена и нєправилней форми и баржей здабе на малку кромплю як на зарно сої. Услужне тлаченє сої зменшане за тисяч динари, а за ламанє кукурици ше ище нє зна. Сиґурне лєм же гориво барз драге.

Министерство польопривреди, лєсарства и водопривреди явно обецало помоц найзагроженшим општином, чийо урожаї страдали пре сушу, а медзи нїма и Општина Жабель.

– У нашей општини нє було векши паданя дижджу, та є єдна з найзагроженших, а у подобним положеню општини Титель и Бечей. Чекаме одлуку ресорного покраїнского секретарияту и министерства, та як поведза, таки и мири будземе преберац. Прешвечени сом же даякей помоци будзе, алє нє и якей. Кельо сом чул од вецей комбайнерох, кукурици єст медзи седем и дванац метери – гварел Владимир Чонкич, член општинскей ради Општини Жабель задлужени за польопривреду.

Вон тиж гварел же на основи тророчней анализи Комисия за преценьованє чкоди од суши Општини Жабель до Покраїнского секретарияту за польопривреду, лєсарство и водопривреду послати Звит о стану урожаю у Општини Жабель, дзе визначене же тророчни просек урожаю кукурици и цукровей цвикли менши за 50 одсто, а сої за 70 одсто.

ЗАКУП НЄ ПОПУЛАРНИ

Польопривреднїки ше наздаваю же им ше одбиє плаценє голєм порциї и одводньованє, а дакому и репрограмує кредит у банки. Потамаль польопривреднїки у Дюрдьове обачлїво одуставаю од закупу жеми, односно аренди, бо су по терашнєй цени за сою и закуп жеми, коло двасто евра у минусу.

Медзи нїма и тоти котри одлучели дойсц до средствох так же предаю польопривредну жем, або даєдну польопривредну машину же би себе купели огриву за жиму, або дзецом цо потребне за школу.

DSCN0200

(Опатрене 129 раз, нєшка 1)