Култура нам постала менєй важна

автор Михайло Зазуляк 29. януар 2017

Пре прешлорочне нєсподзиване вчасне упокоєнє нашого визначного фаховца у музики и длугорочного стаємно занятого музичного руководителя у Доме култури Руски Керестур Юлияна Рамача, праве на дзень планованого початку Фестивала рускей култури „Червена ружа”, тирваца Рамачова одсутносц и надалєй обачлїва и будзе, нє лєм у Доме култури, алє и у нашей заєднїци.

Знаме же пре тоту траґичну подїю „Ружа” була одложена за початок октобра, та є, практично, два раз орґанизована и як гвари о.д. директора Дома култури Йоаким Рац, свойофайтова криза пребродзена дзекуюци и порозуменю самих аматерох, алє и ширшей заєднїци. Як гвари Рац, Дом култури прешлого року анї нє мал узвичаєну паузу у лєтнєй сезони, а резултат предлуженя  роботи було видно и на тогорочней Шветочней академиї на Централней преслави Националного швета Руснацох у Шидзе, дзе попри стандардного квалитету Мишаного хору и Дзивоцкей шпивацкей ґрупи, найвекшу роботу одробел 20-членови Тамбурови оркестер рижних ґенерацийох, помоцнєти з дзепоєднима инструментами, и можебуц бул аж и приємне нєсподзиванє. Як толкує Рац, и тота робота Оркестра з часци була Рамачови на чесц…

ПОРОЗУМЕНЄ И АМАТЕРОХ И ЗАЄДНЇЦИ

– За новонастату прешлорочну ситуацию мали зме порозуменє и од локалней самоуправи, як финансиєра, понеже Општина Кула снователь Дома култури, та нам з ребалансом опредзелєла дополнююци пенєж за фахових сотруднїкох котрих ше мушело анґажовац после Рамача. Того року то уж опредзелєне з буджетом и нашим финансийним планом, так же за гонорарне анґажованє фахових сотруднїкох за цали рок плановани коло 750 000 динари (нето). Тераз руководитель шпивацких ґрупох, корепетитор Виводзацкого танєчного ансамбла, а по потреби, роби и з Оркестром Мирко Преґун, корепетитор младших танєчних секцийох наш роботнїк у Доме култури Владимир Малацко. З Мишаним хором, як и дотераз, роби Лидия Пашо, а з танєчнима секциями предлужел робиц Сашо Палєнкаш, у чим му з часу на час помага Ґабриєла Саянкович. Практично, шицки секциї почали з роботу, та ище од скорей младежску представу у нашим Драмским студию „АРТ” пририхтує режисер Владимир Надь Ачим, дзецинску Ксения Бодянец, тераз почнє робота и Рецитаторскей секциї. Кед то будзе потребне, нашо  фаховци буду помагац и у роботи КУД-ом по наших местох. Єдино маме одредзени проблеми зоз Женску жридлову шпивацку ґрупу, хтора ше цалком осипала, увидзиме чи зме ю годни „наврациц” до роботи, а Хлопска, гоч дакус ощербена, и далєй роби поряднє – гвари Рац.

ЧИ МЛАДИ ФАХОВЦИ ЗОСЦУ РОБИЦ ЗА МАЛУ ПЛАЦУ

У Доме култури тераз єст штверо заняти, алє по нєдавно прилапеней одлуки о роботних местох у явних установох на уровню Општини Кула, ма право на пейц роботни места. Ище скорей утаргнуте роботне место кнїжководителя/секретара, алє на уровню цалей општини, понеже тоти роботи за шицки доми култури ше окончує з єдного места у Кули.

– Ґарантовани нам пейц роботни места и накадзи ше утаргнє тото предписанє о нєприманю нових особох, ми маме можлївосц прияц ище єдну. Но, найвекши проблем у Доме култури то старосна структура занятих, бо зме двоме 3-4 роки пред пензию. Можлїве без даяких стресних ситуацийох и же би нє церпела аматерска робота, окончиц змену ґенерациї, як цо и ми у свой час заменєли Витомира Бодянца, Янка Олеяра… бо, маме млади кадри котри лєбо закончели, лєбо закончую одредзени школи и уж су и анґажовани гонорарно. То завиши и од законских предписаньох, алє и од того чи млади людзе, фаховци, приду робиц до култури за наисце барз малиплаци, хтори на гранїци минималней. Нажаль, штредня плаца у Доме култури тераз 26-27 000 динари. Так то нє лєм у нашим, алє у шицких домох култури у кулскей општини, а видзиме же клима за културу у нашей держави досц проблематична. А то нє лєгка, и барз одвичательна фахова робота – з дзецми, младима и одроснутима людзми. Будованє аматера то цали процес – гвари и предлужує:

– Кед слово о финансованю, можем повесц же вообще нє маме проблеми з доставаньом средствох од Општини, односно з чечуцим финансованьом порядней дїялносци и наших фестивалох. Тераз вжиме поряднє нам приходзи и углє за топенє, попри зоз самодоприносу, за „Ружу” достанєме и окремни општински средства, як и за други нашо манифестациї. Уж даскельо роки маме програмни буджет, та то практично штири финансийни плани, а як и другим установом и институцийом, того року нам загашени власни рахунок, алє средства з висших и других жридлох за манифестациї наменски и буду нам преруцени – толкує Рац.

ПРЕ ГАВАРИЮ ПЕЦА ЛЄМ ЦО НЄ ПРЕСТАЛА РОБОТА

Гоч єст за тим потреби, у тим року нє плановани даяки векши  инвестицийни укладаня, алє ше вироби план инвестицийох за убудуце. Медзитим, пред коло двома тижнями ше указало же будзе потребне єдно векше укладанє, понеже пец за централне зогриванє пречурел. Роби шеснасту сезону, зогрива и обок цалу дзецинску заградку, такой ше реаґовало и оправени є, бо то могло загрожиц преставанє роботи як керестурскей предшколскей установи, так и у Доме култури. З тим проблемом упознати и финансиєр, та ше го муши ришовац. Чи то будзе преходзенє на зогриванє на ґаз, на цо би поступнє мали прейсц шицки явни установи у општини, лєбо будзе купени нови пец, увидзи ше док престанє сезона топеня.

– У тих будуцих инвестицийох найважнєйше нам претресц цале закрице, бо череп стари и нєквалитетни, алє и древо, а потим заменїц облаки, у напряме енерґетскей ефикасносци. Прешлого и предпрешлого року зме коло 250 000 дин. уложели до опреми за озвученє, у тим нам помогла и наша парохия, бо тиж докупела даскельо микрофони хтори ше заєднїцки хаснує, маме солидну миксету… Опрема Дома култури досц оптимална, алє нє и за театралну дїялносц, як нашу, так и за РНТ „Петро Ризнич Дядя”, чийо шедзиско и просториї у Доме култури. Маме „стару сцену”, рефлектори, нє маме добри цуґи, аж треба пременїц и суфити и завису… То векши инвестициї и Дом култури и РНТ то нє можу сами, алє з помоцу шицких наших найважнєйших институцийох и  державних орґанох од локалного, по найвисши уровень. Вшелїяк, наш национални театер и надалєй ма остац у просторийох Дома култури, ту ма заш лєм найлєпши условия за роботу, свой окремни простор, же бизме вєдно, и надалєй робели на хасен Руснацох – гварел о.д. директора Дома култури Руски Керестур Йоаким Рац.

ПОРЯДНЕ ФИНАНСОВАНЄ НАШИХ НАЙВАЖНЄЙШИХ ФЕСТИВАЛОХ

У тим року Дом култури будзе розполагац з 8 милиони 765 000 динарами, дзе за програмни активносци и проєкти плановани 5 милиони 865 000 динари. З буджету Општини Кула и висших жридлох финансованя за Драмски мемориял Петра Ризнича Дядї плановани вєдно 800 000 дин, за Фестивал рускей култури „Червена ружа” милион 450 000, а за Културну манифестацию „Костельникова єшень” вєдно 650 000 динари. За „Червену ружу” и того року ище буду опредзелєни 400 000 дин, зоз самодоприносу.

МАМЕ УСЛОВИЯ, А НЄ ХАСНУЄМЕ ИХ

Як и у цалей держави, и у Доме култури єст менєй аматерох як цо то було пред 20 и вецей роками. Но, и надалєй робя штири дзецински танєчни секциї, єст надосц дзеци у Хору „Шкорванчок”, будзе дзецинска представа, медзитим, як гвари Рац, дзецом и родичом постало меней важне чи ше придзе на проби, чи нє, лєбо вообще до Дому култури. Трима ше же то саме по себе, и од себе, роби и постої, култура, як важни сеґмент националного идентитета, постала нам менєй важна.

–  А нїхто нам нє бранї, з тим сами себе загрожуєме, зоз  свою нєактивносцу и индолентним становиском спрам култури, образованя, з нєхаснованьом правох и капацитетох хтори маме. Требало би ше задумац над тим процесом, бо хто будзе пестовац нашу култури кед ми нє будземе?

МЕСНА СМОТРА РЕЦИТАТОРОХ 1. МАРЦА

Месни смотри рецитаторох у кулскей општини почню 27. фебруара и буду тирвац по 3. марец, догварене на схадзки Комисиї за рецитованє Културно-просвитней заєднїци Општини Кула. У Керестуре змаганє рецитаторох будзе 1. марца, у Кули 2, а Општинска смотра рецитаторох будзе 10. марца у Крущичу.

IMG_1400

(Опатрене 298 раз, нєшка 1)