Людски и меншински права оставаю приоритет

автор фес
1.4k Опатрене

Медзинародни дзень людских правох означени ширцом швета, а у нашей жеми на Сайме у Беоґрадзе з манифестацию – „Зложни мозаїк Сербиї”. Часц того мозаїку були и Руснаци, хторих представял Дом култури з Руского Керестура.

Каждого дзешатого децембра задаток того дружтва здогаднуц ше на права и на єднакосц, операюци ше на универзалну Декларацию о людских правох.  Прето и нєдзельова Манифестация єдно з доприношеньох тому же би ше превозишло предрозсутки и пестовало медзилюдску розличносц. То бул мото орґанизаторови  –  Канцелариї за людски  и меншински права Влади Републики Сербиї, хтора вєдно з националнима совитами националних меншинох и орґанизациями цивилного дружтва,  як и туристичнима орґанизациями,  други рок за шором орґанизує Саям, хторому у фокусу меншини и їх права. А права у законодавних рамикох реґулую и чуваю положенє националних меншинох, но проблеми и далєй єст. На кратко их дотхнул предсидатель Одбору за людски и меншински права, Мехо Омерович:

– Постої одредзени ступень мержнї и екстремизма у  нашей жеми и процив того ше мушиме бриц, бо нїхто нє шме буц понад Закона. Нїхто нє шме загрожиц живот, або право дакого лєм прето же ше гевтот други розликує – гварел Омерович наглашуюци же у Сербиї жию вецей як 26 припаднїки националних меншинох и мало єст жеми хтори ше можу з тим похвалїц, як и з меншинску политику яку запровадзує Сербия.

КАЖДУ РОЗЛИЧНОСЦ ТРЕБА ЗАЧУВАЦ

Же шицки представителє националних заєднїцох у Сербиї – мост за сотруднїцтво з нашим окруженьом, виявел министер одбрани Александар Вулин, толкуюци же Република Сербия подєднак люби и почитує своїх гражданох, а кажду розличносц  прилапює  и намага ше зачувац ю, бо то, як гварел,  наша предносц.

О тим же Сербия вельо уклада кед слово о людских  и меншинских правох бешедовала директорка Канцелариї за людски и меншински права Сузана Паунович, хтора наглашела же держава финансує роботу Националних совитох, а за нїх оформени  и окремни буджетски фонд. Тото цо ище вше нє зробене, то вименка Закону о Националних совитох националних меншинох, и як поведзене, у Скупштини ше на тоту тему ма дискутовац найвироятнєйше аж на яр идуцого року.

Вона спомла и же ше у тим року найвецей робело на реализациї Акцийного плану за прегваряцке поглавє 23.

 – Анї єдну одлуку Влада нє принєсла, а же би у тим нє участвовали припаднїки националних меншинох. То политика Сербиї, диялоґ, порозуменє  и толеранция. Сербия дава шицко од себе за запровадзованє Акцийного плану за поглавє 23 и обовязкох хтори з нїм облапени – гварела Пауновичова и додала же польо економских правох було приоритет влади того року, а инвестициї, роботни места и нєзанятосц уплївовали на економске положенє гражданох. Вона окреме наглашела же барз значни Закон о зопераню насилства у фамелиї, зоз чим послата порука же ше насилство у Сербиї нє будзе толеровац.

– То треба же би означело и 2018. рок у хторим єдна з темох будзе и проблем насилства медзи парняками. Очекуєм же ту держава одвитує так як треба – прешвечена Пауновичова.

МЕДЗИ ДВОМА САЙМАМИ

Саям нагода же би припаднїки националних меншинох представели свою традицию и културу, алє и же би указали на проблеми. Гоч то насправди єдинствена нагода прейґ медийох послац правдиву слику о положеню дзепоєдних меншинох, наприклад о длугорочних проблемох у образованю Ромох, або нє участвованю (бойкотованю) бошняцкей националней меншини на тим Сайме, од галайку, шпиванкох з найменєй трох бокох, вина… упечаток таки же скоро же нїкому того дня нє було до таких чежких темох.  На Саймох, та и на тим,  музика и кухня  у пажераку, а проблеми за буджаком. Нє мож повесц же ше през рок нє роби по вецей основох, кед слово о проблемох при меншинох и їх реализациї, но плани защити меншинских правох и розвой конкретней меншинскей политики у Сербиї спомалшене уж длугши час, а интереси  за меншински питаня часто нє на верху приоритетох при политичних дїячох. Даєдни меншински заєднїци у Сербиї, медзи хторима и влашка, гваря же ше нє можу поносовац на права хтори им дати, а проблеми хтори маю, ма и векшински народ.  Горватска и бошняцка заєднїца уж длугши час указую на барз малу заступеносц у явним сервису, алє и на велї нєпорозуменя пре зложену ситуацию у реґиону. Бошняци надпоминаю же їх положенє у Сербиї ище вше нє ришене…

Вокраци, Сербия припознава колективни права меншинох,  правни рамики за защиту меншинох поставени так як ше очековало. Но,  тото цо мож чуц од тих цо при столє кед ше о меншинох дискутує, найвекши проблем же ше вони нє запровадзую, и на тим полю би, гваря, требало вецей робиц.

Ище вше маме таку ситуацию же припаднїки националних маншинох нє доставаю роботу, т.є. у одредзеним проценту су нє нєдостаточно затупени у  державней администрациї, судстве, полициї, явних подприємствох…

Од припаднїкох републичней власци на Сайме наглашене же образованє ключ за злєпшанє положеня  при меншинох, алє и вообще векшинского народу, алє и у тим конаре єст вельо препущеня.

О рок би крашнє було чуц же зме одишли кус далєй од того места дзе зме нєшка, же ше почитує закони, и тоти цо прилапени, и гевти хтори маю буц. То вше перше и основне за функционованє правней дерави.

НАЙ ПАМЕТАЮ ХТО ЗМЕ

Дзень людских правох на Сайме бул свойофайтови Саям култури, ґастрономиї, з єдним словом поведзене – рижнородней фолклорней палети. Представителє векшинского народу, Национални ансамбл „Коло”, на бини отворел културну програму, а вец свою музику, танєц и обичаї представели 14 национални меншини, медзи хторима и наша, руска.

Руснацох на Сайме представял Дом култури з Руского Керестура, хтори и на бини, и коло руского штанду справели добри штимунґ. А на штанду свойо ручни роботи и сувенири указало Здруженє женох „Байка”. Вони ше остарали и за традицийни руски єдла, кажде хто жадал могол покоштовац капущанїки, череґи (геровци), поґачи..,  док за напой, т. є. вино, було задлужене Акционерерске друтво „Руски двор”.  „Руске слово” и Завод за културу войводянских Руснацох   тиж представели  свойо виданя.

КОМУ ЧЕЖКО?

Зєдинєни нациї 10. децембра 1948. року прилапели Универзалну декларацию о людских правох у хторей ше визначує же тоти права универяални и же нє завиша од националней, державней, идеолоґийней, социялней и културней припадносци.

Кед слово о людских правох, у Сербиї найзагроженши Ромкинї и Роми, жени, особи з инвалидитетом, старши, худобни и припаднїки ЛҐБТ популациї.

ПОВЯЗАНИ ТЕКСТИ