Лєм у природи диха з полнима плюцами

автор дюлї 18. фебруар 2017

Дюра Бики Миклошевчань, за Дунайом велїм  познати по тим же робел у Борове, зоз супругу ше старал о двоїх дзецох, кед требало помагал, вшадзи старчел… Та, заш лєм, ридко хто бул так навязани на природу як Бики, ридко хто ше од вчасней младосци з таку вельку любову старал о птицох и животиньох… И ище вше од того нє вистал.

Нє мож повесц же ше у дзецинстве Дюра Бики розликовал од своїх парнякох, а заш лєм бул иншаки. У школи бул як и шицки, на фодбалскей площи тиж, бегал за лабду, радовал ше посцигнутому ґолу… Любел бависко, алє и инше, на цо його парняки нє обрацали увагу – любел природу. Часто ше знал шпацирац коло мочару, а на питанє цо там видзел, цо глєдал, бешеди нє було конца. Як школяр шестей класи знал до детальох описац птички хтори жию у окруженю, знал аж и хтора яке гнїздочко ма…

Роки преходзели. Року 1972. року Дюра бул прияти до членства месного Ловарского дружтва „Фазан”. Радосци нє було конца…

ЛОВАРСКИ ЖИВОТ

– Гей, бул сом прияти до членства, но я ище як школяр основней школи зоз ловарами одходзел на лови. Дакеди ме мойо родичи и гандровали, бо сом ше врацел дому залюштани, вистати, а часто и замарзнути. Медзитим, мнє нїхто нє могол одгвариц, бо мойо чувства вязани за природу були вше моцнєйши. Учел сом ше припатраюци ше на старших, а найвекше дожице ми було кед по законченю ловох старши сцели потрошиц шицки наполнєни патрони, та ше штреляло. Руцали празни фляши до воздуху, а вец до нїх цильовали. И я достал од старшого ловара пушку, и була то нагода же бим опробовал як то штреляц. Дакеди сом и поцильовал… а кед ловаре заштрелєли кус вецей заяци, я як стажиста помагал ношиц, дакеди и по три фалати. Часто зме, як награду, заштрелєного заяца ношели дому – памета Бики.

Кед положел ловарски испит, и кед достал пушку, постал ровноправни член.

– Знал сом же ловаре можу заштрелїц одредзене число дзивини, алє през жиму ше мушело водзиц рахунку же би сарнї, єленї, фазани и заяци мали цо єсц. Вец сом з ловарами на вецей места одношел кукурицу и шено. Так и нєшка.

ПРЕПИЛКА, ШТИҐЛИНЦИ И ПАПАҐАЇ

Так було у хотаре, у лєше и коло мочару, алє Дюра штредком осемдзешатих рокох у власним дворе мал и малу зоолоґийну за – Ище док сом бул хлапчик, оцец на полю влапел препилку и принєсол ю дому. Купели зме клїтку, а моя робота була же бим ше о нєй старал. Єден час нам шпивала, а вец зме ю пущели. Кед сом подроснул, зоз пайташами зме вжиме лапали штиґлинци. Тримал сом их у клїткох, а кед зачвиринкали, чувствовал сом ше як у гаю. Були то мойо перши стретнуца зоз прекраснима птичками, и наисце сом их полюбел. Идуцей єшенї сом их пущел на шлєбоду – памета Дюра.

Бул то початок єдней любови, хторей наш собешеднїк нє видзел конєц, окреме на початку седемдзешатих рокох. Нащивел даскельо вистави украсних птицох и уж о даскельо роки у його клїткох и волиєрох було осем файти австралийски папаґаї (мал их коло 50), китайски и домашнї ярабици, вецей файти заяцох, медзи нїма и украсни павури. Мал по два пари, алє ше лягли, та ше число звекшовало. Кед розширели свойо хвости, нє мож ше лєм було на нїх напатриц…

– Птици сом ношел у специялних клїткох на вистави до Борова, Зомбора, Суботици… Там сом могол з даским заменїц даєдну пару, предац або купиц. А кед пришли дзеведзшати, було ми барз чежко… И тераз ме сцишнє коло шерца, кед ше здогаднєм же сом мушел зохабиц мою вельку любов, мойо животинї и птици, на милосц и нємилосц комушик кого нє познам. О даскельо днї, клїтки и волиєри остали празни.

herljicki

ДЮРОВО ТРОФЕЇ

Дюра ма вельо трофеї: Єлень – бронзова медаля, сарняк достал златну медалю, а було и дзиви швинї (тиж златна). Мам вельке число препарирани животинї (лїшки, язавца, дзиви качки, вовка и друге). На Дунаю, лєбо на рибалове, капиталци сом нє мал, алє я задовольни, бо ше нє лапа кажди дзень потьки чежки и до 5–6 кили, лєбо чуки векши од 4. Дробней риби – бабушки, червенопирки и други, анї нє знам кельо було – гвари Бики.

ДЮРОВО ЖИВОТИНЬСКЕ ЦАРСТВО

Шейсц роки Дюра бул у вигнанстве, алє му тот час випатрал вельо длугши. Подобне занїманє мал у населєню Роковци, дзе тримал даскельо аквариюми з розличнима рибками. Любел их, алє гвари же му канаринци и папаґаї вше були пред очми.

– Кед сом ше врацел, такой сом ше учленєл до здруженя „Вуковарска голубица”. Бул то други початок и обнова мойого „животиньского царства”. Тераз мам канаринци, рижни файти папаґайох, герлїчки скоро у шицких фарбох, патулькасти швинї (виєтнамски), патулькасти кози и пар „пони” коньох. Унука Таня  ше им барз радує. Шицки птици и животинї ше розмножую, ходзим и тераз на вистави, а шицко тото цо ношим муши буц персценьоване, реґистроване и ознова у специялних клїткох – надпомина Бики.

Дюра Бики член Ловарского дружтва на уровню општини и Риболовецкого спортского дружтва у Миклошевцох. Понеже є у пензиї, гвари же вшадзи шицко постарчи. Яри, лєта и вчасну єшень препровадзує на Дунаю, лєбо на рибалове, а вєшенї и вжиме обиходзи хотар, коло ритох и по лєсох. Ходзи на лови, алє и лапац риби.

– Дахто дума же ловаре и рибаре нато же би лєм заштрелєли цо векше число дзивини, або налапали цо вецей риби. При мнє тото у другим планє. Думам же нєт нїч красше як кед ше почнє розвидняц, окреме у лєше, лєбо на широким Дунаю. Там можем дихац з полнима плюцами и почувствовац запах розквитнутих вербох, лєбо даєдней овоци… А шицко тото нє прейдзе без соловейох. Так вяри, алє и жима ма свойо окремносци – з уживаньом приповеда Дюра.

З Дюром Бикийом мож наисце бешедовац од рана до вечара, та и длужей. И попри тим же є завжати у шлєбодним чаше, шицко сцигнє покончиц и як предсидатель Месного одбору у Миклошевцох, алє и як член Општинскей ради Томповци и у Здруженю ”Ветеранох войни” на локалним и жупанийским уровню. Цо мож друге, окрем пожадац Дюрови вельо успиху у шицких активносцох дзе є анґажовани. Накадзи ше ознова стретнєме, обецал нам же виприповеда даскельо правдиви ловарски приповедки…

9

(Опатрене 182 раз, нєшка 1)