Лєм у уметносци духовно еґзистуєм

автор фес 21. януар 2017

Народзени є у уметнїцкей фамелиї, та при образованих, всестраних родичох, Ґеорґ бул ридко талантована млада, уметнїцка душа. Кариєру почина як балетан у Сербским народним театре у Новим Садзе. Пошвидко му город постава цесни. Путує, учи ше, и постава успишни оперски и драмски сценоґраф, задовольни же ше на истей драги стретнул з уметносцу.

Ґеорґ, або Дюра Марошевич народзени у Суботици, одкаль родом и його оцец Иван Марошевич, гушляр, музични педаґоґ и концертмайстор Новосадскей филгармониї, познати як вельки уметнїк. Оцец Иван, и мац Амалия Джуня (о нєй „Руске” писало прешлого року), преселєли ше до Нового Саду, но пошвидко ше розишли. Дюрови теди було лєм штири роки. Оцец ше ознова оженєл з Аделу, оперску шпивачку, док ше мац Амалия вецей нє одавала. Дюра жил з мацеру, бабу и дїдом на Текийох у Петроварадину и гвари же ище вше памета попатрунок з Твердинї на Дунай, гоч од теди прешли скоро шейсц децениї.

Свойо образованє Ґеорґ предлужел у школи „Иван Ґундулич” у Новим Садзе и паралелно у Балетскей школи. Од 1968. року гонорарно наступа у Сербским народним театре, но нєдлуга потим як постава стаємни член СНТ, преселєл ше до Австриї.

– Бул сом млади и нєискусни за озбильнєйши улоги у Театре, алє сом барз любел тото цо сом робел. У СНТ робел и мой оцец з хторим сом мал добри одношеня. Могол сом теди з балету добре жиц, нє лагодно, алє анї нє подло, та заш лєм сом после трох рокох надумал пойсц далєй. Сцел сом дознац цо мож видзиц и научиц споза гранїцох нашей жеми – памета Дюра вчасни леґиньски живот.

Року 1971. року зохабя Нови Сад и два роки є член Тиролского театра у Австриї (Инзбрук), а вец преходзи до Городского театру у Нємецкей, у месце Нирнберґ и успишно наступа на балетскей сцени. Медзитим, и попри тим же є барз перспективни, после лєм єдней сезони барз покалїчел похребцину, и давал остатнї моци…

– Покалїченє сом роками цагал, а мойо цело було префорсиране и престало функционовац так як би требало у тей професиї. Понеже малярство и скулпторство часц общей уметносци, нє було ми чежко престроїц ше на други коляї – гвари наш собешеднїк.

После лїченя, у Берлину Дюра ше вишколовал за театралного и филмского пластичара – скулптора. Предлужел робиц у нирнбержским театре, алє як оперски и драмски сценоґраф. Блїзки му були и малярство и скулпторство, та робел и єдно и друге, гоч припознава же волєл, а и нєшка волї, робиц у трох димензийох.

Georg Marosevic zoz supruhu

НАЙБЛЇЗША СЕКРЕТАРКА

Супругу Рози Ґеорґ упознал у єдним шпанским ресторану хтори бул нєдалєко од Театра, до хторого часто заходзел з колеґами. Рози часто ходзела патриц представи. Раз так препознала Ґеорґа и його колеґох, розпочали бешеду, упознали ше… и после даскелїх друженьох, обидвойо видзели же су єдно за друге. Повинчали ше у Америки у месце Висконзен 1982. року.

Рози Робела як секретарка у державней, нємецкей школи, и вше була заинтересована за уметносц. Нєшка и Ґеорґ и Рози уж у пензиї, алє и далєй робя. Вон у своїм Студию, а вона шицки каталоґи, и веб боки роби за Ґеорґа.

– Рози моя приватна секретарка – поцешени Дюра.

ВЛАСНИ СТУДИО

 61ab4837-e249-7d16-781f-f1231933c7cc– Тото же мам власни Студио у хторим можем шлєбодно робиц и твориц гоч кеди, и так як сам сцем, то наисце сам верх у моїм живоце. Барз сом подзековни же мойо поволанє у уметносци, же ме уметносц пренашла… Нє могол бим без нєй духовно еґзистовац – гвари Марошевич, котрому и критика и суд людзох важни. На питанє чи дакеди сумня до свойого дїла, гвари же уметнїк вше сумня до себе теди, кед є нє ароґантни.

Ґеорґ Марошевич свою творчосц представел на велїх виставох, та аж и у Новим Садзе. Гвари же би любел ознова присц, и гоч идея прицагуюца, у тей хвильки є, гвари, нєвиводлїва. Обецал же раз придзе, спонтано… Єдна старенька жена у нашим народзе – його мац Амалия, тому дню ше окреме зрадує. Зрадую ше и маляре Вера Зорич, Петар Чирчич, Влада Боґданович з хторима Марошевич одходзел на подобово колониї, з хторима ше и нєшка люби стретнуц. Велї уметнїки з хторима ше тиж дружел як цо Жика Мильков и скулптор Цветичанин уж нє медзи нами.

НЄ СТАВА, ТВОРИ

4068761d-7548-3487-53ae-979dcb74a705 58d0257c-0368-63a6-bca1-0defe8fc5f60

О даскельо мешаци, у маю, Ґеорґ у Нємецкей преслави 10 роки Студия. Будзе то святочна вистава седем уметнїкох (медзи нїма и Марошевичова), хторей ше уж напредок радує. И роби. У тей хвильки є окупировани з греческу митолоґию. Моделує глїну и восок, а статуети хтори маю 20, 30 и 40 центиметри, вец вилїва у бронзи. Його збирки статуох, малюнкох, скулптурох,  шицкого цо зробел, наисце богати. Велї их видзели, и припознали тото цо роками було видно – же Ґеорґ вельки уметнїк. Вон предлужує далєй, твори, рихта вистави… чкода лєм же зме у маю нє годни буц його публика.

– Награди важни уметнїком хтори на тим робя. Моя робота то духовна потреба и я лєм так чувствуєм задовольство – щири Дюра хтори виволал же ше и нєшка, як дзецко зрадує квалитетней уметносци.

Особи такого калибра як Ґеорґ (Дюра) Марошевич, його дїло, робота и успихи хтори посцигнул, гуторя же людзе гоч дзе да су, доказую же права култура, и права уметносц, можу и муша на концу вибиц на сам верх.

(Опатрене 216 раз, нєшка 1)