Мала сом чесц буц панїматка

автор злк 12. марец 2017

Кажди час ноши цошка свойо, а як ше часи меняю, так ше меняю и попатрунки на швет, на роботу, на фамелию и на шицко цо зоз собу живот приноши. Пред седемдзешат роками було цалком иншак буц панїматка у валалє як нєшка, бо и обставини були иншаки. Прето на тоту тему нєт лєпшого шведка од панїматки Єлени.

Єлена Мудрого народзена пред 93 роками, и добре памета же нє мала анї 18 роки кед ше одала ше за паноца Кирила з котрим започали заєднїцки живот. Перше жили у Горватскей, дзе були змесцени при владикови, а о даскельо роки ше преселєли до єй родного Коцура и у нїм остали по конєц паноцовей служби. Панїматка Єлена и нєшка там жиє.

ЧЕЖКИ ЧАСИ ЗА ОДРАСТАНЄ

– Перше зме жили у Ткалцу, дзе паноцец бул управнїк при владикови. Там бул живот барз красни, мойого супруга почитовали, алє шицко тото претаргла война пре котру зме ше врацели до Коцура, до моїх родичох. Нє мали зме нїчого цо мож було наволац „нашо”, а таки часи були же паноцец Кирил нє достал такой службу, бо було вецей паноцох котри тиж чекали свойо место и парохию. Єден час робел у општини, вец у млїну, а аж вец достал свойо место у капеланиї у Коцуре дзе зме и остали – здогадує ше панїматка перших рокох заєднїцкого живота з паноцом Кирилом, гоч и сама припознава, могло би о живоце вельо кнїжки написац.

У глїбокей старосци панїматка ище вше ма моци пойсц до церкви, остарац ше коло себе, а найвекша потримовка єй наймладша дзивка Оксана, нєшка Недичова, єдина од шицких єй єденацецерих дзецох хтора остала у Коцуре. Вона зоз свою фамелию, жиє вєдно з панїматку. Нажаль, тройо Мудрого дзеци уж покойни, док други дзеци розошати ширцом по швеце.

– Велька зме фамелия, и кед дзеци були мали, старши дзеци чували младши, учели ше з нїма, робели…  Шицки були одлични школяре, гоч им нє було лєгко, окреме у комунистичних часох. Нашо дзеци теди ходзели до Вербасу до школи, понеже их у коцурскей школи учителє понїжовали, бо були зоз паноцовскей фамелиї. Мушим припознац же то були чежки часи и за церкву, и за фамелию єдного паноца и єдну мацер. Нєшка вельо вигоднєйша ситуация, голєм кед о тим слово – визначує панїматка. Єй ше, заш лєм, видзи же паноцове у народзе и медзи людзми були дакеди почитованши як нєшка, алє, як гвари, и сама церква ше строго притримовала своїх правилох.

– Людзе барз любели и почитовали мойого супруга, паноца, бо велїм помагал и барз ше трудзел коло шицкого цо робел за заєднїцу. Церковни правила були вельо строгши як нєшка, и нє було тельо, най так повем, „попущованя” як нєшка – заключує панїматка.

Паноцец по пензию бул капелан, а по  єй словох, службовал з велїма паноцами, алє ше, заш лєм, найлєпше складал зоз паноцом Силвестером Кишом.

Панїматка Єлена и паноцец Кирил зоз найстаршим сином Любомиром

Панїматка Єлена и паноцец Кирил зоз найстаршим сином Любомиром

З РАДОСЦУ ЧЕКАМЕ КАЖДЕ ЛЄТО

Велька фамелия то и вельке богатство котре краши живот Єлени Мудрого, понеже кажде лєто дочекує даєдно свойо дзецко и унучата зоз далєкого швета.

– Барз любим кед приходза, и барз ше цешим у нїх. Мам 22 унучата, а ище вецей праунучата. Гоч их, дзекуюци технолоґиї, можем видзиц и прейґ скайпу, волїм кед приду. Мило ми же технолоґия так напредовала, бо у моєй младосци то нє мож було анї задумац. Ша лєм кед себе подумам же як я писала писма своїм родичом при швички, бо теди нє було анї струї  – памета наша собешеднїца.

ВЕЛЇ ЖЕМИ ВИДЗЕЛА

Панїматка уж 20 роки ґдовица, а же би пополнєла тоту пражнїну и нє чувствовала осаменосц, док могла вона обиходзела свойо дзеци у далєких жемох.

– Була сом у сина у Канади, потим у Америки, обишла сом дзивку у Нємецкей и шицки тоти путованя охабели на мнє красни упечатки и здогадованя. Лєм сом мала язичну бариєру, односно нє бешедовала сом по анґлийски, алє шицко ми було барз красне, вшадзи сом була барз крашнє вигосцена. Паметам же сом ище теди, док паноцец жил, и зоз нїм досц путовала. Обиходзели зме важни святи места у Европи, а боме зме ходзели и на морйо – гвари Єлена.

Каждого лєта  вона дочекує свойо дзеци зоз фамелию. И гоч су на розличних континентох, вони ше медзи собу радза, та каждого року вше дахто други приходзи, алє нє прейдзе лєто же би дахто нє пришол.

Панїматка Єлена дожила красни роки, а тото цо мож обачиц же барз крашнє бешедує, роздумує, и дава шицко од себе же би нїкому нє була на терхи. Рецепт за глїбоку старосц, здрави розум и рухомосц, панїматка Єлена видзи у молитви, одходу до церкви и радосци своїх наймилших.

И СИН И УНУК ПАНОЦОВЕ

Паноцец Кирил и панїматка Єлена Мудри мали єденацецеро дзеци, од котрих єдно умарло як дзецко, двойо уж як одроснути, а осмеро жию и робя по цалим швеце. Штверо дзеци у Канади, єден син у Америки, єдна дзивка у Нємецкей, а други два у Сербиї. Син у Канади, як и унук у Петровцох, предлужели фамелийну традицию и постали паноцове.

У ФАМЕЛИЇ ШЕ ЧАСТО ШПИВАЛО

З єдней нагоди, точнєйше, нащиви фамелиї Недичових и панїматки Єлени, дознали зме же док дзеци у фамелиї Мудрого одрастали, часто  ше дома шпивало. Окреме було торжествено на Крачун, и за Кирбай кед ше паноцове посходзели, та кед зашпивали, чуло ше аж по Вербовец. Шпивали шицки, и о. Тимко, и о. Макаї, а окреме владика Букатко. Вец ше ґу нїм придружели и панїматки, и нє було конца края. Дзеци ше тому шпиваню радовали, бо знали же им дате на волю…

Притоку и талант ґу музики нашлїдзели шицки Недичово дзеци, алє и велї други панїматково унучата и праунучата.

6

(Опатрене 217 раз, нєшка 1)