Мацери повинчовал, уживал медзи своїма

автор любомир дудаш 15. юлий 2017

Вше буц медзи найлєпшима… за дакого – нєдошнїти сон, за дакого реалносц и то у рамикох дакедишнєй, велькей, нам, держави. За Янка Раца Мишкового з Руского Керестура, то вше було витворлїве, та и тераз, после, як гвари, трицец двох рокох живота у бувшей Югославиї и исто тельо рокох у Канади.

Стретли зме ше на „Червеней ружи” як давни приятелє, колеґове, сушеди, блїзки сотруднїки. За Янка Керестурци, та и шицки його домашнї би поведли – Славо, Кирилов, Мишков, або Рац, хтори за собу охабел красни шлїди.

Як школяр основней школи винїмково резултати витворел у авиомоделарскей секциї селенитох. Найлєпшого войводянского селенита после Йовици Раца, бабицового, лєбо Елемира Колошняя, чежко було и задумац. Витворел вон и вецей, и ище велї паметаю пияте место на теди Союзним змаганю у Плєвльох, у Чарней Гори. Бул учашнїк Младежскей роботней акциї Нови Беоґрад, кед то було и важне и вельке и чесне.

ЗАПАМЕТАЛ ИНШАКИ ЧАСИ У ПОЛИТИКИ

После того, алє и после законченей Штреднєй машинскей школи у Кули, ушлїдзела робота у Предсидательстве младежи, тедишнїм Союзу Социялистичней Младежи Югославиї, перше у Руским Керестуре, вец у Кули, и конєчно у Беоґрадзе. Бул у верху тедишнєй напредней политики, поготов за младих, полних з новима идеями и енерґию.

– Були то роки кед младеж була и орґанизована и саморґанизована и вше на правим месце, нє сануюци анї час, анї власни моци. Други часи, озда паметаш…! Як член делеґациї Союзного предсидательства младежи сом препутовал, активно, вельо того. Бул сом з роботу у Данскей, Нємецкей, на Куби, у тедишнїм Совєтским Союзу. Мено нашей жеми було наисце чесно ношиц и у шерцу и вшадзи зоз собу. Други часи, друга политика, други людзе – приповеда Янко.

Кед би було лєм тото, було би и так вельо, алє нє… После врацаня до Руского Керестура, почина робиц у дакедишнїм млї ну Осифа Мишкового, власного дїда, национализованим после Другей велькей войни, а у рамикох теди „Польопривредного комбинату Перши май”. Комбинат озда нїґда скорей, а поготов после, нє бул моцнєйши. Славо, Янко Рац, бул руководитель тей дїловней єдинки. З новима идеями ишло шицко одрук, а млїн познал лєпше як власни кишенки, там вирослнул.

ТЕРАЗ МИ ПРИХОДЗИМЕ

Ище вше зоз вишком позитивней енеґиї зявел ше як универзални ключ и у Руским народним театре. Перше як одлични ґлумец на младежскей сцени,  а потим  ище лєпши у старшей екипи. Мало ище вше…

У представи „Подозрива особа” є наґрадзени и за улогу и идейну задумку,  витворену сценоґрафию, хтора була наисце велька, ефикасна и вшадзи замеркована. Представа под руку Драґана Йовича, ище замеркованша, медзи найлєпшима хтори витворени у нашим Театре.

– Можебуц ми приход анї нє бул так твардо плановани, алє, вредзело. Мац Натала трецого юлия преславела дзеведзешати родзени дзень! Нєт лєпшей нагоди за особну винчованку и приход до родного валалу. Озда и мацери було милше од порядних приходох, каждого трецого року. Крашнє, прекрашнє було одшпивац винчованку, коштовац торту…

– Од нас шесцерих дзецох штверо живот, роботу и нови дом нашло у Канади, Киченеру. Найстарша шестра Люпка, вецей, нажаль, нє медзи нами, алє там брат Дюра, и брат Юлин. Шестри Марча и Меланка остали ту, блїзко при мацери приповеда – Янко, пребераюци по памяткох. 

Иншак мац и баба Натала, у своїх дзецох, у Канади, була осем раз єдно з другим. Дакеди на кратше, а вец и длужей, так же кед ше порахує коло три роки була там вєдно з нїма. Вец гварела же єй вецей нє до путованя, и же тераз будзе чекац же би  дзеци приходзели. Так каждого року дахто пришол до мацери, до родного места и милого Керестура. Од шесцерих хторих виховала, ма штернац унучата и шеснац праунучата.

 – Полнїм батериї як ше тераз ту з вами крашнє чувствуєм – приповеда Янко. Керестур барз пременєти, лєм мнє то обачлївше як вам, ви ту вше. Центар прекрашени, желєни, ушорени и вельо того наисце барз красне, алє и велї хижи руїни. Барз вельо хижи на предай, валал остарел. Озда и зуновал од шицкей длугорочней терхи, хто зна?

Janko, Slavo, i riba 02

ЧАМЕЦ, ЦИҐОНЇ И КАЯК

У Канади Славо роби свою роботу на вельких ЦНЦ електронских машинох за обробок вельких металних часцох за нуклеарни построєня. Гвари же тото робиц зна, и тото люби.  И планує…

– Озда о рок, рок и пол пойдзем до пензиї, а вецка… чамец, циґонї и каяк. Нїч вецей, анї менєй. Нє треба ми на озеру дзе маме викендицу анї мобилни, анї интернет. Природа велїчезна, а анї єй  то нє нужне, то – Природа, з велькима словами. Зиходзиме ше ту, кеди як. Кед же добре знам, лєм у Киченеру, и ту блїзко по Торонто нас єст коло пейдзешат фамелиї, прави мали Керестур за Вельку воду. Шицки добри, ценєти, роботни и вредни людзе и, поготов перши ґенерациї прави Руснаци у чувстве и души – закончовал бешеду, покус монолоґ по збуртаних здогадованьох Янко Славо Рац Мишков, котри до Керестура пришол на „Червену ружу”, алє пред тим мал важнєйше – мацери Натали повинчовац полни дзевец децениї живота.

З НЇМА ШИЦКО МА СМИСЛА

– Мила, унучка од дзивки Катарини, народзеней у Руским Керестуре, давно зна повесц по руски – дїду! И вец рошнєм, шерцо полне по нєбо! Далєко су одо мнє и супруги Славки, жию у Ванкуверу. Алє, верце, нє чежко, гоч анї нє пречасто и цалу нову жем биваня и роботи прейсц пре Милу и дзивку, вредзи… То твори живот красши и лєпши… Синове, Андрей и Петро народзени у Канади, блїзко при нас, алє жию свой живот.

Mila, Katarina i djido Janko

(Опатрене 199 раз, нєшка 1)